Румунія

Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу

Румунія за Конституцією, прийнятою Парламентом 21 листопада 1991 р. та схваленою всенародним референдумом 8 грудня 1991 р., це національна, унітарна, правова, демократична і соціальна держава.

Адміністративно-територіальний устрій

В адміністративному відношенні територія розділена на комуни, міста, 41 повіт та столичний муніципалітет. На підставі закону деякі міста можуть бути оголошені муніципалітетами.

Адміністративно-територіальний поділ Румунії відповідає стандарту NUTS таким чином:

• рівень NUTS 1 – Румунія;

• рівень NUTS 2-8 регіонів розвитку (населення кожного – близько 2,8 млн осіб);

• рівень NUTS 3- 41 жудець та 1 муніципія (столиця Бухарест);

• рівень NUTS 4- не використовується;

• рівень NUTS 5 – 256 міст та 2686 комун.

Румунія адміністративно розділена на 8 регіонів розвитку, які безпосередньо не є адміністративними одиницями, а служать для координації регіонального розвитку. Регіони розвитку розділені на 41 жудець (повіт) і 1 окремий національний муніципалітет (муніципію) – столиця Бухарест. Жудеці (повіти) розділені на міста, муніципалітети та комуни (у сільській місцевості). Комуни і муніципалітети є мінімальними адміністративними одиницями Румунії.

Конституція – Основний закон румунської держави, що встановлює загальні принципи, права та обов'язки громадян. Ухвалена Конституційною асамблеєю 21 листопада 1991 р., схвалена референдумом і стала чинною 8 грудня 1991 р.

Державний устрій

За державно-територіальним устроєм Румунія – унітарна держава. За змістом правління – перехідна. За найбільш впливовим суб'єктом державної влади – парламентсько-президентська. За формою правління – республіка.

Глава держави

Глава держави – Президент, обирається на 5-річний строк безпосередньо громадянами (з правом переобрання тільки на один новий термін). Він є гарантом національної незалежності, єдності й територіальної цілісності країни. Президент Румунії стежить за дотриманням Конституції і належним функціонуванням державних органів. З цією метою він наділений правом посередництва між владою держави, а також між державою і суспільством.

Президента обирають шляхом загальних і прямих виборів на 4 роки. Одна й та сама особа може бути переобрана лише раз. Віковий ценз для кандидатів у президенти – 35 років. Президент може бути усунутий із поста за грубі порушення Конституції. Відповідне рішення приймається на спільному засіданні палат Парламенту більшістю голосів депутатів і сенаторів після одержання висновку Конституційного суду. Це рішення має затверджуватися референдумом, який призначається Парламентом.

Президент призначає кандидата на посаду Прем'єр-міністра і весь склад Уряду на основі вотуму довіри Парламенту. У разі зміни складу Уряду або оголошення вакантних посад Президент відкликає з посади і призначає, за пропозицією Прем'єр-міністра, інших членів Уряду.

Президент може брати участь у засіданнях Уряду, на яких обговорюються питання стосовно зовнішньої політики, оборони країни забезпечення громадського порядку, а також на прохання Прем'єр-міністра та в інших випадках. Президент головує на таких засіданнях.

Після консультації з головами обох палат і лідерами парламентських груп Президент Румунії може розпустити Парламент, якщо він не має вотуму довіри сформованому Уряду протягом 60 днів після першого звернення про мандат і після відхилення щонайменше двох звернень. Протягом одного року Парламент може бути розпущений один раз. Парламент можна розпустити в період останніх шести місяців мандата Президента Румунії, а також під час облогового або надзвичайного стану.

Президент Румунії після консультації з Парламентом може поставити перед народом питання про необхідність шляхом референдуму висловити свою волю щодо проблем, які становлять національний інтерес.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Румунія“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретичні та методологічні засади адміністративно-територіального устрою

  • Сутність та зміст поняття “адміністративно-територіальний устрій”

  • Форма держави та види територіального устрою

  • Парламентська і змішана форми правління

  • Президентська форма правління

  • Законодавча влада

  • Виконавча влада

  • Судова влада

  • Місцеве самоврядування та його інститути в країнах Європейського Союзу

  • Організація професійного навчання публічних службовців у країнах Європейського Союзу

  • Розділ 2. Загальна характеристика адміністративно-територіального устрою країн європейського союзу

  • Австрія

  • Бельгія

  • Болгарія

  • Велика Британія

  • Греція

  • Данія

  • Естонія

  • Ірландія

  • Іспанія

  • Італія

  • Кіпр

  • Латвія

  • Литва

  • Люксембург

  • Мальта

  • Нідерланди

  • Німеччина

  • Польща

  • Португалія

  • Румунія
  • Словаччина

  • Словенія

  • Угорщина

  • Фінляндія

  • Франція

  • Хорватія

  • Чехія

  • Швеція

  • Розділ 3. Досвід реформування адміністративно-територіального устрою в країнах європейського союзу

  • Європейська практика запровадження номенклатури територіальних одиниць для статистики

  • Адміністративно-територіальне реформування окремих країн Європейського Союзу

  • Адміністративно-територіальне реформування в Бельгії

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Болгарія

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Польща