Литва

Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу

• координує діяльність міністерств та інших урядових установ;

• готує проект державного бюджету та подає його до Сейму; виконує державний бюджет, подає до Сейму звіт про виконання бюджету;

• готує та подає до Сейму на розгляд проекти законів;

• установлює дипломатичні відносини і підтримує зв'язки з іноземними державами та міжнародними організаціями;

• виконує інші обов'язки, покладені на Уряд Конституцією та іншими законами.

Прем'єр-міністр представляє Уряд Литовської Республіки та керує його діяльністю. За відсутності Прем'єр-міністра або в разі неможливості виконання ним своїх обов'язків Президент Республіки на строк не більший ніж 60 днів за поданням Прем'єр-міністра доручає одному з міністрів заміщати його, а в разі відсутності такого подання Президент Республіки доручає одному з міністрів заміщати Прем'єр-міністра.

Прем'єр-міністр та міністри не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності, заарештовані, не може бути в інший спосіб обмежена їхня свобода без попередньої згоди Сейму, а в період між сесіями Сейму – без попередньої згоди Президента Республіки. На вимогу Сейму Уряд чи окремі міністри повинні відзвітувати перед Сеймом за свою діяльність. Якщо змінюється більше ніж половина міністрів, Уряд повинен знову отримати повноваження від Сейму. В противному разі Уряд повинен подати у відставку. Урядові належить подати у відставку також у таких випадках:

• якщо Сейм двічі підряд не схвалює програму новообраного Уряду;

• якщо Сейм більшістю голосів усіх членів Сейму таємним голосуванням виражає недовіру Урядові чи Прем'єр-міністрові;

• у випадку відставки або смерті Прем'єр-міністра;

• відразу після виборів Сейму, коли утворюється новий Уряд.

Міністр зобов'язаний подати у відставку в разі вираження йому таємним голосуванням недовіри більш ніж половиною всіх членів Сейму. Відставка Уряду чи міністра приймається Президентом Республіки.

Міністерства: охорони навколишнього середовища; енергетики; фінансів; оборони; культури; соціального захисту та праці; транспорту; охорони здоров'я; освіти; юстиції; закордонних справ; економіки; внутрішніх справ; сільського господарства.

Судова влада

Судова влада здійснюється судами загальної юрисдикції, адміністративними судами та Конституційним Судом. Система судів загальної юрисдикції: Верховний суд (найвищий судовий орган), Апеляційний суд, окружні та дільничні суди.

Для розгляду справ з адміністративних, трудових, сімейних питань та щодо справ інших категорій відповідно до закону можуть бути створені спеціалізовані суди. Суди з особливими повноваженнями в мирний час у Литовській Республіці не можуть засновуватися. Питання про утворення та компетенцію судів визначаються Законом Литовської Республіки “Про суди”.

Спеціалізований орган конституційного контролю – Конституційний Суд. Він складається з дев'яти суддів, які призначаються строком на 9 років. Склад Конституційного Суду кожні три роки оновлюється на третину. По три кандидати в судді Конституційного Суду призначаються Сеймом з-поміж кандидатур, запропонованих Президентом республіки, Головою Сейму та Головою Верховного Суду. Голову Конституційного Суду з числа його суд дів призначає Сейм за поданням Президента республіки.

Управління в територіальних одиницях

Управління в територіальних одиницях є децентралізованим. Основним рівнем територіального устрою щодо організації місцевої публічної влади є муніципалітет. У муніципалітетах управління забезпечують органи місцевого самоврядування: виборні ради (строк повноважень – 4 роки), мери, які обираються радами на строк їхніх повноважень, та виконавчі органи. Ради призначають старост, відповідальних за управління у староствах. Варто зауважити, що з 2010 р. у повітах було ліквідовано інститут представника держави, який здійснював контроль за законністю діяльності органів місцевого самоврядування. Ці функції покладено на окремі міністерства.

Місцеве самоврядування організується відповідно до адміністративного і територіального поділу Литви.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Литва“ на сторінці 7. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретичні та методологічні засади адміністративно-територіального устрою

  • Сутність та зміст поняття “адміністративно-територіальний устрій”

  • Форма держави та види територіального устрою

  • Парламентська і змішана форми правління

  • Президентська форма правління

  • Законодавча влада

  • Виконавча влада

  • Судова влада

  • Місцеве самоврядування та його інститути в країнах Європейського Союзу

  • Організація професійного навчання публічних службовців у країнах Європейського Союзу

  • Розділ 2. Загальна характеристика адміністративно-територіального устрою країн європейського союзу

  • Австрія

  • Бельгія

  • Болгарія

  • Велика Британія

  • Греція

  • Данія

  • Естонія

  • Ірландія

  • Іспанія

  • Італія

  • Кіпр

  • Латвія

  • Литва
  • Люксембург

  • Мальта

  • Нідерланди

  • Німеччина

  • Польща

  • Португалія

  • Румунія

  • Словаччина

  • Словенія

  • Угорщина

  • Фінляндія

  • Франція

  • Хорватія

  • Чехія

  • Швеція

  • Розділ 3. Досвід реформування адміністративно-територіального устрою в країнах європейського союзу

  • Європейська практика запровадження номенклатури територіальних одиниць для статистики

  • Адміністративно-територіальне реформування окремих країн Європейського Союзу

  • Адміністративно-територіальне реформування в Бельгії

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Болгарія

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Польща