Польща

Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу

• бургомістр – місько-сільська або міська гміна;

• президент – міська гміна, яка налічує понад 100 тис. жителів.

До 2002 р. вуйт обирався радою. При цьому його кандидатуру подавав голова ради гміни. З 2002 р. він обирається на загальних виборах, виконуючи функцію виконавчого органу гміни. Вуйт є виконавчим органом гміни, тобто виконує рішення ради гміни і визначені законом завдання, наприклад завдання, доручені державною адміністрацією. До завдань вуйта, зокрема, належать:

• підготовка проектів рішень ради гміни;

• визначення способу виконання рішень;

• господарювання комунальним майном і виконання бюджету;

• управління роботою гміни.

Термін повноважень вуйта починається з дня початку терміну повноважень ради гміни і закінчується в день закінчення повноважень ради гміни.

Мешканці гміни приймають рішення шляхом участі у загальному голосуванні (вибори або місцевий референдум) чи за посередництвом ради гміни, яка обирається у загальних та безпосередніх виборах терміном на 4 роки.

Виконавчу владу у гміні здійснює війт (у сільських гмінах), бургомістр (у місько-сільських гмінах) або Президент (у великих міських гмінах), які обираються у безпосередніх виборах.

Міста на правах повіту є одночасно гмінами – у таких випадках кордони повіту чітко відповідають кордонам гміни. Станом на сьогодні у Польщі з наявних 2478 гмін 1589 є сільськими, 582 – місько-сільськими та 307 міськими (65 гмін є одночасно міськими повітами).

Гміна може створювати у своєму складі менші територіальні відділи з власними владами, наприклад солецтво, на чолі з обраним мешканцями села солтисом.

Мешканці гміни приймають рішення на основі загального голосування в ході виборів і референдумів або через органи гміни. Референдум може бути проведений з будь-якого питання, що має важливе значення для гміни. Він проводиться за ініціативою ради гміни або на вимогу 10% мешканців, які мають право голосу. Референдум вважається таким, що відбувся, якщо в ньому взяло участь не менш як 30% мешканців, котрі мають право голосу.

Джерелами формування місцевих бюджетів (гміни) в Польщі є: збори із земельного податку та податку на нерухомість у повному обсязі та частина від перерозподілених державою коштів із податку на доходи фізичних осіб та із ПДВ. Державою фінансування освіти, культури, медичного обслуговування, соціальної опіки та безробітних здійснюється шляхом надання субсидій на місця. Розвиток кожного територіального утворення здійснюється за розробленою стратегією, в якій сформульовані проблеми, напрями та етапи розвитку.

Самоврядування на рівні повіту. На нижчому рівні адміністративного поділу країни – повіті також діють органи урядової необ'єднаної адміністрації. Однак тут вони пов'язані зі старостою повіту, який є органом не урядової адміністрації, а територіального самоврядування.

Мешканці повіту утворюють на підставі закону місцеве самоврядне співтовариство. Це співтовариство та відповідна територія є повітом. Повіт виконує від власного імені й під власну відповідальність передбачені законами публічні завдання. Його самостійність підлягає судовому захисту.

Польща ділиться на два види повітів: земський повіт, тобто сукупність сусідніх між собою гмін (314 од.), та міський повіт (65 од.). Земський повіт є самоврядною адміністративно-територіальною одиницею другого рівня, яка входить до складу воєводства і формується з кількох сусідніх гмін. Містом на правах повіту є місто, в якому мешкають понад 100 тис. осіб, а також місто, що з 31 грудня 1998 р. перестало бути центром воєводства. Повіт охоплює по можливості однорідну за поселенською і просторовою структурою і за суспільними економічними зв'язками територію.

Мешканці повіту приймають рішення загальним голосуванням у ході повітових виборів і референдумів або через органи повіту, якими є повітові ради та правління повіту.

Повітові делегуються права воєводств у тих питаннях, які можуть вирішуватися на місці.

Гміна і повіт вирішують всі адміністративні питання їх мешканців. Таким чином громадяни позбавляються від необхідності їздити до воєводського центру для вирішення адміністративних проблем.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Польща“ на сторінці 12. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретичні та методологічні засади адміністративно-територіального устрою

  • Сутність та зміст поняття “адміністративно-територіальний устрій”

  • Форма держави та види територіального устрою

  • Парламентська і змішана форми правління

  • Президентська форма правління

  • Законодавча влада

  • Виконавча влада

  • Судова влада

  • Місцеве самоврядування та його інститути в країнах Європейського Союзу

  • Організація професійного навчання публічних службовців у країнах Європейського Союзу

  • Розділ 2. Загальна характеристика адміністративно-територіального устрою країн європейського союзу

  • Австрія

  • Бельгія

  • Болгарія

  • Велика Британія

  • Греція

  • Данія

  • Естонія

  • Ірландія

  • Іспанія

  • Італія

  • Кіпр

  • Латвія

  • Литва

  • Люксембург

  • Мальта

  • Нідерланди

  • Німеччина

  • Польща
  • Португалія

  • Румунія

  • Словаччина

  • Словенія

  • Угорщина

  • Фінляндія

  • Франція

  • Хорватія

  • Чехія

  • Швеція

  • Розділ 3. Досвід реформування адміністративно-територіального устрою в країнах європейського союзу

  • Європейська практика запровадження номенклатури територіальних одиниць для статистики

  • Адміністративно-територіальне реформування окремих країн Європейського Союзу

  • Адміністративно-територіальне реформування в Бельгії

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Болгарія

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Польща