Рефлексивність полягає в тому, що психолог-консультант виступає в ролі дзеркала, в якому відображається поточний ("тут і зараз") життєвий досвід клієнта. У цьому дзеркалі клієнт може побачити ті аспекти, які витісняються з усвідомлення поточного моменту. Досягається рефлексивність за допомогою використання таких технік, як перефразування, відображення почуттів (віддзеркалювання), приєднання почуттів до змісту досвіду тощо.
Важливим показником особистісної змінюваності клієнта є позитивний характер зворотного зв'язку. Для цього консультанту необхідно акцентувати увагу на сильних сторонах особистості й своєчасно відображати помічене у відкритій, зрозумілій вербальній формі. А сам процес особистісної трансформації в ході консультативного процесу здійснюється через: 1) розкриття суб'єктивних смислів клієнта; 2) пошук та усвідомлення особистісних обмежень клієнта; 3) актуалізацію потенційних ресурсів клієнта.
Також одним із необхідних професійних умінь психолога- консультанта К. Роджерс вважав метафоричність, яка виявляється в здатності розуміти, використовувати і створювати образні та художні висловлювання, оскільки у метафорі максимально сконцентрована розумова діяльність особистості. Таке вміння дозволяє фахівцю створювати яскраві і неочікувані зв'язки між внутрішніми переживаннями і предметами та явищами оточуючого світу особистості. Це сприяє розширенню і збагаченню міжособистісних стосунків клієнта за рахунок естетичної та емоційної складової метафори. У свою чергу метафоричність та естетичність міжособистісних стосунків психолога і клієнта сприяє гармонізації їхнього взаєморозуміння. У консультативному процесі метафора використовується як елемент лаконічного експресивно забарвленого висловлювання, як знак певного змісту та як комунікативна одиниця, що слугує взаємодії і відображає специфіку ментальної своєрідності особистості.
Психолог-консультант має допомогти клієнту навчитися жити повноцінним життям, у злагоді з самим собою, довіряти своїм переживанням і поведінковим діям і саме стимулююча консультантом зміна позицій стосовно самого себе в подальшому допомагає клієнту справлятися з конкретними обставинами. Консультант-психолог допомагає клієнту в самопізнанні та ефективнішому використанні власного ресурсу, в реалізації прагнення до особистісного зростання, а також у тому, щоб ставати більш відкритим до нового досвіду та більше довіряти своїм внутрішнім відчуттям і переживанням. Як вважав К. Роджерс, більший реалізм стосовно самого себе, впевненість, самостійність та позитивна самооцінка сприяють зменшенню дистанції між "реальним Я" та "ідеальним Я" і тим самим стимулюють внутрішню гармонізацію особистості.
Найкращим свідченням ефективної роботи консультанта є враження клієнта про те, що він сам знайшов вихід із складної ситуації. Завершеним консультування можна вважати при умові, що клієнт стає конгруентним, не вдається до захисту в проблемних ситуаціях, а проявляє ініціативу та креативність по їх вирішенню, має низький рівень тривожності, а, отже, і психологічного та фізичного напруження, високий або вище середнього рівень позитивної самооцінки та стає більш адаптивним до нових ситуацій і життєвих труднощів тощо. Разом з цим клієнт визнає за собою право на помилку, відчуває в собі сили на її виправлення і готовий нести відповідальність за свій ціннісний вибір.
Позиції психолога в особистісно орієнтованому консультуванні можуть варіюватися в залежності від запитів та стану особистості клієнта. Н.В. Самоукіною було виділено декілька таких позицій, зокрема: "психолог – нейтральний порадник", "психолог – слухач", "психолог – дзеркало" та "психолог – каталізатор".
Позиція "психолога – нейтрального порадника" виявляється в тому, що консультант вислуховує проблему клієнта, ставить ряд уточнюючих запитань, висловлює опосередковані й вільні поради або рекомендації. Така позиція доречна у ситуації, коли клієнт емоційно стабільний, високо освічений та інтелігентний.
Позиція "психолог – слухач", може бути використана в ситуації, коли клієнт засмучений, схвильований, але він усвідомлює свою проблему і йому вже відомі можливі варіанти виходу із ситуації. І лише невпевненість у власних діях не дозволяє йому прийняти єдино правильне рішення і для цього необхідна стороння допомога, підтримка чи порада. У результаті розмови з психологом клієнт отримує полегшення, впевненість у собі і, заспокоївшись, самостійно знаходить рішення власної проблеми або переконується у правильності своїх рішень.
Позиція "психолог – дзеркало" може бути корисною у консультуванні неврівноважених, емоційно нестабільних клієнтів, у яких емоції зазвичай переважають над раціональними висновками. Спочатку психолог-консультант роз'яснює складні життєві події клієнта, ніби відзеркалюючи об'єктивну ситуацію, допомагає віднайти і усвідомити роль клієнта у цих подіях, а також позиції людей, які мають вплив на цю ситуацію. Саме так психолог прагне допомогти клієнту вийти з поля проблеми, подивитися на себе ніби з боку і зрозуміти, що конкретно з ним відбувається; таке усвідомлення призводить до заспокоєння і він стає спроможним до раціонально – вольових дій та здатним прийняти відповідальні рішення.
Позицію "психолога – каталізатора" варто застосувати у ході консультування нерішучих, ригідних клієнтів, схильних до компульсивної, застрягаючої поведінки. За З. Фрейдом, така поведінка не має раціональної мети, а здійснюється ніби з примусу. При чому усвідомлення примусу і небажання самостійно виконувати зовнішньо нав'язані дії викликає у клієнта тривогу, водночас виконання примусових дій може породжувати тимчасове полегшення й задоволення. Для таких клієнтів, які все розуміють, але нічого не роблять і погоджуються із роллю невдах, в процесі особистісно-орієнтованого консультування необхідна підтримка з боку консультанта будь-яких його самостійних дій для зародження бажання активного включення в ситуації свого життя, прояву ініціативи і переживання задоволення від власної незалежності. Для цього необхідно консультанту зміцнити впевненість клієнта у правильності його вчинків, у здатності до управління подіями свого особистого життя, у необхідності очікування бажаного позитивного результату.
Особистісно орієнтоване консультування не спрямоване на використання спеціальних технік та майже не застосовує діагностування клієнта. Головне – здатність психолога- консультанта встановити взаємини, адекватні реальним подіям, бути емпатійним і уважним слухачем. У своїх працях К. Роджерс відмічав, що використовуючи різні техніки, психолог- консультант може видаватися більш привабливим, але для досягнення результату в роботі з клієнтом більш значущим є характер міжособистісної взаємодії, яка вибудовується між консультантом і клієнтом. Оскільки, непотрібно щось робити з клієнтом, а необхідно бути з ним поряд для недирективного спрямування і підтримки його на шляху особистісної змінюваності.
З огляду на це психотехніки особистісно орієнтованого консультування є виключно підтримуючими, зокрема, використовується "терапевтичний діалог", "встановлення конгруентності", "вербалізація", "відображення емоцій клієнта" та ін.
Психотехніка "вибору" – психолог-консультант надає можливість клієнту самому обрати напрямок розмови для обговорення проблеми, вибираючи нейтральну репліку у відповідь на першу фразу клієнта. Тим самим психолог відразу підштовхує клієнта до свідомого прийняття рішення – змінюватись йому чи ні, вирішуючи свої проблеми.
Психотехніка "терапевтичний діалог" характеризується центрацією психолога-консультанта на почуттях клієнта, які виникають в процесі роботи над проблемою.
Психотехніка "вербалізація" полягає в переказі психологом повідомлення клієнта. При цьому необхідно використовувати слова клієнта, уникаючи власного тлумачення повідомлення або внесення власних інтерпретацій його проблем. Мета такого перефразування – виокремлення у висловленні клієнта найбільш значущих "гострих кутів". У цьому випадку клієнт отримує підтвердження того, що його не тільки слухають, а й чують.
Психотехніка "відображення емоцій" полягає в називанні психологом тих емоцій, які клієнт проявляє під час розповіді про себе та подій свого життя. Наприклад: психолог: чи правда, що, коли ви розповідали про своє дитинство, ви відчували смуток? клієнт: так, але ще й невдоволення; психолог•, чи правильно я вас зрозумів, що, копи ви розповідали про собаку, ви відчували ніжність і гордість? клієнт: абсолютно вірно.
Подібною до вище зазначеної техніки є психотехніка "емпатійна відповідь" – це вербалізація консультантом світосприйняття і самовідчуття клієнта. Емпатійні відповіді та відображення емоцій дають клієнту змогу відчути, що психолог розуміє його стан та почуття.
Психотехніка "повторів" – психолог-консультант вдається до повторення останньої репліки клієнта, узагальнюючи сказане. Після повтореної репліки йде пауза, що спонукає клієнта почути висловлені ним переживання, усвідомити їх та продовжити розповідь, на основі впевненості у тому, що його правильно розуміють.
Психотехніка "метафор" допомагає клієнту зануритись у свій власний символічний пласт самосвідомості, а також абстрагуватись від матеріального світу і виразити деякі свої бажання (наприклад агресивні) в опосередкованій формі.
Особистісно-орієнтований підхід застосовується не лише в індивідуальній роботі з клієнтами, а й при проведенні занять у групах зустрічей, при аудиторному навчанні, під час навчання фахівців у галузі менеджменту та при вирішенні конфліктів. Результати сучасного особистісно орієнтованого консультування (А. Бой, Д. Пайн) визначають ефективність у роботі з тривожними клієнтами, з клієнтами, які пережили втрату, особистостями, які мають проблеми у міжособистісних стосунках тощо.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Консультативна психологія» автора Булах І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Консультування в контексті особистісно орієнтованого підходу“ на сторінці 3. Приємного читання.
