Франція

Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу

Заморські регіони, у свою чергу, поділяються на: 13 округів; 165 кантонів; 129 комун (муніципалітетів).

П'ять заморських спільнот. Через конституційну поправку 28 березня 2003 р. було запроваджено п'ять заморських спільнот із різним статусом:

• Французька Полінезія, за законом від 27 лютого 2004 р., також називається заморським краєм й наділена широкою автономією. Французька Полінезія поділяється на п'ять адміністративних підрозділів, які, усвою чергу, поділяються на 48 комун. Французька Полінезія має локальний Уряд, очолюваний Президентом Французької Полінезії;

• Сен-П'єр і Мікелон мають статус, близький до департаменту;

• Волліс і Футуна мають особливий статус, поєднуючи три монархії (Ало, Сіґав, Ювеа). Королі цих королівств очолюють Територіальну раду, до якої також входять три представники французького Уряду;

• Сен-Бартельмі, який став заморською спільнотою 15 липня 2007 р., від'єднавшись від Гваделупи. У острова є Президент (який обирається кожні п'ять років), однопалатна Територіальна рада (19 учасників), Виконавча рада (сім учасників);

• Сен-Мартен теж 15 липня 2007 р. від'єднався від Гваделупи. Острів має Президента і Територіальну раду.

Нова Каледонія має особливий статус спільноти, який гарантує дуже широку автономію. Нова Каледонія поділяється на три провінції та 33 комуни.

Інші території. Існує ще три адміністартивні одиниці, що входять до складу Франції, але не мають постійного населення:

• Французькі південні й антарктичні території, що поділяються на п'ять районів: острови Каргелен, острів Амстердам та острів Сен-Поль, острови Крозе та земля Аделі. Щодо землі Аделі, то її суверенітет, за Договором про Антарктиду за 1959 р., призупинено;

• так звані розсіяні острови в Індійському океані (острови Епарсе) мають з лютого 2007 р. також аналогічний статус, вони адміністративно підпорядковані Французьким південним і антарктичним територіям;

• острів Кліппертон – з 21 лютого 2007 р. безпосередньо підпорядковується Урядові Франції; до того часу був у складі Французької Полінезії.

Метропольна Франція та заморські регіони є невід'ємною складовою Європейського Союзу. Заморські регіони розглядаються як “ультрапериферійні” регіони ЄС. Інші території не мають цього статусу.

Повноваження органів місцевого самоврядування. Усі органи місцевого самоврядування мають загальну владу, крім сфер, що зарезервовані для Уряду або інших установ.

Повноваження регіонів: стратегічне планування, використання ресурсів, економічний розвиток, захист навколишнього середовища, політика будівництва житла, планування у сфері транспорту та дорожньої мережі, забезпечення ліцеїв, професійного навчання, утримання парків та зон відпочинку, музеїв.

Повноваження департаментів: розвиток села, фінансування будівництва житла, утримання доріг, шкільного транспорту, сільського транспорту, забезпечення середньої освіти, професійного навчання, утримання бібліотек, охорона здоров'я, забезпечення дорожньої поліції, економічний розвиток.

Повноваження комун: місцеве планування, управління житлом, утримання місцевих доріг і транспорту, забезпечення дошкільного та початкового навчання, професійного навчання, охорона навколишнього середовища, забезпечення поліції, пожежної служби (місцевий контроль загальнодержавної служби), економічний розвиток, функціонування місцевого бізнесу, забезпечення водовідведення, утримання каналізаційних мереж, участь у забезпеченні газом, розвиток туризму.

Місцеве самоврядування і державні органи влади

На рівні регіону і департаменту діють, відповідно, регіональний префект і префект департаменту (комісар Республіки), які представляють інтереси держави. На рівні комун представником держави є мер.

Ради мають передавати прийняті нею рішення представникові держави. Рішення вважається таким, що набуло чинності, лише після подання його префекту і оголошення (опублікування, оприлюднення).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Франція“ на сторінці 9. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретичні та методологічні засади адміністративно-територіального устрою

  • Сутність та зміст поняття “адміністративно-територіальний устрій”

  • Форма держави та види територіального устрою

  • Парламентська і змішана форми правління

  • Президентська форма правління

  • Законодавча влада

  • Виконавча влада

  • Судова влада

  • Місцеве самоврядування та його інститути в країнах Європейського Союзу

  • Організація професійного навчання публічних службовців у країнах Європейського Союзу

  • Розділ 2. Загальна характеристика адміністративно-територіального устрою країн європейського союзу

  • Австрія

  • Бельгія

  • Болгарія

  • Велика Британія

  • Греція

  • Данія

  • Естонія

  • Ірландія

  • Іспанія

  • Італія

  • Кіпр

  • Латвія

  • Литва

  • Люксембург

  • Мальта

  • Нідерланди

  • Німеччина

  • Польща

  • Португалія

  • Румунія

  • Словаччина

  • Словенія

  • Угорщина

  • Фінляндія

  • Франція
  • Хорватія

  • Чехія

  • Швеція

  • Розділ 3. Досвід реформування адміністративно-територіального устрою в країнах європейського союзу

  • Європейська практика запровадження номенклатури територіальних одиниць для статистики

  • Адміністративно-територіальне реформування окремих країн Європейського Союзу

  • Адміністративно-територіальне реформування в Бельгії

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Болгарія

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Польща