Литва

Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу

Енергетичні ресурси Литви невеликі; великих рік немає, тому на ГЕС припадає лише невелика частина виробленої електроенергії. Більшу частину електроенергії виробляють на ТЕС. Майже все паливо ввозиться із-за кордону, оскільки власних родовищ нафти і газу в Литві немає. Також як паливо використовується торф, що видобувається в республіці. На території Литви розміщені 130 торфопереробних підприємств.

Хімічна промисловість спеціалізується на виробництві мінеральних добрив для сільського господарства, хімічного волокна для легкої промисловості, пластмас для машинобудування. Центрами виробництва мінеральних добрив є міста Кедайаняй і Йонава. Тут виробляють суперфосфат, амофос, сірчану, фосфорну кислоту та ін.

Фармацевтична промисловість розвивається на базі хімічної і спеціалізується на виробництві різних засобів для ін'єкцій. В цій галузі працюють близько 120 великих підприємств.

Харчова промисловість представлена м'ясною, молочною і рибопереробною галузями.

У республіці існують 8 великих м'ясопереробних комбінатів, що поставляють продукцію не тільки на внутрішній ринок, а й у республіки СНД.

Молочна промисловість представлена п'ятьма великими молочними комбінатами. Широко відомі литовські сири.

Основні рибопереробні підприємства, які розміщені в Клайпеді, виготовляють рибні консерви, копчену і солону рибу, кулінарні вироби.

Сільське господарство. У сільському господарстві зайнято близько 20% працездатного населення республіки. Сільськогосподарські угіддя займають майже 50% території республіки, орні площі – близько 40%. У країні здійснюються меліорація земель, осушення боліт.

Під зерновими культурами зайнято понад половину посівних площ (близько 1,2 млн га). Найбільші площі відведені під ячмінь. У Литві також вирощують озиму пшеницю, овес, бобові. Частина землі відведена під вирощування льону і цукрового буряка. Картопля вирощується практично у всіх районах Литви. Великі площі займають посіви кормових культур, багато- і однолітніх трав. Суспільні сади займають площу близько 50 тис. га. Основні культури – районовані сорти яблунь, вишень і сливи.

Основні напрями у тваринництві – молочне скотарство і беконне свинарство. Птахівництво характеризується спеціалізацією і концентрацією (побудовано 5 великих птахофабрик).

Оскільки значну частину Литви займають озера і штучні водойми, то отримало поширення рибництво. Як основні види риби розводять дзеркального коропа, карася, ляща. У ріках і озерах водяться прісноводні раки. У приморських населених пунктах активно діють рибальські кооперативи і приватні підприємства, орієнтовані на вилов оселедця і кільки.

Через невеликі розміри республіки в останні роки розвивається автомобільний транспорт, який дає змогу здійснювати доставку товарів за принципом “від дверей до дверей”. Велику роль у країні відіграють вантажні автомобілі середнього класу (вантажопідйомністю до 5 т). Пасажирські перевезення в Литві здійснюються по 498 міжміських маршрутах.

Залізничний транспорт віднедавна здійснює тільки транзитні перевезення з Росії в Калінінградську область. Активно використовується залізнична гілка, що з'єднує північний захід Росії і країни Балтії з Польщею. Загальна довжина залізниць не перевищує 2000 км.

Велике значення для Литви має морський транспорт. Литовські порти обслуговують потреби не тільки республіки, а й сусідніх регіонів у Росії і Білорусії. Найбільший порт – Клайпеда, усього в Литві є близько 40 морських портів. Транзит через литовські порти приносить великий доход у бюджет держави.

У Литві є головний газопровід протяжністю 1400 км з відгалуцженнями, нафтопровід Полоцьк-Біржай-Мажейкяй і морський нафтотермінал у Бутінге з пропускною спроможністю відповідно 16 і 8 млн т на рік.

Головні аеропорти розташовані у Вільнюсі, Каунасі і Паланзі, вантажний – в Шяуляї.

Експорт становить 3,9 млрд дол. США (Росія -16,5%, Німеччина –13,1%, Латвія – 11,1%, Білорусь – 8,8%, Україна – 7,8%). Основними статтями литовського експорту залишаються: мінеральне паливо, засоби наземного транспорту, котли, обладнання і механічні пристрої, полімерні матеріали, пластмаси, добрива, електричні машини і устаткування, деревина та вироби з деревини, молоко та молочні продукти, одяг і аксесуари до одягу.

Імпорт – 4,9 млрд дол. США (Росія – 21,2%, Німеччина – 16%, Польща – 6%, Італія -4,4%). Основним імпортним товаром продовжує залишатися мінеральне паливо. Іншими важливими статтям литовського імпорту є: імпорт засобів наземного транспорту, обладнання та механічних пристроїв, електрообладнання.

Конституція

Конституція Литовської Республіки прийнята 25 жовтня 1992 р. на референдумі; зміни до неї внесено 13 липня 2004 р. Процедура внесення змін передбачає прийняття відповідного закону Сеймом двічі більшістю у 2/3 від його загального складу (між двома голосуваннями повинно минути щонайменше З місяці). Окремі положення Конституції можуть бути змінені лише шляхом референдуму. Законопроект про внесення змін до Конституції можуть подати або депутати Сейму в кількості не менше як 1/4 від його загального складу, або не менш як 300 тис. виборців.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Литва“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретичні та методологічні засади адміністративно-територіального устрою

  • Сутність та зміст поняття “адміністративно-територіальний устрій”

  • Форма держави та види територіального устрою

  • Парламентська і змішана форми правління

  • Президентська форма правління

  • Законодавча влада

  • Виконавча влада

  • Судова влада

  • Місцеве самоврядування та його інститути в країнах Європейського Союзу

  • Організація професійного навчання публічних службовців у країнах Європейського Союзу

  • Розділ 2. Загальна характеристика адміністративно-територіального устрою країн європейського союзу

  • Австрія

  • Бельгія

  • Болгарія

  • Велика Британія

  • Греція

  • Данія

  • Естонія

  • Ірландія

  • Іспанія

  • Італія

  • Кіпр

  • Латвія

  • Литва
  • Люксембург

  • Мальта

  • Нідерланди

  • Німеччина

  • Польща

  • Португалія

  • Румунія

  • Словаччина

  • Словенія

  • Угорщина

  • Фінляндія

  • Франція

  • Хорватія

  • Чехія

  • Швеція

  • Розділ 3. Досвід реформування адміністративно-територіального устрою в країнах європейського союзу

  • Європейська практика запровадження номенклатури територіальних одиниць для статистики

  • Адміністративно-територіальне реформування окремих країн Європейського Союзу

  • Адміністративно-територіальне реформування в Бельгії

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Болгарія

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Польща