Румунія

Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу

• призначення, за пропозицією Президента Румунії, директора Румунської служби інформації та здійснення контролю за цією службою;

• здійснення інших повноважень, які відповідно до Конституції або регламентом здійснюються на спільних засіданнях.

Палата депутатів і Сенат проводять дві чергові сесії на рік. Перша сесія починається в лютому і не може тривати довше ніж до кінця червня. Друга сесія починається у вересні і не може тривати довше ніж до кінця грудня. Палата депутатів і Сенат збираються і на позачергові сесії на вимогу Президента Румунії, постійного бюро будь-якої Палати або не менше третини від числа депутатів чи сенаторів. Скликання Палат проводиться їх головами. Палата депутатів і Сенат приймають закони, рішення та резолюції у присутності більшості членів.

Засідання обох Палат публічні. Палати можуть приймати рішення про проведення окремих закритих засідань. Прийняті однієї палатою законопроекти або законодавчі пропозиції передаються іншій палаті Парламенту. Якщо остання відхиляє законопроект (законодавчу ініціативу), він повертається для нового обговорення палаті, яка його прийняла. Друге відхилення остаточне. Прийнятий закон передається Президенту Румунії для промульгації, яка здійснюється у двадцятиденний термін. До затвердження Президент може один раз вимагати перегляду закону Парламентом.

Виконавча влада

Вищий адміністративний орган у Румунії – Уряд – Рада міністрів відповідальний перед Парламентом. Згідно з програмою своєї діяльності, схваленої Парламентом, він забезпечує реалізацію внутрішньої і зовнішньої політики країни та здійснює загальне управління державною адміністрацією.

Уряд складається з Прем'єр-міністра, міністрів та інших його членів, відповідно до закону. Прем'єр-міністр керує Урядом та координує діяльність його членів при дотриманні покладених на них обов'язків. Він представляє також Палаті депутатів або Сенату звіти і заяви про політику Уряду.

Президент Румунії призначає кандидата на посаду Прем'єр-міністра після консультації з партією, що користується більшістю в Парламенті, а якщо подібної більшості не існує, – з партіями, представленими в Парламенті. Кандидату на посаду Прем'єр-міністра після його призначення на цю посаду Парламент надає 10-денний термін для розробки програми діяльності Уряду і формування складу кабінету. Програма Уряду і список з іменами його членів обговорюються Палатою депутатів та Сенатом на спільному засіданні. Парламент має довіру Уряду більшістю голосів депутатів і сенаторів.

Уряд організовує виконання законів і надає силу спеціального закону повноваженням у межах та на умовах, передбачених ним, або в терміновому порядку.

Уряд несе політичну відповідальність перед Парламентом за свою діяльність. Кожен його член (солідарно з іншими) несе відповідальність за діяльність Уряду і його акти. Уряд і кожен його член повинні відповідати на питання або інтерпеляції, сформульовані депутатами чи сенаторами. Палата депутатів і Сенат можуть вимагати на спільному засіданні відставки Уряду шляхом вотуму недовіри, прийнятого більшістю голосів депутатів і сенаторів.

Міністерства: регіонального розвитку та державного управління; внутрішніх справ; сільського господарства та розвитку сільських районів; культури; закордонних справ; національної оборони; фінансів; економіки; юстиції; транспорту; охорони здоров'я; навколишнього середовища і зміни клімату; інформаційного суспільства; праці, сім'ї та соціального захисту для літніх людей; освіти; фондів ЄС; молоді та спорту.

Судова влада

Вища судова інстанція – Вищий касаційний суд юстиції, суди апеляційної інстанції – апеляційні суди, суди першої інстанції – трибунали, нижча ланка судової системи – юдікаторії.

Апеляційні суди мають статус юридичних осіб. В межах їх територіальної юрисдикції перебувають кілька (2-4) повітових судів (трибуналів) і спеціалізованих трибуналів. В апеляційних судах утворюються палати або спеціалізовані колегії суддів щодо розгляду цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних, податково-бюджетних справ, у справах сім'ї та неповнолітніх тощо. В даний час на території Румунії функціонують 15 апеляційних судів.

Повітові суди (трибунали) утворюються в кожному повіті та в м. Бухарест. Вони також мають статус юридичних осіб. Юрисдикція цих судів поширюється на всі місцеві суди, які розміщуються на території даного повіту. Відповідно до закону на території держави організована діяльність 42 повітових судів (трибуналів). Залежно від потреб практики у складі цих судів можуть утворюватися спеціалізовані палати або спеціалізовані колегії суддів для розгляду певних категорій справ. У разі необхідності може бути спеціалізація щодо розгляду цивільних, кримінальних, господарських, сімейних справ, справ щодо неповнолітніх, податкових та адміністративних справ, справ, що стосуються трудових спорів та соціального забезпечення тощо. Закон “Про судоустрій” передбачає можливість створення спеціалізованих повітових судів (спеціалізованих трибуналів) щодо розгляду окремих категорій справ. Однак вони не мають статусу юридичної особи й утворюються при трибуналах для вирішення чітко визначеної категорії справ.

Спеціалізований орган конституційного контролю. Конституційний нагляд за відповідністю законів та інших актів Парламенту, Президента Республіки та Уряду здійснюється Конституційним судом. Суд ді Конституційного суду призначаються порівну (по три) Палатою депутатів, Сенатом і Президентом. До складу Конституційного суду входять 9 суд дів, які займають посаду впродовж 9 років без права на повторне призначення.

Судову систему Румунії очолює Верховний Суд Касації та Правосуддя, основною метою діяльності якого є забезпечення послідовного тлумачення і застосування закону іншими судами. Він складається з чотирьох секцій або палат: І цивільна секція; II цивільна секція (інтелектуальної власності), кримінальна секція та секція з адміністративних та податково-бюджетних спорів. Верховний Суд Касації та Правосуд дя складається з голови суду, заступника голови, чотирьох голів секцій та суд дів. До компетенції даного суду зараховано розгляд скарг на рішення судів апеляційної інстанції та інших судових рішень у випадках, передбачених законом. Також він має право звертатися до Конституційного суду Румунії з питань перевірки конституційності законів. Наприкінці кожного року, на підставі аналізу судової практики, даний суд повинен повідомляти міністра юстиції про необхідність удосконалення законодавства, з наведенням конкретних пропозицій.

Влада в територіальних одиницях

Публічна адміністрація діє на засадах автономії і децентралізації управління. У містах і сільських комунах обираються відповідні ради та голови – примари. На рівні повітів населення також обирає ради. Префекти, як голови повітів, призначаються Урядом. Вони діють як представники Уряду на місцевому рівні, втілюють рішення міністерств та інших центральних органів влади у повітах, мають право припиняти або скасовувати рішення повітової ради та місцевих органів влади.

Комуни і муніципалітети є найменшими адміністративними одиницями Румунії. Територіальне розмежування комун, муніципалітетів, міст і повітів встановлене законом. Будь-яка зміна їх територій може бути здійснена тільки на підставі закону і тільки після консультації із зацікавленими громадянами на референдумі відповідних адміністративних одиниць.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Румунія“ на сторінці 6. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретичні та методологічні засади адміністративно-територіального устрою

  • Сутність та зміст поняття “адміністративно-територіальний устрій”

  • Форма держави та види територіального устрою

  • Парламентська і змішана форми правління

  • Президентська форма правління

  • Законодавча влада

  • Виконавча влада

  • Судова влада

  • Місцеве самоврядування та його інститути в країнах Європейського Союзу

  • Організація професійного навчання публічних службовців у країнах Європейського Союзу

  • Розділ 2. Загальна характеристика адміністративно-територіального устрою країн європейського союзу

  • Австрія

  • Бельгія

  • Болгарія

  • Велика Британія

  • Греція

  • Данія

  • Естонія

  • Ірландія

  • Іспанія

  • Італія

  • Кіпр

  • Латвія

  • Литва

  • Люксембург

  • Мальта

  • Нідерланди

  • Німеччина

  • Польща

  • Португалія

  • Румунія
  • Словаччина

  • Словенія

  • Угорщина

  • Фінляндія

  • Франція

  • Хорватія

  • Чехія

  • Швеція

  • Розділ 3. Досвід реформування адміністративно-територіального устрою в країнах європейського союзу

  • Європейська практика запровадження номенклатури територіальних одиниць для статистики

  • Адміністративно-територіальне реформування окремих країн Європейського Союзу

  • Адміністративно-територіальне реформування в Бельгії

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Болгарія

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Польща