Психологічна діагностика на різних етапах консультативної сесії

Консультативна психологія

• уточнення програми розвивальної чи корекційної допомоги клієнту.

На етапі проведення завершальної діагностики психологу- консультанту необхідно повідомити клієнту основні отримані дані, класифікувати (чи уточнити) проблему, звернути увагу на необхідність корегування певних показників та ознайомити з моделлю подальшої роботи (назвати приблизну необхідну кількість зустрічей, час та місце зустрічей, форми роботи (індивідуальні, групові) тощо.

Залежно від цілей психодіагностичного дослідження результати його можуть бути передані іншим фахівцям (лікарям, педагогам, дефектологам, практичним психологам та ін.), які самі приймають рішення про їхнє використання у своїй роботі. Поставлений психологічний діагноз може супроводжуватися рекомендаціями з розвитку або корекції досліджуваних якостей і призначатися не тільки фахівцям, але й самим обстежуваним, їхнім батькам. Разом з тим на основі проведеного обстеження сам психолог-консультант може будувати корекційно-розвивальну, консультаційну, просвітницьку або психотерапевтичну роботу з клієнтом (саме так зазвичай працює практичний психолог, який сполучає різні види психологічної діяльності).

Під час залучення клієнта до психодіагностики психолог- консультант має дотримуватися ряду етичних норм і правил:

• 1) добровільність участі клієнта в психодіагностичному обстеженні; для дітей до 16 років – необхідна згода батьків;

• 2) конфіденційність інформації, отриманої під час психодіагностичного обстеження, необхідність збереження професійної таємниці. Результати можуть бути передані третім особам лише за згодою клієнта (або його батьків).

До роботи психолога-консультанта, який здійснює психодіагностику, висувається ряд досить строгих вимог. Так, діагност має бути ґрунтовно ознайомленим із психологічними теоріями, на яких засновані використовувані ним методи; повинен уміти викликати до себе прихильність людей, їхню довіру й домагатися щирості їхніх відповідей; має досконало знати діагностичні методики й умови їх правильного застосування.

Слід зазначити, що один із симптомів непрофесіоналізму – так названа "діагностоманія", що проявляється в прагненні будь-що і якнайшвидше поставити діагноз, зробити висновки по невиразних і недостатніх ознаках. Діагностоманія – це компенсація низької кваліфікації психодіагноста. Її часто супроводжує надмірне, іноді недостатньо осмислене використання спеціальної психологічної термінології, невміння просто й доступно, зрозумілими "життєвими" словами пояснити зміст діагностичних показників і зробити на їх основі адекватні висновки.

Ще один прояв непрофесіоналізму – використатання висновків психодіагностичних методик як беззастережних рекомендацій. Наприклад, при відборі працівників, при розподілі їх за різними видами робіт, у консультуванні та ін. Таким чином фахівець повинен розуміти, що результати будь-якої методики повинні бути включені в комплексну оцінку, яка грунтується на інших даних про особистість клієнта.

До непрофесіоналізму можна віднести й неправильне уявлення про можливості застосовуваних психодіагностичних засобів, абсолютизацію отриманих за їхньою допомогою даних. Некваліфікований користувач розглядає діагностичні показники клієнта як абсолютне значення, що остаточно визначають всю його майбутню діяльність, нібито пророкуючи навчальні й професійні успіхи.

Психолог-консультант, який здійснює психодіагностику, має розуміти можливості й обмеження своїх методик, ті допущення, які були зроблені при їхній розробці, пов'язані з ними межі висновків, які на їхній основі можна зробити, можливі помилки при використанні різних типів методів й імовірність їхнього здійснення.

Психолог-консультант, який здійснює психодіагностику, має орієнтуватися в базових теоретичних проблемах психологічної діагностики, серед яких: співвідношення діагнозу й прогнозу, передбачуваність діагностичних результатів, вплив соціокультурного фактора на діагностичні показники.

Професійна етика психолога-консультанта, який здійснює психодіагностику, досить складна й відповідальна сфера діяльності. Вона вимагає відповідної майстерності й може серйозно зачіпати долі людей, коли на її базі ставиться медичний або судово- психологічний діагноз, здійснюється конкурсний відбір або прийом на роботу. Тому до особистості та діяльності психолога- консультанта, який здійснює діагностику, пред'являється ряд соціально-етичних вимог – принципів психодіагностики, які детально розглядаються у дисципліні "Психодіагностика".

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Консультативна психологія» автора Булах І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Психологічна діагностика на різних етапах консультативної сесії“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ I. Загальні питання консультативної психології

  • Професіональне психологічне консультування

  • Взаємозв'язок психологічного консультування з психотерапією

  • Загальні принципи консультативної психології

  • Історія становлення консультативної психології

  • Значущість цілісної психологічної теорії в консультуванні

  • Розділ II. Консультування в контексті різних наукових підходів

  • Консультативна діяльність в екзистенціальній психології

  • Консультування в межах гештальтпсихології

  • Когнітивно-біхевіоральний підхід у консультуванні

  • Консультування в контексті особистісно орієнтованого підходу

  • Консультативна діяльність практичного психолога на основі духовно-особистісного підходу

  • Розділ III. Особистість консультанта в процесі професійної діяльності

  • Вплив професійної діяльності на особистість консультанта

  • Модель ефективного консультанта

  • Помилки психолога в процесі консультативної взаємодії

  • Особливості професійної діяльності консультанта- початківця

  • Розділ IV. Психодіагностика в процесі консультативної діяльності

  • Нетестова діагностика в консультуванні

  • Психологічна діагностика на різних етапах консультативної сесії
  • Розділ V. Специфіка консультативної діяльності психолога

  • Етапи психологічного консультування

  • Структура консультативного процесу

  • Типи консультування

  • Види консультування

  • Форми консультативної роботи психолога

  • Причини відмови психолога від консультування

  • Розділ VI. Віково-психологічне консультування

  • Психологічне консультування молодших школярів та членів їх родини

  • Психологічне консультування особистості підліткового віку

  • Психологічне консультування особистості юнацького віку

  • Консультативна робота з дорослими людьми

  • Консультування людей похилого віку

  • Розділ VII. Консультування у різних сферах професійної діяльності

  • Психологічне консультування в управлінні та менеджменті

  • Психологічне консультування в політичній сфері

  • Консультативна діяльність в юридичній сфері

  • Консультативна діяльність в бізнесі та підприємництві

  • Психологінче консультування у сфері реклами

  • Консультативна робота психолога у вищих навчальних закладах

  • Розділ VIII. Сімейне консультування

  • Консультування з проблем подружніх взаємин

  • Особливості консультування подружніх пар та клієнтів різного віку з питань сексуальності

  • Розділ IX. Психологічне консультування клієнтів із специфічними проблемами

  • Консультування тривожних та депресивних клієнтів

  • Консультування асоціальних особистостей

  • Консультування залежних клієнтів

  • Консультування клієнтів з психосоматичними порушеннями

  • Консультування обсесивних клієнтів

  • Консультування клієнтів із суїцидальними намірами

  • Консультування клієнтів, котрі переживають втрату

  • Особливі рекомендації для консультантів, котрі працюють з кризовими клієнтами