Розділ «САМОПОЧУТТЯ ХОРОШЕ»

— Зараз побачимо! Сідай, друже!

Джіммі вмостився в просторій двомісній кабіні і вперше, бо доводилося вчитись, уважно глянув на численні шкали, циферблати і кнопки стенда управління. Потім несміливо доторкнувся до штурвала і, як тільки Бентам сів поруч, відсмикнув руку назад. Геофізик повернув якусь ручку, і кабіна автоматично зачинилась.

— Тепер увага! Будову машини ти вивчиш на курсах, а керувати нею надзвичайно легко. Не лякайся, що так багато приладів. Правда, в нових моделях їх значно менше, але й ці не страшні. Як бачиш, машина має три пари гвинтів, які повертаються. По одній парі з боків і одна внизу. Коли хочеш змінити напрям руху, повертаєш гвинт. Третя пара — під фюзеляжем. Її вмикають тільки тоді, коли хочуть, щоб літак застиг у повітрі на мертвій точці. Всі гвинти повертаються з допомогою цього штурвала.

Бентам потяг штурвал на себе, і Джіммі побачив через скло кабіни, як бокові гвинти з горизонтального положення зайняли вертикальне. Нахилив штурвал праворуч — гвинти повернулись у правий бік. Відіпхнув штурвал від себе — і гвинти повернулись вперед.

— У польоті ясніше буде.

Геофізик завів мотор і надав пропелерам попереднього горизонтального положення. Машина ледь помітно здригнулась, лопаті гвинтів немов розтанули в повітрі, і Джіммі, втупившись у руки свого вчителя, й незчувся, як машина піднялась. Під ними зеленіли кучеряві крони дерев, а між деревами маячила постать інструктора, який привітно махав їм рукою.

— Летимо вертикально вгору, — пояснював Бейтам. — Коли наберемо потрібну висоту — дивись на оцю шкалу, — повертаємо гвинти вперед і лягаємо в курс.

Піднявши машину височенько, геофізик узяв курс на море, не припиняючи пояснень. Коли під ними замиготіла безмежна широчінь Великої затоки, Бентам заходився демонструвати різні ходи конвертоплана. Спускався до самої води, робив круті розвороти, несподівано зупиняв машину на одному місці або давав задній хід, і Джіммі не міг приховати свого захоплення дивовижною повороткістю літака.

— Подобається? — сміявся Бентам. — Ну, а тепер спробуй трохи сам.

Бентам увімкнув нижні гвинти, і конвертоплан повис у повітрі. В такому положенні пілот міг замкнути штурвал нерухомо і лягти спати. Енергії атомних батарей вистачало на тиждень, а крісла розкладались і перетворювались на зручні ліжка. Саме через те конвертоплани, незважаючи на порівняно невелику швидкість, вважалися чудовим видом транспорту для екскурсій.

— Ну що, не хочеш? — запитав Бентам, звільняючи своє місце.

— Я ще трохи подивлюсь, — несміливо заперечив Джіммі. — А хіба не краще спочатку потренуватись на землі?

— Не будь боягузом! Я ж поруч. Показуватиму тобі. Ну, давай, давай!

Така дружня фамільярність не раз допомагала Бентаму перебороти нерішучість Атоммена.

— Алло, товариші! — обізвався якийсь голос під самісіньким носом у Джіммі, і він аж відсахнувся. — Летите непогано, але далеко не залітайте! У нас таке правило. Не змушуйте повертати вас назад!

— Що це таке?

— Інструктор попереджає. Ми літаємо на учбовій машині, і він зобов’язаний стежити, як вона поводиться в повітрі.

— Так ми ж далеко, звідки вони знають, що ми робимо?

— Стежать за нами на контрольному екрані. Ну, давай, друже, не забивай мені баки, а приймай швидше управління!

Джіммі сів на місце пілота і нерішуче взявся за штурвал.