Польща

Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу

Повітова Рада проводить свою роботу через постійні комісії, а також у разі необхідності створює тимчасові комісії. Особлива роль стосовно реалізації внутрішнього контролю Правління повіту та інших організаційних одиниць у фінансовій сфері відводиться ревізійній комісії Ради, до складу якої входять лише радні за винятком голови ради, його заступників та радних, які є членами Правління. Принципи і порядок діяльності ревізійної комісії визначається Статутом. Ця комісія має завдання, типові для представницьких органів. Серед них основні: контроль діяльності Правління та виконавчих структур повіту; надання висновку про виконання бюджету повіту та пропозицій до Ради щодо затвердження звіту чи його відхилення; надання висновку за заявами радних щодо відкликання Правління або його окремих членів; розгляд сигнальних постанов Голови самоврядної апеляційної колегії щодо істотних відхилень у роботі Ради повіту; інші справи у сфері контролю, затверджені у річному плані. У разі неналежного виконання функцій та завдань, покладених на повітову Раду, виняткове право дотерміново відкликати виборний орган у Польщі мають члени самоврядної спільноти, але лише за рішенням референдуму. А референдум проводиться за ініціативою Ради чи на вимогу не менш як 1/10 мешканців, які мають право голосу. Для того, щоб органи місцевого самоврядування краще виконували покладені на них законодавством обов'язки, у Республіці Польща спочатку на рівні гміни, а зараз і на рівні повітів та волостей запровадили шість принципів доброго/належного врядування.

Фактично всі найбільші міста Польщі, у тому числі столиця країни Варшава, є міськими повітами. У міському повіті відповідні владні повноваження мають міська рада та Президент міста (у містах з чисельністю населення понад 100 тис. осіб) або бургомістр (у містах з чисельністю населення до 100 тис. осіб).

У таких одиницях Президент чи бургомістр виконують функції старости. Водночас, на відміну від старост, бургомістри та Президенти обираються безпосередньо населенням на термін 4 років.

У міських повітах виконавчим органом влади, підпорядкованим Президенту чи бургомістру, є міське відомство, яке часто називається магістратом або ратушею.

Самоврядування на рівні воєводства. Воєводство – це найбільша територіальна одиниця; повіт – територіальна одиниця другого ступеня, до її складу входять кілька гмін; гміна – основна територіальна одиниця.

Питанням функціонування органів місцевого самоврядування присвячена VI глава Конституції Республіки Польща, яка містить ст. 163 (визначення завдань органів місцевого самоврядування), ст. 164 (гміна як головна одиниця місцевого самоврядування), ст. 165 (органи місцевого самоврядування як юридичні особи), ст. 166 (поділ компетенції між державними органами та органами місцевого самоврядування), ст. 167 (прибутки органів місцевого самоврядування), ст. 168 (право одиниць місцевого самоврядування на встановлення локальних податків та зборів), ст. 169 (виконавчі установи органів місцевого самоврядування), ст. 170 (місцеві референдуми), ст. 171 (порядок нагляду з боку Уряду за діяльністю органів місцевого самоврядування), ст. 172 (право одиниць місцевого самоврядування на об'єднання та міжнародне співробітництво).

Головними законодавчими актами, які регулюють діяльність органів місцевого самоврядування країни, є закони Республіки Польща від 8 березня 1990 р. “Про самоврядування гміни”, від 5 червня 1998 р. “Про самоврядування повіту” та від 5 червня 1998 р. “Про самоврядування воєводства”.

Порядок виборів до органів місцевого самоврядування визначають закони Республіки Польща від 16 липня 1998 р. “Про виборчу ординацію до рад гмін, рад повітів та сеймиків воєводств” та від 20 червня 2002 р. “Про безпосереднє обрання війта, бурмістра та Президента міста”. Останні вибори до органів місцевого самоврядування відбулися в країні 12 та 25 листопада 2006 р.

Воєводське самоврядування визначає політику регіону, тобто займається питаннями, які не можуть бути вирішені на рівні повіту. Це, насамперед: рівномірний розвиток економіки (господарства), використання нововведень регіональних ринків, раціональна освітня політика до рівня університету, створення привабливих умов для інвесторів.

Воєводство є найбільшою одиницею територіального самоврядування та регіональною самоврядною спільнотою, яку на підставі закону утворюють мешканці воєводства.

Воєвода є представником Уряду у воєводстві. Середня кількість населення воєводства – 2,4 млн осіб. На воєводу покладено чотири основні функції:

• політико-представницька (представник Уряду в регіоні);

• нагляд над територіальним управлінням у воєводстві;

• забезпечення громадського правопорядку та колективної безпеки;

• контроль за використанням державної власності.

Окрім воєводи, існують і так звані об'єднана та необ'єднана урядові адміністрації. Назва пов'язана з критерієм об'єднаності та не об'єднаності цих інститутів із інститутом воєводи. Воєвода пов'язаний з цими органами, бо є регіональним органом урядової адміністрації. У регіонах є також органи урядової адміністрації, які не підпорядковані воєводі, наприклад, податкова адміністрація.

Органи самоврядування воєводства не є органами нагляду або контролю щодо повіту й гміни, а також не є органами вищої інстанції в адміністративній ієрархії.

Після другого етапу реформи кількість воєводств у країні скоротилася з 49 до 16 од. (середній розмір воєводства складає 2,4 млн мешканців). Представницьким органом воєводства є воєводський сеймик, який обирається на загальних виборах терміном на 4 роки.

До повноважень воєводського сеймика входить прийняття статуту воєводства, ухвалення бюджету, формування правління воєводства; він обирає й відкликає воєводське правління, ухвалює рішення з майнових питань воєводства, з випуску облігацій та отримання позик.

Виконавчим органом воєводства є воєводське правління, яке складається з п'яти осіб, головним завданням якого є реалізація ухвалених сеймиком

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Польща“ на сторінці 15. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретичні та методологічні засади адміністративно-територіального устрою

  • Сутність та зміст поняття “адміністративно-територіальний устрій”

  • Форма держави та види територіального устрою

  • Парламентська і змішана форми правління

  • Президентська форма правління

  • Законодавча влада

  • Виконавча влада

  • Судова влада

  • Місцеве самоврядування та його інститути в країнах Європейського Союзу

  • Організація професійного навчання публічних службовців у країнах Європейського Союзу

  • Розділ 2. Загальна характеристика адміністративно-територіального устрою країн європейського союзу

  • Австрія

  • Бельгія

  • Болгарія

  • Велика Британія

  • Греція

  • Данія

  • Естонія

  • Ірландія

  • Іспанія

  • Італія

  • Кіпр

  • Латвія

  • Литва

  • Люксембург

  • Мальта

  • Нідерланди

  • Німеччина

  • Польща
  • Португалія

  • Румунія

  • Словаччина

  • Словенія

  • Угорщина

  • Фінляндія

  • Франція

  • Хорватія

  • Чехія

  • Швеція

  • Розділ 3. Досвід реформування адміністративно-територіального устрою в країнах європейського союзу

  • Європейська практика запровадження номенклатури територіальних одиниць для статистики

  • Адміністративно-територіальне реформування окремих країн Європейського Союзу

  • Адміністративно-територіальне реформування в Бельгії

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Болгарія

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Польща