Таким чином, на етапі первинної діагностики клієнта психолог-консультант може на основі особистісного підходу класифікувати проблему та кваліфіковано підібрати необхідний психодіагностичний інструментарій.
У результаті класифікації проблеми та відповідно підібраного психодіагностичного інструментарію психолог-консультант може здійснювати безпосередню (поточну) діагностику клієнта. Фахівець може проводити поточне діагностування змін особистості, що виявляються шляхом порівняння показників діагностики, отриманих на перших консультаційних зустрічах та на останніх (або проміжних). При цьому психолог-консультант, який здійснює психодіагностику, має простежувати як позитивні так і негативні зміни, спостерігати та фіксувати динаміку цих змін, відповідно корегувати програму дій.
У психологічній галузі напрацьовано чимало засобів діагностики окремих показників розвитку особистості (Р. С. Немов, Д. Я. Райгородський, В. В. Рибалка та ін.). Так, до основних показників спілкування особистості відносять рівень комунікаційних навичок, емпатію, поєднання окремих характерологічних особливостей. Для цього використовують методику "Виявлення комунікаційних та організаторських здібностей" (КОЗ-2). Також доцільно використовувати методику діагностики "Перешкод" в налагодженні емоційних контактів В. В. Бойко, яка може вказати на можливі емоційні проблеми в спілкуванні. "Методика діагностики комунікативної упередженості" В. В. Бойко визначає рівень комунікативних здібностей. Рівень емпатійних здібностей, як правило, визначають за методикою В. В. Бойко "Методика діагностики рівня емпатійних здібностей".
Показники спрямованості особистості можуть визначатися за методиками "Карта інтересів" А. Е. Голомштока, диференційним опитувальником Є. О. Клімова (ДДП), методикою Л. Йовайші, опитувальником Л. Кабардової та ін. Опитувапьник спрямованості професійних інтересів ОДАНІ (орієнтовно-діагностична анкета інтересів), створений С. Я. Карпіловською на основі модифікації анкети інтересів А. Голомштока та О. Мешковської. Він дозволяє виявити рівень інтересів учнів до 15 навчальних предметів та видів професійної діяльності. Види інтересів диференційовані на два шари – соціальний (переважно абстрактно-понятійний, аналітичний – ІЕа) та індивідуальний (переважно конкретно-образний, синтетичний – ІЕс).
Опитувапьник спрямованості професійних інтересів – тестова таблиця інтересів Є. О. Клімова – містить запитання, які відповідають п'яти типам професій. Два типи: "Людина-Знак" (Зн) і "Людина-Людина" (Люд) виділені, як відносно більш соціалізовані, пов'язані з комунікаційними та абстрактно-символічними, аналітичними діями; інші три типи: "Людина – Художній образ" (Худ), "Людина-Природа" (Пр), "Людина-Техніка" (Тех) – як більш індивідуалізовані, пов'язані з більш конкретними, практичними, синтетичними діями.
Розробку психодіагностичних методів дослідження характера здійснили Р. Б. Кетелл, К. Леонгард, Г. Айзенк та ін. Так, особистісний опитувапьник для дітей С. Е. Айзенк JEPI, за допомогою якого діагностуються дані про такі .риси характеру особистості, як екстравертованість та нейротизм у дітей віком від 7 до 15 років. Тест містить запитання, які спрямовані на визначення "екстравертованості-інтравертованості", "емоційної лабільності (нейротизму) – емоційної стабільності (сталості)", а також визначається тенденція давати неправильні відповіді, тобто показувати себе дещо з кращого боку, ніж це є в дійсності.
Ще один загальновідомий тест, який призначений для діагностики акцентуацій характеру у підлітків, розроблений О. Є. Лічко та модифікований С. І. Подмазіним. Завдяки йому можуть бути виявлені різні види дисгармонійного розвитку характеру підлітків, деякі патопсихологічні тенденції та визначені шляхи психологічної корекції особистості.
Діагностику підструктури самосвідомості здійснюють на основі даних про адекватність самооцінки особистості та показників ставлення суб'єкта до себе. Зазвичай використовують опитувальник самовідношення (ОСО) В. В. Століна, методику дослідження самооцінки особистості С. А. Будассі, методику "Самооцінка особистості" О. І. Моткова тощо.
Особистісний опитувальник В. В. Століна призначений для дослідження комплексу факторів ставлення до себе. Основу методики складають загальний фактор "глобального самоставлення" та наступні характеристики: самоповага, аутосимпатія, самовпевненість, самопослідовність, самоприйняття, самокритичність, самоінтерес (самоцінність), саморозуміння та очікуване ставлення від інших.
Процедура проведення методики С. А. Будассі полягає в ранжуванні досліджуваним особистісних якостей спочатку за ступенем їхньої значущості (ідеальний, еталонний ряд), а потім за ступенем їх вираженості у самого себе (самооцінковий ряд). Висота самооцінки визначається на основі коефіцієнта рангової кореляції двох проранжованих рядів якостей. Можливим є інший варіант проведення методики: із запропонованого переліку особистісних якостей досліджуваний складає "позитивну" та "негативну" еталонні множини, а потім вибирає з них притаманні йому якості.
Дослідження інтелекту здійснюються за методиками Г. Айзенка, Р. Амтхауер, Дж. Равена та ін. Тест Г. Айзенка використовують для визначення загального рівня інтелектуальних здібностей, швидкості перебігу розумових процесів. До складу тесту входять словесні (анаграми), числові, зорово-просторові (геометричні) та змішані завдання на кмітливість, логічність, комбінаторику, на заповнення пропусків, на аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, систематизацію тощо. Оцінка здібностей здійснюється за допомогою коефіцієнта інтелектуальності IQ, що вираховується за спеціальним графіком, який дозволяє переводити сирі бали у відповідне значення IQ.
Методика "Проективні матриці Равена" дозволяє визначити високий, середній та низький рівень розумового розвитку особистості. Вона складається із набору карток-малюнків, складність яких збільшується із зростанням номеру картки. Завдання методики розроблені для різних вікових категорій особистості. За цією методикою можна визначити рівень домагань особистості. У цьому разі психолог-консультант, який здійснює діагностику, має вести спеціальний протокол, у якому потрібно відмічати, який номер картки досліджуваний бере спочатку та чи здатний зразу на неї відповісти.
Використовуються також субтести відомої південно- каліфорнійської батареї тестів для диференційованої перевірки здібностей – ДАТ. Вказана батарея продемонструвала свою валідність і прогностичність при роботі американських психологів зі старшокласниками саме під час проведення профорієнтаційних заходів і визначення профілю навчання в школі та ВУЗІ. Зокрема, можна використовувати чотири субтести даної батареї: субтест для визначення математичних здібностей; субтест на виявлення здатності до абстрактного мислення на геометричному матеріалі; субтест для перевірки здатності до розуміння механічних зв'язків у технічних об'єктах; субтест для визначення розвитку просторової уяви.
Психодіагностику темперамента здійснюють, як правило, за допомогою особистісного опитувальника Г. Айзенка та С. Є. Айзенк, опитувальника структури темпераменту В. М. Русалова, методикою визначення темпераменту Б. Й. Цуканова. Особистісний опитувальник Г. Айзенка ЕРІ (дорослий варіант цього опитувальника) призначений для визначення екстроверсії-інтроверсії, нейротизму (емоційної лабільності-стабільності).
Опитувальник структури темпераменту В. М. Русалова призначений для виявлення таких психофізіологічних якостей особистості, як соціальна та предметна ергічність (працездатність сенсорних систем), соціальна та предметна пластичність (здатність до гнучкої зміни програм діяльності та поведінки), соціальний та предметний темп (ретельність у виконанні справ), соціальна та предметна емоційність (як показник зворотного зв'язку при досягненні результату діяльності, його закріплення). Даний опитувальник відноситься і до характеру, і до темпераменту особистості одночасно.
На відміну від опитувальників, у яких використовується принцип суб'єктивної самооцінки, експериментальна методика визначення типу темпераменту за концепцією Б. Й. Цуканова є об'єктивною, оскільки базується не на самооцінці певних опосередкованих якостей і характеристик, а на виявленні сприйняття часу особистістю, який є індивідуальним для сприйняття кожного типу темпераменту (В. В. Рибалка, Л. В. Помиткіна).
Таким чином, для безпосереднього та поточного діагностування психолог-консультант може користуватися широким спектром напрацьованих вченими методів та методик, дотримуючись одного з важливих правил: обов'язково застосовувати в психодіагностиці лише валідні, науково обгрунтовані методики.
Після проведення поточної психологічної діагностики настає вирішальний етап – завершальна психодіагностика. На цьому етапі психолог-консультант має здійснювати наступні дії:
• збір отриманих психодіагностичних показників за усіма попередніми стадіями;
• співставлення та інтерпретація отриманої інформації; встановлення (уточнення) психологічного діагнозу;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Консультативна психологія» автора Булах І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Психологічна діагностика на різних етапах консультативної сесії“ на сторінці 2. Приємного читання.
