• уточнення програми розвивальної чи корекційної допомоги клієнту.
На етапі проведення завершальної діагностики психологу- консультанту необхідно повідомити клієнту основні отримані дані, класифікувати (чи уточнити) проблему, звернути увагу на необхідність корегування певних показників та ознайомити з моделлю подальшої роботи (назвати приблизну необхідну кількість зустрічей, час та місце зустрічей, форми роботи (індивідуальні, групові) тощо.
Залежно від цілей психодіагностичного дослідження результати його можуть бути передані іншим фахівцям (лікарям, педагогам, дефектологам, практичним психологам та ін.), які самі приймають рішення про їхнє використання у своїй роботі. Поставлений психологічний діагноз може супроводжуватися рекомендаціями з розвитку або корекції досліджуваних якостей і призначатися не тільки фахівцям, але й самим обстежуваним, їхнім батькам. Разом з тим на основі проведеного обстеження сам психолог-консультант може будувати корекційно-розвивальну, консультаційну, просвітницьку або психотерапевтичну роботу з клієнтом (саме так зазвичай працює практичний психолог, який сполучає різні види психологічної діяльності).
Під час залучення клієнта до психодіагностики психолог- консультант має дотримуватися ряду етичних норм і правил:
• 1) добровільність участі клієнта в психодіагностичному обстеженні; для дітей до 16 років – необхідна згода батьків;
• 2) конфіденційність інформації, отриманої під час психодіагностичного обстеження, необхідність збереження професійної таємниці. Результати можуть бути передані третім особам лише за згодою клієнта (або його батьків).
До роботи психолога-консультанта, який здійснює психодіагностику, висувається ряд досить строгих вимог. Так, діагност має бути ґрунтовно ознайомленим із психологічними теоріями, на яких засновані використовувані ним методи; повинен уміти викликати до себе прихильність людей, їхню довіру й домагатися щирості їхніх відповідей; має досконало знати діагностичні методики й умови їх правильного застосування.
Слід зазначити, що один із симптомів непрофесіоналізму – так названа "діагностоманія", що проявляється в прагненні будь-що і якнайшвидше поставити діагноз, зробити висновки по невиразних і недостатніх ознаках. Діагностоманія – це компенсація низької кваліфікації психодіагноста. Її часто супроводжує надмірне, іноді недостатньо осмислене використання спеціальної психологічної термінології, невміння просто й доступно, зрозумілими "життєвими" словами пояснити зміст діагностичних показників і зробити на їх основі адекватні висновки.
Ще один прояв непрофесіоналізму – використатання висновків психодіагностичних методик як беззастережних рекомендацій. Наприклад, при відборі працівників, при розподілі їх за різними видами робіт, у консультуванні та ін. Таким чином фахівець повинен розуміти, що результати будь-якої методики повинні бути включені в комплексну оцінку, яка грунтується на інших даних про особистість клієнта.
До непрофесіоналізму можна віднести й неправильне уявлення про можливості застосовуваних психодіагностичних засобів, абсолютизацію отриманих за їхньою допомогою даних. Некваліфікований користувач розглядає діагностичні показники клієнта як абсолютне значення, що остаточно визначають всю його майбутню діяльність, нібито пророкуючи навчальні й професійні успіхи.
Психолог-консультант, який здійснює психодіагностику, має розуміти можливості й обмеження своїх методик, ті допущення, які були зроблені при їхній розробці, пов'язані з ними межі висновків, які на їхній основі можна зробити, можливі помилки при використанні різних типів методів й імовірність їхнього здійснення.
Психолог-консультант, який здійснює психодіагностику, має орієнтуватися в базових теоретичних проблемах психологічної діагностики, серед яких: співвідношення діагнозу й прогнозу, передбачуваність діагностичних результатів, вплив соціокультурного фактора на діагностичні показники.
Професійна етика психолога-консультанта, який здійснює психодіагностику, досить складна й відповідальна сфера діяльності. Вона вимагає відповідної майстерності й може серйозно зачіпати долі людей, коли на її базі ставиться медичний або судово- психологічний діагноз, здійснюється конкурсний відбір або прийом на роботу. Тому до особистості та діяльності психолога- консультанта, який здійснює діагностику, пред'являється ряд соціально-етичних вимог – принципів психодіагностики, які детально розглядаються у дисципліні "Психодіагностика".
Розділ V. Специфіка консультативної діяльності психолога
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Консультативна психологія» автора Булах І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Психологічна діагностика на різних етапах консультативної сесії“ на сторінці 3. Приємного читання.
