Глава держави
Главою держави є король. Згідно із Конституцією він наділений широкими повноваженнями, але фактично його влада обмежена Парламентом. На практиці монарх майже не втручається в політичне життя, обмежуючись офіційними церемоніями, але водночас справляє певний вплив на формування нового Уряду після парламентських виборів і призначення королівських комісарів у провінціях.
Спільно з Парламентом він здійснює законодавчу владу, разом із Урядом – виконавчу, через суди – судову. Конституція закріплює за королем такі функції: він призначає Прем'єр-міністра і за його рекомендацією – інших міністрів, комісарів у провінціях, королівськими указами утворюються міністерства. Щороку в третій вівторок вересня на об'єднаній сесії Парламенту король виступає з доповіддю про основні напрями державної політики. Він утверджує законопроекти, керує зовнішніми відносинами, має право помилування. Проте повноваження короля у чомусь мають формальний характер, оскільки багато його функцій виконує Уряд. Особа короля є недоторканною.
При королі діє дорадчий орган – Державна рада. Це найстаріший і один з найбільш важливих державних органів. Його члени (в основному це колишні державні діячі, судді, бізнесмени) призначаються королем довічно за рекомендацією міністра внутрішніх справ і після обговорення з міністром юстиції. Президентом Державної ради є король, але реально нею керує віце-президент. До найбільш важливих функцій цього органу належать попередній розгляд законопроектів і розгляд адміністративних спорів. Державна рада надає консультації щодо проектів законів, королівських декретів, пропозиції щодо міжнародних договорів.
Законодавча влада
Законодавчу владу спільно з королем здійснює Парламент – Генеральні штати, який складається з двох палат (Першої та Другої). У складі Першої (верхньої) палати – +75 депутатів, що обираються провінційними штатами (радами) на основі пропорційного представництва на 4 роки. Друга палата (нижня) обирається шляхом загальних прямих виборів за тією самою системою і на такий самий строк. До її складу входять 150 осіб. Парламент збирається на чергові сесії не рідше ніж один раз на рік. У разі необхідності король може скликати надзвичайну сесію. Засідання палат проводяться публічно, проте на вимогу депутатів може бути оголошене закрите засідання. Всі рішення приймаються абсолютною більшістю голосів депутатів, які беруть участь у голосуванні. Повноваження палат неоднакові: Друга палата відіграє більш важливу політичну роль у державному механізмі. Прем'єр-міністр (глава Уряду) повинен заручитися підтримкою більшості її членів. Тільки Друга палата має право законодавчої ініціативи і право вносити зміни до розглянутих законопроектів. Перша палата може тільки прийняти або відхилити законопроект. Будь-який законопроект, внесений Урядом або депутатом на розгляд Парламенту, має бути ухвалений обома палатами. Потім він направляється на затвердження Королю. Законопроект, затверджений королем, набуває чинності через 20 днів після опублікування.
Обидві палати працюють як єдиний орган на час проведення спільних засідань. Строк повноважень Першої палати може бути змінений на ту саму величину, на яку змінюється за Актом Парламенту строк повноважень наглядових рад. Депутати обох палат вибираються за системою пропорційного представництва в порядку, встановленому Актом Парламенту. Ніхто не може бути депутатом обох палат. Депутат Генеральних штатів не може бути міністром, державним секретарем, членом Державної ради, членом Генеральної рахункової палати, членом Верховного суду, Генеральним прокурором або Генеральним захисником при Верховному суді. Кожна палата перевіряє депутатські мандати своїх нових членів і розв'язує в порядку, встановленому Актом Парламенту, будь-які суперечності стосовно перевірки депутатських мандатів.
Виконавча влада
Виконавча влада здійснюється спільно королем та Кабінетом міністрів (Урядом). Уряд Королівства являє собою Уряд Нідерландів, який включає також міністрів, що представляють Нідерландські Антильські острови і Аруба. Главою Уряду є Прем'єр-міністр; міністри, що призначаються та звільняються Королем, є представниками партій, які отримали більшість місць у Парламенті. Уряд зобов'язаний погоджувати основні рішення з Парламентом і тому формується на основі парламентської більшості. Він функціонує на засадах індивідуальної та колективної парламентської відповідальності.
Жодна партія в новітній історії Нідерландів не мала більшості в Парламенті, тому Уряди завжди були коаліційним.
Прем'єр-міністр. Прем'єр-міністр Нідерландів – глава Уряду і виконавчої влади Нідерландів, який призначається королем. Прем'єр-міністр і члени Уряду призначаються і звільняються з посади указом короля. Прем'єр-міністр є зазвичай лідером партії, що має найбільшу фракцію у Другій нижній палаті Генеральних штатів, з 1937 р. також є міністром із загальних питань. Посада
Прем'єр-міністра була регламентована Конституцією 1848 р.; до цього часу Уряд очолював король. До 1901 р., а формально до 1945 р. посаду Прем'єр-міністра займали по черзі різні міністри. Прем'єр-міністр головує на щотижневих засіданнях Уряду і має право встановлювати порядок денний на них. Він також щотижня зустрічається з королем для узгодження політики Уряду. Рада міністрів розглядає і приймає рішення з питань загальної політики Уряду та сприяння його діяльності. Указ короля про призначення Прем'єр-міністра, а також про призначення або звільнення з посади міністрів та державних секретарів контрасигнуються Прем'єр-міністром.
Міністри мають право бути присутніми на засіданнях палат і брати участь у дискусіях. Уряд відповідальний перед Генеральними штатами. Парламентський контроль за його діяльністю відбувається у формі усних запитів до міністрів, через роботу слідчих комісії.
Міністерства: із загальних справ; оборони; освіти, культури і науки; економіки, сільського господарства та інновацій; фінансів, закордонних справ; охорони здоров'я, добробуту та спорту; інфраструктури і навколишнього середовища; внутрішніх справ і Королівського дому; юстиції; соціальної політики і праці.
Урядові агентства: Податкова і митна адміністрація; Агентство виправних установ.
Інспекторати: освіти; охорони здоров'я; навколишнього середовища та транспорту.
Судова влада
Судова влада складається із двох підсистем – загальних судів (вищий орган – Верховний суд), які розглядають цивільні та кримінальні справи, та адміністративних судів. До складу Верховного суду входять голова, 2 або 3 його заступника і 16 членів, він має палати у цивільних справах, промислову палату, палату з розгляду податкових справ і питань, пов'язаних з експропріацією, палати у кримінальних справах, палату, що дає змогу порушувати дисциплінарні справи стосовно суддів. Верховний суд розглядає як вища і остання інстанція касаційні скарги обвинуваченого і Публічного обвинувача на рішення нижчих судів (після розгляду справи апеляційним судом) і верховних судів нідерландських островів Антил і Аруби, а також заяви генерального прокурора при Верховному суді про касації в інтересах права на рішення, за якими застосовані неналежні норми права або порушено процес. Апеляційні суди (їх 5 – в Амстердамі, Арнемі та інших великих містах) розглядають (у колегіях із трьох суд дів) апеляції на рішення та вироки окружних судів у цивільних і кримінальних справах. Відповідні відділення апеляційних судів розбирають скарги на рішення адміністративних органів з питань податкового обкладення. Окружні суди (їх 19 у всій країні) розглядають по першій інстанції всі цивільні і кримінальні справи, крім найменш значних, а також скарги на постанови кантональних (субокружних) суддів.
Найвищою судовою інстанцією в останній підсистемі є Державна рада, яку формально очолює королева.
Організація влади в територіальних одиницях
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нідерланди“ на сторінці 6. Приємного читання.
