Управління в Нідерландах має три рівні: держави, провінцій та муніципалітетів.
Держава представляє загальнонаціональні інтереси. Провінції та муніципалітети є місцевими органами управління. Система місцевого самоврядування в Нідерландах не змінювалася вже протягом 500 років. Голландське місцеве самоврядування має глибоке коріння та міцно вбудоване в інституційну систему держави. Країна визначається як децентралізована унітарна держава з владою, розділеною між трьома рівнями: центральним Урядом, 12 провінціями та 458 муніципалітетами. Конституційні засади місцевого самоврядування були встановлені Конституцією 1848 р. та Муніципальним законом 1851 р. Принципи загальної компетенції, визначені у Конституції, дали право місцевим владам регулювати внутрішні справи та управляти ними. Також Конституцією визначено, що місцеві влади повинні бути спроможними співуправляти, тобто бути залученими до виконання національного законодавства на місцевому рівні. Ь підвищенням добробуту держави у XX ст. ця конституційна норма проявилася в посиленні ролі муніципалітетів та привела до комплексного встановлення окремих повноважень між центральним Урядом та провінціями.
Середній рівень включає 12 провінцій. Провінційні влади: провінційні штати – законодавчі органи, члени яких обираються на підставі загального прямого виборчого права на 4 роки. Провінційні штати створюють різноманітні наглядові ради. їх члени обирають членів виконавчого бюро.
Виконавче бюро складається з 3-9 членів, обраних штатом, і Спеціального Уповноваженого королеви, який очолює виконавче бюро, та призначається Урядом за пропозиціями штату на 6 років.
Повноваження бюро (переважно розмежовано з повноваженнями центрального Уряду): соціальні інституції; регіональне планування; довкілля; культура; спорт та відпочинок; транспорт; енергетики; туризм.
Асоціація Голладських муніципалітетів (VNG) намагається впливати на формування позиції членів Парламенту щодо проблем, з якими стикається місцеве самоврядування. Асоціація визнає необхідність підвищення рівня надання послуг місцевими владами і, відповідно, зацікавлена в чіткому визначенні повноважень та обов'язків. Нині VNG працює з муніципалітетами над створенням системи, яка уможливить порівняння ефективності діяльності місцевих влад шляхом установлення загальних показників. Одним з найважливіших принципів цієї ініціативи є добровільна згода на те, що інформація буде доступна широкій громадськості і не перевірятиметься Урядом. Нею зможуть користуватися державні службовці та службовці місцевих органів влади. Таким чином, органи місцевого самоврядування зробили спробу сформувати власні вимоги та позиції, а не виконувати рішення центрального Уряду.
Повноваження муніципалітетів, які мають первинні права на підвищення податків, регламентовані Конституцією. Однак порівняно з країнами Європи доходи голландських місцевих влад зростали на базі власних ресурсів: при-
близно 1/6 коштів (більша частина) надходить від національного Уряду у вигляді загальних грантів, понад третина – у вигляді спеціальних грантів від міністерств на певні цілі, які становлять майже половину муніципальних доходів. Конституційний захист місцевого самоврядування означає, що національний Уряд не може поставити перед муніципалітетами завдання, виконання яких потребує більше коштів, ніж передбачено. Коли розподіляються бюджетні гроші, кожна місцева влада може вільно використовувати загальні гранти на місцеві пріоритети. Більшість спеціальних грантів також гіпотетично призначена на надання спеціальних послуг: охорону здоров'я, освіту, поліцію тощо. Отже, муніципалітети можуть діяти на власний розсуд. Водночас загальна сума коштів для муніципалітетів визначається під час дискусій у межах Парламенту, а не Урядом. Місцеве самоврядування використовує цю можливість як надійний метод політичного впливу на результати фінансових переговорів.
Після Другої світової війни голландська система влади розвивалася на ґрунтовній консенсусній базі. Місцеві влади були важливим компонентом цієї системи. Асоціація Голландських Муніципалітетів розвинулася в одну з найвпливовіших та ефективних національних організацій місцевого самоврядування в Європі.
Королівська Комісія у 2001 р. підготувала пропозиції, які в березні 2002 р. втілилися в новому Муніципальному законі. Згідно із Законом адміністративна влада зосереджується в руках муніципальних виконавчих органів, водночас депутатам надається пріоритетне право контролювати та перевіряти їх діяльність.
У Нідерландах існує 467 комун. Місцеві влади: місцева рада – гементерад – законодавчий орган територіальної громади, депутати до якої обираються на 4 роки за пропорційною представницькою системою. Рада приймає головні місцеві рішення; її очолює мер (він не бере участі в голосуванні). Коледж аль- дерманів – виконавчий орган, який готує і втілює в життя рішення ради, обирається радою з-поміж її членів на 4 роки. Мер – бургеместер – очолює раду і коледж альдерманів, призначається Урядом на 6 років. Повноваження органів місцевого самоврядування: планування територій; житлове буцівництво; туризм; громадські роботи; транспорт; охорона здоров'я; початкова освіта; соціальний захист; громадський порядок; культура і спорт.
Контроль за діяльністю місцевої влади у Нідерландах переважно здійснюється опосередковано, через центральні органи, а також суц. Аналізуючи місце й роль місцевого самоврядування в політичній системі, головний наголос звичайно ставлять на тому, що вони є складовою частиною механізму держави.
Підготовка кадрів
Серед інституцій, які надають освіту державним службовцям, можна виділити такі:
– Нідерландський інститут державного управління (ROI), що розробляє більшість навчальних програм для державних службовців та надає консультаційні послуги з питань реформи державного сектору (в галузі розробки державної
політики, в правлінні в державному секторі, децентралізації, управлінні кадрами, управлінні та лідерстві, державних фінансах та особистісному розвитку);
– Нідерландська школа публічного адміністрування (NSOB) – проводить дослідження в державному управлінні і державному секторі загалом, бере участь у його власних дослідницьких проектах та організації публічних дебатів за темами цих досліджень.
Навчальні програми орієнтовані на керівні кадри державного сектору.
Зовнішні відносини
Членство в міжнародних організаціях: член ООН, НАТО, ЄС, ОБСЄ, СОТ, МВФ, МБРіР, ЄБРіР, ОЕСР, Світового банку.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нідерланди“ на сторінці 7. Приємного читання.
