TextBook Через півгодини вони знову зустрілись біля яскраво освітленого тунелю підводного палацу.
— Ну, як воно? — запитав болгарин.
— Спасибі, — відповів Джіммі. — Більше на жіночому возі я не їздець.
— На якому це жіночому возі?
— Є така приказка.
— Не чув.
Атоммен знову помітив, що Діно, який бездоганно володів його рідною мовою, не знав не тільки цієї народної приказки, але й багатьох інших англійських висловів. А сам говорив незрозумілі фрази. Джіммі навіть розсердився. Стомлено обпершись об стіну тунелю, запитав:
— Будемо заходити?
— А ти не хочеш піти зі мною шукати Марину?
— Щось не кортить. Попогасав я по морському дну сьогодні. На весь вік наситився.
— А може, з нею справді щось трапилось і їй треба допомогти?
Крізь скло шоломів Джіммі не помітив лукавої посмішки на обличчі свого нового приятеля.
— А що з нею може трапитись? Ти ж сам кажеш — ніякої небезпеки немає. Давай заходити!
Болгарин тільки докірливо посміхнувся. Він не сказав, що півгодини тому вже розмовляв з Мариною. А тепер знову налаштував приймач на її хвилю.
— Марино! Марино, ти ще далеко?
— Я слухаю! — відгукнулась дівчина. — Ну, як? Знайшов нашого полохливого друга?
— Ось він, зі мною. Ми почекаємо тебе біля входу.
— Лечу! Думаю, мені вже недалеко.
Джіммі запитав:
— З ким це ти?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Джіммі з того світу» автора Ділов Любен на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „НЕЗВИЧАЙНЕ ПОЛЮВАННЯ“ на сторінці 7. Приємного читання.