Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Болгарія

Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу

У сфері орієнтації послуг на потреби клієнта ключовими завданнями виділено: розробку та впровадження в практику стандартів обслуговування й інформування про них; звітність керівників агентств перед профільними міністрами про виконання узгоджених цілей та стандартів; залучення всіх зацікавлених сторін до участі в розробці та вдосконаленні Хартії клієнта адміністрації; покращення інформування споживачів послуг про їх зміст та умови надання; ініціювання та виконання пілотних проектів із контролю якості послуг як неодмінної умови їх удосконалення; урахування пропозицій і скарг громадян; поширення кращого досвіду, широке використання інформаційних технологій тощо.

У сфері вдосконалення процесу вироблення політики наголошувалося на необхідності використання європейської практики. Відзначаючи відсутність законодавства ЄС щодо вироблення політики, автори Білої книги вважали за доцільне керуватися в роботі принципами, виділеними Європейською комісією в 2001 р. у Білій книзі європейського управління. Згідно з цими принципами підготовлено рамку кращої практики розробки політики, яка передбачає певний цикл: стратегічне планування – розробка політики – виконання – моніторинг та оцінка.

Стратегічне планування здійснювалося міністерствами. Ключову роль у цьому процесі відігравали заступники міністрів, які були політичними фігурами. Тому відчувалася необхідність посилення ролі державних службовців у процесі вироблення політики, посилення значення консультацій з політиками, державними службовцями, бізнесом та громадськістю.

За необхідне визнано: формулювати та публікувати річні стратегічні цілі адміністративних структур; оприлюднювати річні звіти про діяльність адміністрацій; посилити зв'язок практики вироблення політики з науковими та навчальними програмами Інституту публічної адміністрації та європейської інтеграції; посилити роль консультацій у процесі вироблення політики тощо.

Передбачалося підвищити ефективність роботи за такими напрямами: утворення системи програмного бюджетування; забезпечення навчання державних службовців у сфері фінансів та контролю; забезпечення ефективного використання коштів; продовження практики функціонального обстеження міністерств тощо.

Особлива увага звернена авторами Білої книги на модернізацію державної адміністрації. Наголошувалося на важливості Стратегії модернізації державної адміністрації та проголошених у ній принципів. Ставилося завдання створення професійної, політично нейтральної державної адміністрації, яка однаково добре б обслуговувала інтереси громадян, бізнесу та будь-якого демократично обраного Уряду. А це, у свою чергу, передбачає, що державні службовці мають призначатися на посади на основі ділових якостей і професійної компетентності в результаті конкурсної процедури.

Першочерговим завданням вважалося інституціалізація державного управління, тобто його нормативно-правове та організаційне забезпечення. Визнавалося позитивним внесення змін та доповнень до закону про державних службовців, уведення Кодексу поведінки службовців у державній адміністрації, упровадження конкурсної процедури призначення на посади. Водночас визнано й недоліки: різний рівень роботи органів влади, сумнів громадськості щодо професіоналізму і політичної неупередженості службовців адміністрації.

Як важливий фактор реформування державної служби, оцінювалося створення Комісії державної адміністрації як консультативного органу, основним завданням якого мало бути спостереження за розвитком стабільної, ефективної, результативної і політично нейтральної державної адміністрації. Комісія мала виробляти пропозиції Уряду щодо процесу та дій, необхідних для модернізації адміністрації; розглядати важливі пропозиції Уряду щодо змін у законодавстві, пов'язаних із реформуванням адміністрації; проводити моніторинг її розвитку; здійснювати нагляд за процесом набору на державну службу та вносити пропозиції щодо його вдосконалення; інформувати представників політичних партій, бізнесу та громадянського суспільства щодо модернізації публічної адміністрації та акумулювати їх пропозиції; представляти річну доповідь Національним зборам.

Особлива увага зверталася на роботу з кадрами. Зокрема, пропонувалося посилити відбір на державну службу й, насамперед, на високі посади. Від претендентів на ці посади вимагалося: лідерство; здатність до мотивації службовців для досягнення високих результатів; спроможність до стратегічного планування; дотримання етики; здатність до самоосвіти. Передбачалося посилення мотиваційної ролі оплати праці державних службовців.

Водночас увага зверталася на необхідність посилення вимог до державних службовців, насамперед щодо їх професіоналізму, дотримання етики, постійного підвищення кваліфікації.

Рішенням Народних зборів Республіки Болгарія від 16 серпня 2005 р. створено Міністерство державної адміністрації та адміністративної реформи (МДААР). Положення про нього було затверджено рішенням Ради Міністрів і увійшло в дію з 18 жовтня 2005 р. Перед МДААР було поставлено амбітне завдання досягнення необхідної спроможності та цілісності модернізації болгарської державної адміністрації шляхом зниження недовіри громадян до державних інституцій, посилення комунікацій з громадськістю та прозорості дій органів влади.

Спільно з міжнародними інституціями проводилася робота з підготовки та підвищення кваліфікації кадрів. Пріоритетними курсами стали: адміністративна діяльність, етика та попередження корупції; інформаційні технології, англійська та французька мови.

На основі нового закону згідно з пропозиціями Єврокомісії та висновків Білої книги Радою Міністрів внесено зміни та доповнення до підзаконних нормативно-правових актів, що регламентували державну службу. Ці зміни стосувалися атестації, проведення конкурсу, проходження служби, оплати праці тощо.

Міністерство взяло активну участь у розробці та організації виконання Стратегії прозорого управління та протидії корупції на період 2006-2008 років та Програми прозорості в діяльності державної адміністрації й осіб, які обіймають вищі державні посади. У червні 2006 р. МДААР підготувало Стандарти адміністративної етики, які були надруковані та поширені у формі плакатів (для адміністрацій) та листівок (100 тис. штук) для службовців.

У грудні 2006 р. більшість та опозиція в Народних зборах підтримали закон про доступ до документів, до якого введено люстраційний принцип щодо колишніх працівників Державної безпеки.

Аналіз та оцінку ефективності центральної адміністрації було проведено в 2007 р. Інститутом ринкової економіки. Метою проекту було ініціювання громадських дебатів із питань адміністративного обслуговування в Болгарії та досягнення зростання прозорості, доступності й звітності у видатках, пов'язаних з державною адміністрацією. Досягнення на шляху реформ були досить скромними. Так, у 2006 р. Болгарія перебувала на 109-му місці з 125 держав за показником ефективності інституцій, який ураховував дотримання та захист прав власності, етику бюрократії, прозорість та рівень корупції в державній адміністрації, рівень незалежності судової влади, ефективність використання публічних коштів тощо.

Отже, модернізація національної публічної адміністрації в Болгарії, як і в кожній із посткомуністичних держав, відбувалася з урахуванням значної кількості зовнішніх і внутрішніх факторів, серед яких доцільно виділити, по- перше, процес глобалізації; по-друге, європеїзацію; по-третє, революцію у сфері публічного управління, яка веде до застосування новітніх форм і методів роботи.

Наголошуючи на важливості модернізації державної служби в цьому процесі, західні автори стверджують, що вирішальне значення, як фактори впливу на цей процес, мали глобалізація, неоліберальні теорії та бюджетні обмеження. Помітним був вплив Європейського Союзу. Підготовка до вступу та вступ Болгарії до ЄС позитивно вплинули на її розвиток, проте три соціальних сектори відчули шок від приєднання: публічна адміністрація на всіх рівнях, оскільки застарілі методики і способи адміністрування вже не підходили до нових умов; економічні суб'єкти, зайняті в тіньовій економіці; рядові болгари, які були змушені змінювати ментальність, трудові навички та засвоювати нову трудову етику. Аналіз свідчить, що й після приєднання Болгарії до Європейського Союзу завдання модернізації публічної адміністрації залишилося актуальним. Болгарські дослідники вказували на необхідність таких напрямів модернізації публічної адміністрації, як: посилення демократичного контролю з боку громадянського суспільства, децентралізація державного апарату з метою наближення до громадян, приведення діяльності адміністрацій у повну відповідність із чинним законодавством, збільшення впливу громадськості на створення конкурентоспоможної і відповідальної адміністрації, забезпечення стабільності, надійності та наступності адміністративної системи.

Модернізація публічної адміністрації в умовах членства Болгарії в ЄС.

Вступ Болгари до Європейського Союзу підтвердив передбачення як щодо позитивних, так і негативних наслідків. Наприклад, засвоєння коштів від євро- фондів болгарськими общинами суттєво підвищило їх фінансові ресурси, проте очікування фінансової незалежності общин від центральної влади не виправдалися. Виявилася низька спроможність місцевих органів влади в забезпеченні отримання та освоєння єврокопггів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Болгарія“ на сторінці 6. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретичні та методологічні засади адміністративно-територіального устрою

  • Сутність та зміст поняття “адміністративно-територіальний устрій”

  • Форма держави та види територіального устрою

  • Парламентська і змішана форми правління

  • Президентська форма правління

  • Законодавча влада

  • Виконавча влада

  • Судова влада

  • Місцеве самоврядування та його інститути в країнах Європейського Союзу

  • Організація професійного навчання публічних службовців у країнах Європейського Союзу

  • Розділ 2. Загальна характеристика адміністративно-територіального устрою країн європейського союзу

  • Австрія

  • Бельгія

  • Болгарія

  • Велика Британія

  • Греція

  • Данія

  • Естонія

  • Ірландія

  • Іспанія

  • Італія

  • Кіпр

  • Латвія

  • Литва

  • Люксембург

  • Мальта

  • Нідерланди

  • Німеччина

  • Польща

  • Португалія

  • Румунія

  • Словаччина

  • Словенія

  • Угорщина

  • Фінляндія

  • Франція

  • Хорватія

  • Чехія

  • Швеція

  • Розділ 3. Досвід реформування адміністративно-територіального устрою в країнах європейського союзу

  • Європейська практика запровадження номенклатури територіальних одиниць для статистики

  • Адміністративно-територіальне реформування окремих країн Європейського Союзу

  • Адміністративно-територіальне реформування в Бельгії

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Болгарія
  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Польща