Принцип цілісності. Згідно з цим принципом, життя особистості клієнта розглядається як цілісний мистецький твір, в якому розподіл на важливе й другорядне є умовним. Дотримання цього принципу в процесі психологічної роботи дозволяє вбачати в кожній "дрібниці" частину великого та значного, не принижувати ролі вражень, переживань, станів, світоглядних переконань, а розглядати їх із позицій єдності людини й світу.
Принцип свідомої взаємодії. Робота з клієнтом будується на основі усвідомленого ставлення до проблеми та спільного пошуку шляхів її розв'язання. Цей принцип означає надзвичайно важливу роль самоусвідомлення клієнтом мети психологічної роботи, її основних етапів та завдань. За таких умов між клієнтом і психологом-консультантом зростає довіра, вони природним чином стають партнерами у спільній справі – розв'язанні психологічної проблеми.
Принцип розвитку свідомості. Згідно з цим принципом, розв'язання психологічної проблеми здійснюється в контексті підвищення рівня свідомості клієнта. Цей принцип означає, що крім тактичної мети роботи – розв'язання актуальної на сьогодні проблеми – психолог-консультант має орієнтуватися на стратегічну мету своєї діяльності, яка пов'язана з допомогою у розвитку свідомості клієнта. Визначаючи в процесі діагностики наявний рівень свідомості, психолог використовує його як базовий для досягнення наступного рівня.
Принцип свободи волевиявлення клієнта. Робота з клієнтом не повинна перешкоджати його самостійності. Дотримання цього принципу забезпечує право клієнта на самостійний пошук шляхів розв'язання проблеми, запобігає виникненню типової ситуації, коли психолог свідомо чи несвідомо намагається його "прив'язати" до себе, зробити залежним. Цей принцип узгоджується з ідеями багатьох вчених, які працюють у руслі гуманістичної психології і вважають, що клієнт здатний вільно обирати цінності, смисли, ідеали, далекі й близькі цілі, нарешті, поведінку, яка б узгоджувалась із духовними смислами.
Принцип детермінованості зовнішнього та внутрішнього. Використання цього принципу дозволяє розглядати особистісну проблему як маршрутну схему на шляху розвитку особистості клієнта, а ставлення до проблеми – як показник рівня свідомості. Цей принцип підкреслює зв'язок між особистістю клієнта та подіями, що мають місце в його житті. Життєві складнощі розглядаються з позиції тієї користі, яку може мати для клієнта процес їх подолання. В свою чергу, ставлення до проблеми визначає характеристики свідомості клієнта та дозволяє накреслювати зону її найближчого розвитку.
Звісно, застосування цих принципів на практиці вимагає високого рівня професійної підготовки психолога-консультанта, однак ті проблеми, які пов'язані з цінностями та смислами, є найскладнішими проблемами людського існування. їх розв'язання не допускає некомпетентного втручання. Як зазначав Д. Нідлмен, тисячі чоловіків і жінок в Америці не знають, яка допомога їм потрібна - психологічна чи духовна. Лінія, що відокремлювала психотерапевта від духовного вчителя, стала непомітною. Отже, духовно- особистісний підхід має широку сферу застосування і може складати основу психотерапевтичної практики. Результатом його впровадження є комплексні перетворення у структурі особистості клієнта, передусім, у його ціннісно-смисловій сфері.
Втручання в духовну сферу клієнта є надзвичайно відповідальним процесом, оскільки найменші зміни в ній можуть призвести до кардинальних перетворень у спрямованості мислення, афективних реакціях і навіть психофізіології людини. У випадку ціннісно-смислового дисонансу, тобто неузгодженості між ідеалами, цінностями та смислами особистості, психолог-консультант допомагає клієнту усвідомити причини та впорядкувати ці компоненти.
Психологічна діагностика особливостей духовного розвитку клієнта здійсняється, як правило, за такими напрямами:
• 1. Дослідження актуалізованості психологічних механізмів духовного розвитку у структурі особистості клієнта.
• 2. З'ясування вагомості духовних цінностей у загальній системі цінностей особистості.
• 3. Вивчення духовної спрямованості поведінки особистості в умовах міжособистісної взаємодії з іншими людьми.
• 4. Аналіз соціально-психологічних умов, що впливають на процес духовного розвитку особистості.
Звертаючись до психолога-консультанта, клієнт усвідомлює проблему як невідповідність між бажаним і дійсним. Значення ж особистої проблеми безпосередньо залежить від рівня свідомості, від тієї височини, з якої робиться погляд на життя і, зокрема, на особисту проблему. Вислів Марка Аврелія "Зміни своє ставлення до речей, які тебе турбують, і ти будеш від них у безпеці" – відображає саме цю істину. Зміна ставлення до певних життєвих ситуацій – це лише перший крок у внутрішньому світі, за яким з'являється необхідність у конструктивних змінах світу навколишнього. З підвищенням рівня свідомості поступово розширюється світогляд людини, вона більше цікавиться людьми, явищами та подіями світу. Значення ж особистих проблем, як і надмірна тривожність, що заважає розумінню причин виникнення проблеми, поступово зменшується (рис.1).
Рис. 1. Значущість особистої проблеми для клієнта залежно від рівня його свідомості
Так, для світосприйняття першого рівня (1-1') особиста проблема здається особливо значущою, оскільки людина сконцентрована переважно на собі. Зокрема, невдача у працевлаштуванні може призвести до зниження самооцінки, самозвинувачень у нікчемності, роздумів про самогубство. Невдалий виступ перед аудиторією може зруйнувати уявлення про власний образ, стати причиною таких негативних станів як спустошеність, відчай.
При розширеному світогляді (5-5') людина усвідомлює себе частиною величезного Всесвіту, її особиста проблема втрачає значущість, оскільки думки та прагнення спрямовані переважно на вищі потреби, духовні цінності (краси, добра, істини, любові). В цьому випадку невдача у працевлаштуванні може дати поштовх до подальшого самовдосконалення та пошуків умов кращої самореалізації. Невдалий виступ сприйматиметься як подія, що вказує шлях до подальшого самовдосконалення, набуття мудрості, опанування мистецтвом впливу на слухачів.
Духовна, космічна свідомість (Р. Бекк, Тейяр де Шарден, К. Роджерс, А. Маслоу, С. Гроф) синтезує й містить у собі всі інші рівні, що зумовлює таку важнливу закономірність: духовно розвинена особистість краще розуміє запити й потреби інших, оскільки сама вже пройшла їх попередній шлях розвитку. Загалом, вищі рівні духовного зростання, по-перше, допомагають людині бути менш емоційно залежною від особистих проблем і, по-друге, дозволяють бачити справжні причини виникнення проблеми, а, отже, – приймати правильні рішення щодо її розв'язання.
Найсуттєвіші проблеми для високодуховної людини – це проблеми, пов'язані з допомогою іншим у процесі особистісного розвитку, з удосконаленням себе та покращенням навколишнього світу. Розвиток свідомості призводить до збільшення ступенів свободи, допомагає людині бути менш залежною від егоцентризму, емоцій агресивності чи страху, інших вітальних інстинктів, які характерні для тваринного світу. Водночас любов (або, точніше, прихильність) людини лише до себе поступово трансформується у любов до всього Буття, що і є справжньою любов'ю до себе, а особисті турботи залишають місце піклуванню про інших. Народна мудрість правильно помічає, що "всі біди людини – від її егоїзму". Отже, звільняючись від егоїстичної обмеженості, людина у процесі самореалізації природно звільняється від впливу характерних особистих проблем.
Духовно-особистісний підхід спрямований, передусім, на можливе (хоча б і тимчасове) підвищення рівня свідомості клієнта, яке здійснюється паралельно з вирішенням окремої проблеми. При цьому психолог повинен знайти спільну мову з клієнтом, спираючись на його інтереси, цінності та життєві смисли, тобто враховуючи його рівень свідомості. Саме на цій основі будується індивідуальна програма особистісного розвитку, реалізація якої вимагає сходження від егоцентризму до більш високого рівня свідомості. А. Адлер стверджував, що втрата егоцентризму невід'ємно супроводжує будь-яке покращення психічного здоров'я і, мабуть, є найбільш фундаментальним перетворенням.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Консультативна психологія» автора Булах І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Консультативна діяльність практичного психолога на основі духовно-особистісного підходу“ на сторінці 2. Приємного читання.
