Вражений раджа подумав: "Чого ж досяг я, в порівнянні з цим святим, якщо заради себе я вбивав інших, а він заради інших готовий віддати себе?"
Раджа скасував криваві жертвопринесення і заборонив їх у всій окрузі.
Таким чином, опорні запитання спрямовують увагу особистості на вихід за межі звичного, стереотипного мислення, спрямовують увагу на цінності та смисли більш високого рівня, що з часом може призвести до кардинальних змін усієї особистості. У процесі розвитку свідомості, звільняючись від чергових меж відповідного рівня, людина звільняється і від характерних для минулого помилкових переконань і відповідних проблем. За змінами у внутрішньому світі, у світосприйнятті відбуваються обов'язкові зовнішні зміни, життя вступає у новий, сприятливіший період. "Духовні впливи зцілюють (часом і тоді, коли зазнає невдачі традиційна психотерапія), бо вони розв'язують психічні й емоційні вузли, які заважають життєвій силі робити свою справу" – вважав професор психології Д. Елкінз.
У роботі "Природа благополуччя" Е. Фромм зазначав: "Так само, як ми визнали, що виліковування певного симптому та попередження формування майбутнього симптому неможливе без аналізу і зміни характеру, ми повинні визнати, що і зміна тієї чи іншої риси невротичного характеру неможлива, якщо ми не переслідуємо більш радикальну мету – мету повного перетворення людини". Саме тому активізація потреби у духовному розвитку має особливе значення.
Духовний розвиток спрямовує людину на шлях активного перетворення власної сутності у відповідності з її місією і завданнями життя в єдиному організмі Всесвіту. Роблячи істотний крок у цьому напрямі, клієнт починає розуміти, що власні проблеми не є в повному розумінні власними, а проблеми інших входять до числа власних проблем. Звідси зростає мотивація саморозвитку: покращення себе призводить до покращення світу.
У цілому духовно-особистісний підхід у практиці психологічного консультування є тим доповненням до традиційної психологічної теорії та практики, необхідність якого зумовлена потребами духовного розвитку особистості.
Успішність впровадження духовно-особистісного підходу детермінується багатьма факторами: особистістю психолога й клієнта, наявністю довірливих стосунків між ними, умовами проведення психологічної роботи.
Особливості професійної підготовки психологів-консультантів до роботи з використанням духовно-особистісного підходу грунтуються, перш за все, на знаннях про духовний розвиток особистості, про його закономірності та психологічні механізми, духовні кризи і злети.
У ході практичної підготовки слід створювати ситуації спілкування та взаємодії між майбутніми психологами та особистостями, які можуть бути прикладами духовної самореалізації. Ці зустрічі відіграватимуть роль певного камертону, який допоможе психологам надалі краще орієнтуватися у проблемах духовного сходження людини. При підготовці професійних психологів-консультантів слід враховувати також і те, що система особистісних якостей знаходиться в постійному розвитку, динаміці видозмін. Результативність професійної підготовки майбутніх психологів значно зростає, коли студент у процесі навчання бере активну участь у діагностиці саморозвитку, набуває досвіду консультативної діяльності, накреслює програму самовдосконалення та шукає шляхи власної самореалізації. Ефективність духовно спрямованої підготовки практичного психолога визначає успішність його подальшої професійної діяльності, під час якої духовні знання, цінності й досвід збагачуються особистісними надбаннями фахівця та стають здобутками суспільної свідомості.
Розділ III. Особистість консультанта в процесі професійної діяльності
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Консультативна психологія» автора Булах І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Консультативна діяльність практичного психолога на основі духовно-особистісного підходу“ на сторінці 4. Приємного читання.
