Харчова промисловість. У цій галузі виробляють олію, сир, молочний порошок, згущене молоко, маргарин, яйця, м'ясні, овочеві і фруктові консерви, шоколад та пиво. Країна експортує 1/4 продукції галузі. Зокрема, Нідерланди посідають 1-ше місце у світі за експортом молочних продуктів, 5-те місце в Європі з виробництва масла і 4-те – з виробництва сиру. Нідерланди – потужний виробник м'яса (2,9 млн т у 2012 р.), молока (11,7 млн т), сиру (695 тис. т), а також масла та яєць. Продуктивним є й птахівництво (бройлерного напряму). Харчові підприємства рівномірно розміщені по території країні.
На сході і півночі країни видобувається сіль . В цій галузі працюють дві компанії, які разом виробляють 5,7 млн т солі: Akzo Nobel – близько 80%, а Frisia – 20%. У 2001 р. в країні видобуто 228 тис. т магнієвих солей.
Сільське господарство в Нідерландах є високоінтенсивним і важливим сектором економіки, хоча в ньому у 2005 р. було зайнято лише близько 1% населення країни і вироблялося не більше ніж 1,6% валового внутрішнього продукту. У 2005 р. сільськогосподарський експорт перевищив 17 млрд євро (понад 6% товарного експорту країни), близько 80% експорту споживають країни Євросоюзу (Німеччина – 25%, Великобританія -12%). У структурі аграрного експорту переважають овочі та квіти (12 млрд євро) і продукти молочного тваринництва (5 млрд євро).
Земельні угіддя. Землі сільськогосподарського призначення займають близько 65% території країни. Приблизно 27% сільськогосподарських угідь зайнято орними землями, 32% – пасовищами і 9% покрито лісами. Частка пасовищ безперервно зменшується, за 1995-2005 pp. ці угіддя скоротилися на 8,2%, що пов'язано в основному з розширенням житлового будівництва.
За ґрунтом у Нідерландах ретельно доглядають, крім того, за кількістю внесених мінеральних добрив на 1 га країна у 2005 р. займала 1-ше місце у світі. Площа зрошуваних для сільськогосподарських потреб земель становить 5650 км2.
Тваринництво. Найбільш поширене пасовищне тваринництво, на польдерах випасається понад 4,8 млн голів великої рогатої худоби (близько 3,5% від поголів'я худоби ЄС), 14 млн свиней і 1,9 млн овець, яких розводили у східних провінціях і на прибережних польдерах.
Молочне стадо у 2005 р. налічувало близько 1,4 млн голів (у середині 1980-х років – близько 2,5 млн голів), продуктивність молочного стада дуже велика – середні надої становлять понад 9 тис. л молока на рік.
Луки займають 1/3 усієї площі сільськогосподарських земель Голландії.
Рослинництво. Нідерландські фермери спеціалізуються на вирощуванні жита, вівса та кормового буряка на південному заході і південному сході країни. Пшеницю, ячмінь та цукровий буряк культивують у північних і західних районах. У 2012 р. у країні було зібрано 1,5 млн т пшениці, 238 тис. т ячменю, 39 тис. т жита і 6,2 млн т цукрового буряка. На всій території Нідерландів вирощують картоплю, кормові культури для худоби; з технічних культур – льон, рапс на насіння та цикорій.
Великі прибутки приносить вирощування фруктів (яблука, груші, вишні, сливи), овочів (капуста, цибуля, квасоля, шпинат, морква тощо), квітів, а також насіння та саджанців кущів і дерев. На продукцію садівництва припадає значна частина експорту.
Тепличне господарство. За площами, відведеними під тепличне господарство, Нідерланди займають 1-ше місце у світі. У теплицях Голландії вирощують великі врожаї винограду, помідорів, персиків. За 1994-2005 pp. площа теплиць зросла з 13 до 15 тис. га, обігріваються теплиці зазвичай за допомогою місцевого природного газу. Понад 60% захищеного грунту відведено під квітникарство, що перетворилося на потужну галузь господарства. Воно сконцентроване на території Рандстадту і в прилеглих районах Зеландії. Тут вирощують тюльпани, нарциси, анемони, гладіолуси, троянди, гвоздики, азалії та орхідеї. Регулярно проводяться квіткові аукціони (найвідоміший – в Алсмері). Лише 1/10 квітів продають у Нідерландах.
Енергетика. Енергетика Нідерландів базується на власному природному газі та імпортній нафті. Запаси природного газу досягають 2400 млрд м3 і є найбільшими в Західній Європі. Видобуток становить 80-90 млрд м3 на рік (4-те місце в світі). Частина газу експортується в сусідні країни. Найбільшим є родовище на півночі, в провінції Гронінген. Експлуатують також родовища в нідерландському секторі шельфу Північного моря. Атомна енергетика нерозвинена. У виробництві електроенергії домінують теплові електростанції.
У Нідерландах працює тільки одна атомна електростанція неподалік м. Борселе.
У країні розвивається сектор сонячної енергетики, сукупна сонячна потужність якої на кінець 2013 р. становила 665,5 МВт.
Близько 2% енергоспоживання Нідерландів припадає на альтернативні джерела (передусім вітрогенератори, теплові насоси, спалювання біомаси і міського сміття). Вже 10 років країна імпортує цю електроенергію. До 2020 р. держава планує збільшити частку альтернативної енергетики в загальному енергобалансі до 14%.
Перший морський вітропарк потужністю 108 МВт почав працювати ще в 2006 р., а невдовзі з'явився й інший, потужністю 120 МВт. Різке зростання вироблення електроенергії за рахунок вітрових турбін пояснюється передусім наявністю багатьох місць, сприятливих для установки вітрогенераторів (переважно на береговій лінії). В країні дуже популярні більш високі турбіни, що захоплюють більше вітру, а отже, і є більш енергоефективними.
Саме Нідерланди продемонстрували усьому світові можливості теплових насосів, які експлуатуються переважно в житлових і промислових будівлях і спорудах, а також у сільському господарстві. Кількість теплових насосів у Нідерландах різко зросла у 2006 р. до 12,3 тис. Сьогодні їх сумарна потужність з вироблення тепла досягла майже 400 МВт. Загальний внесок теплових насосів у вироблювану альтернативну енергію становить приблизно 4%. В останні роки в Нідерландах дістали поширення установки підземного акумулювання тепла і холоду у водоносних шарах. Така технологія дає змогу реалізувати літнє охолодження за допомогою зимового холоду, а зимовий підігрів – за допомогою літнього тепла. Подібні установки дають можливість зекономити приблизно 50-75% експлуатаційних витрат на тепло- і холодопостачання порівняно з традиційними установками (котлами і холодильними установками).
На початку 2000-х pp. збільшилася кількість відновлюваної енергії, яку отримують з біомаси. У більшості потужних енергоустановок основне паливо частково може бути замінене біомасою. Ця технологія зручна, у тому числі завдяки відносно невисоким інвестиційним витратам. Відходи сільського господарства та деревні пелети використовуються вугільними електростанціями, а рослинна олія спалюється переважно газовими електростанціями. Частина біомаси виробляється безпосередньо в Нідерландах, але в основному біопаливо (пальмова олія, пелети та відходи сільського господарства) ввозиться в країну у вигляді готового продукту або сировини з-за кордону. Сьогодні подібна технологія забезпечує приблизно 15% всієї відновлюваної енергії та чверть виробленої відновлюваної електрики.
Транспорт. Транспортна система Нідерландів є сучасною і добре розвиненою. Як і в сусідній Бельгії, тут густа мережа судноплавних каналів, річок, залізниць і автошляхів. Від Роттердама і з провінції Гронінген відходять трубопроводи в інші країни. Амстердам є одним з найбільших аеропортів у Європі, а нідерландська “КЛМ” належить до провідних авіакомпаній світу. Нідерланди мають власний великий торговельний флот, але більшість вантажів доставляють у порти країни іноземні судна.
Залізничний транспорт у Нідерландах в основному підпорядкований компанії Nederlandse Spoorwegen. Менша частина належить компаніям Arriva, Syntus, Connexxion, DB Regionalbahn Westfalen, Veolia Transport Nederland і Prignitzer Eisenbahn. Голландська залізнична мережа є найбільш завантаженою у світі.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нідерланди“ на сторінці 4. Приємного читання.
