Литва

Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу

До звичайної компетенції ради самоврядування віднесені:

• призначення на посаду та звільнення з посади керівників бюджетних та публічних установ самоврядування;

• затвердження збірників фінансових звітів бюджетних та публічних установ самоврядування;

• утворення колегіальних органів публічних установ самоврядування (власником яких є самоврядування), якщо це передбачено статутом публічної установи;

• прийняття рішень про розподіл цільових коштів державних соціальних та економічних програм, коштів інших державних фондів і матеріального майна між бюджетними установами самоврядування;

• затвердження спеціальних і детальних планів на рівні самоврядування;

• прийняття рішень про зміну основного призначення землекористування тощо.

Директор адміністрації самоврядування підвладний раді самоврядування, підзвітний раді самоврядування та меру. Він призначається на посаду за поданням мера радою на строк її повноважень на підставі політичної (особистої) довіри. Директор адміністрації організовує роботу адміністрації самоврядування, затверджує положення про діяльність її структурних підрозділів та сянюній, несе відповідальність за внутрішнє адміністрування в адміністрації самоврядування; у встановленому радою порядку адмініструє асигнування бюджету самоврядування та інші грошові ресурси, організовує виконання бюджету самоврядування і несе відповідальність за її господарсько-фінансову діяльність, адмініструє майно самоврядування; призначає на посаду та звільняє з посади державних службовців та працівників адміністрації самоврядування, виконує інші функції управління персоналом; координує та контролює роботу установ, що надають публічні послуги; організовує навчання членів ради самоврядування, державних службовців та працівників, які працюють за трудовими договорами, та ін.

Контролер самоврядування приймається на посаду за конкурсом, він зобов'язаний мати вищу університетську освіту й не менше ніж трирічний стаж роботи у фінансовій, економічній сфері, у сфері юриспруденції, аудиту, контролю або публічного адміністрування. Контролер підзвітний раді самоврядування. Його діяльність базується на принципах незалежності, законності, відкритості, об'єктивності та професійності. Для здійснення функцій контролю та аудиту самоврядування рада за поданням контролера засновує (якщо кількість жителів самоврядування менше ніж 30 тис. – може засновувати) юридичну особу-службу контролю й аудиту самоврядування, якою керує контролер самоврядування.

Контролер самоврядування (служба контролю та аудиту самоврядування) виконує зовнішній фінансовий аудит та аудит діяльності в адміністрації самоврядування, у суб'єктів адміністрування самоврядування, а також на контрольованих самоврядуванням підприємствах; щорічно розробляє й подає до ради самоврядування висновок у зв'язку зі звітом про майно, що належить самоврядуванню на праві власності, та керованому на праві довіри державному майні, а також висновок про представлений на затвердження збірник звітів про виконання бюджету; розробляє та подає до ради самоврядування висновки, необхідні для винесення рішень, що стосуються користування самоврядуванням банківськими кредитами, отримання та надання позик, надання гарантій і поручительств перед кредиторами за позиками, що отримуються контрольованими самоврядуванням підприємствами, тощо.

Для здійснення внутрішнього аудиту рада самоврядування засновує централізовану службу внутрішнього аудиту самоврядування, підзвітну директору адміністрації самоврядування. Він забезпечує незалежність діяльності та організаційну незалежність служби й не може передати цю функцію управління іншим державним службовцям або працівникам публічної юридичної особи. Служба внутрішнього аудиту працює відповідно до узгодженого з директором адміністрації річного плану діяльності. Вона виконує свої функції шляхом проведення внутрішніх аудитів і формулювання рекомендацій на підставі їх результатів. Під час своєї діяльності вона керується законом про внутрішній контроль та внутрішній аудит, а також іншими правовими актами, що регламентують внутрішній аудит.

Центральні і територіальні суб'єкти державного адміністрування, розглядаючи питання, пов'язані з інтересами одного самоврядування або всіх самоврядувань, повідомляють про це мера відповідного самоврядування або Асоціацію самоврядувань Литви. Представлені в письмовій формі пропозиції ради самоврядування або органів правління Асоціації самоврядувань Литви суб'єкти державного адміністрування розглядають (оцінюють) і дають відповідь на них. Проекти законів та інших правових актів, пов'язані з діяльністю самоврядувань, обговорюються з окремими самоврядуваннями або Асоціацією самоврядувань Литви в установленому Статутом Сейму і регламентом роботи Уряду, інших суб'єктів державного адміністрування порядку. Уряд та Асоціація самоврядувань Литви щорічно розглядають показники, зазначені в Законі, про методику встановлення доходів бюджетів самоврядувань, а також первинні статистичні дані демографічних, соціальних та інших показників самоврядувань відповідно до затверджених Урядом правил узгодження цих показників. Для узгодження інтересів і позицій Уряду та Асоціації самоврядувань Литви за домовленістю сторін створюється двостороння комісія.

Сянюнія є філією адміністрації самоврядування, яка діє на певній частині території самоврядування. Кількість їх сянюній, найменування, межі території, яка обслуговується сянюнею, і передані їй функції юридичної особи (адміністрації самоврядування) своїм рішенням встановлює рада самоврядування. Главою сянюнії є староста, який є державним службовцем кар'єри. Староста призначається на посаду і звільняється з посади директором адміністрації самоврядування в конкурсному порядку. Конкурсна комісія претендентів на посаду старости формується у складі семи членів. Не менше ніж 3 і не більше ніж 4 члени цієї комісії мають бути представниками громад населених пунктів території, яка обслуговується цією сянюнією, – старійшинами.

Староста здійснює внутрішнє адміністрування сянюнії; адмініструє виділені сянюнії асигнування; розробляє програми діяльності сянюнії, вносить їх для обговорення на сході старійшин; укладає договори, забезпечує їх здійснення; видає жителям установлені законом про декларування місця проживання документа, а також документа про склад сім'ї тощо; у сянюнії, у якій відсутні установи запису актів громадянського стану, проводить реєстрацію смерті; видає дозволи на поховання; у встановленому законом про нотаріат порядку безоплатно надає нотаріальні послуги жителям та в установленому Цивільним кодексом порядку безоплатно засвідчує заповіти; у межах компетенції складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення; контролює дотримання при наданні публічних послуг установлених правовими актами і договорами вимог щодо їх надання; здійснює нагляд за торгівлею в публічних місцях; подає директору адміністрації самоврядування пропозиції щодо вдосконалення діяльності державних службовців інших структурних підрозділів адміністрації самоврядування та керівників установ самоврядування на віднесеній до сянюнії території, благоустрою доріг, вулиць, тротуарів та площ населених пунктів, організації місцевого транспортного сполучення, ремонту будівель і споруд, які належать самоврядуванню, догляду за пам'ятниками, кладовищами, організації надання публічних послуг мешканцям; консультує жителів віднесеної до сянюнії території та надає їм інформацію про діяльність органів самоврядування, адміністрації самоврядування і державних органів на території самоврядування та ін.

Первісно адміністративний нагляд за законністю діяльності місцевих органів влади відповідно до Закону “Про представників Уряду” від 1 липня 1993 р. покладався на представників Уряду. Законом “Про зміни і доповнення до Закону “Про управління повітом” і про відміну Закону “Про представників Уряду” від 25 лютого 1997 р. ці функції були передані управлінню керуючого повітом. Проте у травні 1998 р. був прийнятий Закон “Про адміністративний нагляд за місцевими органами влади”, яким відновлювався інститут представників Уряду. Представник Уряду призначається один на повіт, у виконанні його повноважень йому допомагає служба представника Уряду, положення про яку та штати затверджуються Урядом. Представник Уряду виносить рішення щодо законності рішень ради самоврядування або її правління, розпоряджень мера, рішень контролера самоврядування, наказів адміністратора або старости, складаючи мотивоване подання керівнику інституції самоврядування або припиняючи своїм розпорядженням виконання правового акта.

Основні повноваження муніципалітетів: розвиток територій, довкілля, житло, громадський транспорт, початкова і середня освіта.

Підготовка кадрів

Професійне навчання державних службовців здійснюється в Інституті публічного адміністрування Литви (LIVADIS, 1999 р.).

Основні напрями діяльності Інституту: підготовка та оновлення програм навчання державних службовців; навчання державних службовців; підготовка викладачів і підвищення їх кваліфікації; участь у програмах та проектах міжнародного співробітництва, пов'язаних з розвитком здібностей державного адміністрування та місією Інституту; методична, консультаційна, організаційна

допомога державним та муніципальним органам (установам); дослідницькі роботи з питань навчання державних службовців; поширення культури державного адміністрування; створення інформаційної бази; підготовка та видання методичної літератури.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Литва“ на сторінці 9. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретичні та методологічні засади адміністративно-територіального устрою

  • Сутність та зміст поняття “адміністративно-територіальний устрій”

  • Форма держави та види територіального устрою

  • Парламентська і змішана форми правління

  • Президентська форма правління

  • Законодавча влада

  • Виконавча влада

  • Судова влада

  • Місцеве самоврядування та його інститути в країнах Європейського Союзу

  • Організація професійного навчання публічних службовців у країнах Європейського Союзу

  • Розділ 2. Загальна характеристика адміністративно-територіального устрою країн європейського союзу

  • Австрія

  • Бельгія

  • Болгарія

  • Велика Британія

  • Греція

  • Данія

  • Естонія

  • Ірландія

  • Іспанія

  • Італія

  • Кіпр

  • Латвія

  • Литва
  • Люксембург

  • Мальта

  • Нідерланди

  • Німеччина

  • Польща

  • Португалія

  • Румунія

  • Словаччина

  • Словенія

  • Угорщина

  • Фінляндія

  • Франція

  • Хорватія

  • Чехія

  • Швеція

  • Розділ 3. Досвід реформування адміністративно-територіального устрою в країнах європейського союзу

  • Європейська практика запровадження номенклатури територіальних одиниць для статистики

  • Адміністративно-територіальне реформування окремих країн Європейського Союзу

  • Адміністративно-територіальне реформування в Бельгії

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Болгарія

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Польща