Іспанія

Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу

Через п'ять років після утворення автономії ці об'єднання можуть розширити свою компетенцію за допомогою отримання повноважень, які перебувають у винятковому віданні держави. Це може відбутися шляхом внесення змін у статут автономії. Самі Кортеси можуть передавати повноваження автономіям у західних областях, віднесених до відання держави, за умови дотримання принципів, установлених загальнодержавним законом. Такі повноваження можуть передаватися Кортесами шляхом прийняття спеціального органічного закону, що в кожному окремому випадку має передбачати передачу відповідних фінансових засобів і форм контролю із боку держави над таким законодавством.

Автономні об'єднання мають свої органи влади й управління. Головним у цій системі є Парламент. Парламент – однопалатна установа, утворена з урахуванням загальних виборів за принципом пропорційного представництва. Виборчим округом під час виборів до Парламенту автономії є провінція. Парламент обирається терміном на чотири роки і не може бути достроково розпущений.

Основні функції Парламенту полягають в обговоренні законопроектів і прийнятті автономних законів з основних напрямів соціальної, економічної, культурної політики автономії.

Конституція Іспанії закріплює право Парламенту автономії передавати до Конгресу депутатів законопроекти, спрямовуючи своїх представників на захист такого законопроекту. Парламент автономії має право звернутися у Конституційний суд Іспанії з позовом про неконституційність будь-якого загальнонаціонального закону.

Значні межі повноважень Парламенту й у фінансовій сфері. Це насамперед обговорення й ухвалення бюджету області, внесеного на обговорення Парламенту урядом області. Парламент має також право встановлювати обласні податки, збори, тарифи, інші види платежів, здійснювати емісію цінних паперів тощо.

До функцій Парламенту віднесено також призначення чи обрання голови уряду автономної області, здійснення контролю над урядом області.

Форми контролю є досить різноманітними і передбачають парламентські запити, питання, резолюції тощо.

Парламент може бути скликаний на чергові та позачергові сесії. Чергові сесії скликаються головою Парламенту двічі на рік із загальною тривалістю до 8 місяців. Надзвичайні сесії можуть бути скликані з ініціативи уряду області, постійної комісії Парламенту, яка працює, період між сесіями, певної кількості депутатів чи парламентських груп. Надзвичайна сесія уповноважена обговорювати ті питання, що включені до її порядку денного.

Регламент парламенту області у багатьох положеннях копіює регламент Палати депутатів Генеральних кортесів. Важливе місце у здійсненні управління автономною областю належить органу, наділеному виконавчими й адміністративними функціями. Найчастіше цей орган називається урядом чи урядовою радою (в Каталонії – виконавча рада; в Андалузії – хунта (рада) тощо).

Структура уряду, його компетенція і форми діяльності визначаються поточним законодавством, прийнятим парламентом автономії. До уряду автономної області входять радники у кількості від 10 до 15 осіб. Кожен із членів уряду несе відповідальність за закріплену за ним сферу діяльності: економіку, сільське господарство, торгівлю, фінанси, справи, юстицію тощо. Голова урядової ради є ключовою фігурою в системі органів виконавчої влади автономії.

Голова обирається на посаду депутатами парламенту зі складу членів парламенту та здійснює свої повноваження протягом терміну повноважень парламенту (4 роки). Остаточне призначення на цю посаду здійснюється декретом Короля Іспанії, що засвідчує важливість посади глави виконавчої влади автономії. Голова відповідальний перед парламентом за здійснення своїх повноважень. Парламент може висловити йому вотум недовіри, що має наслідком відставку голови і складу урядової ради.

Голова урядової ради може без погодження з парламентом призначати і відправляти у відставку всіх членів Кабміну автономії. Він визначає і основні напрями діяльності уряду, головує на його засіданнях, спрямовує і координує роботу членів Кабміну. Від уряду рада здійснює законодавчу ініціативу в парламенті автономії. Вона має повноваження оприлюднити прийняті парламентом області закони протягом двотижневого терміну. Голова формує уряд, призначаючи радників на власний розсуд. У разі потреби він також зміщує його з посади.

Уряд несе солідарну відповідальність перед парламентом за свою діяльність. Статути автономій встановлюють і безпосередню відповідальність кожного радника за свою діяльність, що реалізується шляхом подачі на адресу радника парламентської інтерпеляції.

Компетенція уряду автономної області включає широке коло питань, що регулюються Конституцією Іспанії, статутами автономних областей, спеціальними законами про виконавчі органи в автономіях. Уряд має право законодавчої ініціативи в парламенті, що передбачає розробку законопроекту та передачу його на розгляд парламенту.

Уряд може ініціювати перегляд статуту автономної області. Статути допускають делегування законодавчих повноважень уряду автономної області. Уряд області, зазвичай, позбавлений будь-яких зовнішньополітичних функцій, оскільки це прерогатива центральних органів влади й управління. Однак у статутах передбачено право отримання урядом області інформації щодо зовнішньополітичних питань, які порушують інтереси автономних областей. Це можуть бути питання прикордонного, митного, міграційного характеру, питання правового становища іспанських робітників в інших країнах та ін.

Уряд має значні повноваження у сфері забезпечення безпеки. Для цього він може створити спеціальні поліцейські частини, що безпосередньо йому підпорядковуються. З метою захисту безпеки уряд області координує свою діяльність із діяльністю центрального Уряду. Це передбачає можливість введення на територію області державних поліцейських формувань на прохання уряду області чи в порядку одностороннього рішення центральних органів влади щодо запровадження надзвичайного стану. Уряд області, зі свого боку, може вимагати від центрального Уряду виведення державних поліцейських формувань, уведених за його рішенням, коли їхнє подальше перебування на території області недоцільне і уряд сам може контролювати ситуацію.

Ради в муніципалітетах, які мають щонайменше 5 тис. жителів, можуть створювати свої правління, до складу яких може входити до третини від кількості Ради. Для вивчення і підготовки питань, які становлять суспільний інтерес, у радах створюються комісії, проте право прийняття рішення належить сесії Ради. Мер скликає засідання Ради, визначає порядок денний і головує на засіданні. Він розробляє бюджет, санкціонує витрати засобів і надає балансовий звіт, захищає інтереси муніципалітету з усіх правових питань, виконує рішення Ради й керує повсякденною роботою муніципальних службовців.

Для сприяння меру в роботі в муніципалітетах призначається секретар. Він вибирається з так званого національного контингенту службовців шляхом конкурсного відбору. До складу цього контингенту входять також кандидати на посади муніципальних контролерів, скарбників та ін.

Муніципалітети відповідальні за підтримання чистоти і порядку, стан водогону і каналізації, освітлення, утримання парків і садів, управління муніципальною власністю, надання похоронних послуг і утримання кладовищ, міський громадський транспорт, міську дорожню поліцію, проведення змагань і виставок та ін. Разом із вищестоящими органами влади муніципалітети займаються міським плануванням і житловим будівництвом, питаннями спорту, освіти і культури, громадянської оборони, туризмом, утримують музеї та пам'ятники, пляжі, у їх віданні перебувають ощадні каси.

Основні джерела доходів муніципалітетів:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Іспанія“ на сторінці 10. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретичні та методологічні засади адміністративно-територіального устрою

  • Сутність та зміст поняття “адміністративно-територіальний устрій”

  • Форма держави та види територіального устрою

  • Парламентська і змішана форми правління

  • Президентська форма правління

  • Законодавча влада

  • Виконавча влада

  • Судова влада

  • Місцеве самоврядування та його інститути в країнах Європейського Союзу

  • Організація професійного навчання публічних службовців у країнах Європейського Союзу

  • Розділ 2. Загальна характеристика адміністративно-територіального устрою країн європейського союзу

  • Австрія

  • Бельгія

  • Болгарія

  • Велика Британія

  • Греція

  • Данія

  • Естонія

  • Ірландія

  • Іспанія
  • Італія

  • Кіпр

  • Латвія

  • Литва

  • Люксембург

  • Мальта

  • Нідерланди

  • Німеччина

  • Польща

  • Португалія

  • Румунія

  • Словаччина

  • Словенія

  • Угорщина

  • Фінляндія

  • Франція

  • Хорватія

  • Чехія

  • Швеція

  • Розділ 3. Досвід реформування адміністративно-територіального устрою в країнах європейського союзу

  • Європейська практика запровадження номенклатури територіальних одиниць для статистики

  • Адміністративно-територіальне реформування окремих країн Європейського Союзу

  • Адміністративно-територіальне реформування в Бельгії

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Болгарія

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Польща