Іспанія

Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу

• податок з комерційної діяльності – нараховується з урахуванням місце- розташування та обсягів з прибутку та власності;

• відрахування з вартості індивідуальних послуг;

• державні дотації, які мають загальний характер;

• інші надходження (прибутки від власності, позики, переважно під капітальні витрати та ін.).

Провінції

Існуючі нині 50 провінцій історично походять ще до королівського указу 1833 р. За Конституцією провінції є муніципальною структурою, яка відображає адміністративно-територіальний поділ країни, і водночас інститутом із самостійним правовим статусом. Межі провінцій установлені з урахуванням історичних, географічних, мовних, культурних, релігійних та соціально- економічних чинників. Будь-яка зміна меж потребує схвалення кортесів. У кожній провінції є Рада, до складу якої входять голова і його радники.

Радники, які входять до провінційної ради, обираються з членів муніципальної Ради з урахуванням пропорційного представництва.

Голова і по одній третині провінційних радників становлять Виконавчий комітет. Рада створює також кілька комітетів, необхідних для підготовки рекомендацій з різних суспільно значимих питань.

Провінційні органи виконавчої влади займаються утриманням державних доріг, веденням сільського господарства і організацією лісового господарства, тваринництва, сприяють у розв'язанні громадських проблем, займаються службою охорони здоров'я, питаннями культури, спортивними змаганнями і виставками.

До іншого кола обов'язків належать питання електро- і водопостачання, створення інститутів кредитування.

Існує й контроль доцільності витрат.

На регіональному рівні керівні органи контролюють державні представники.

Підготовка кадрів

Система державної служби Іспанії є закритою моделлю (поєднання системи та системи позицій), тому встановлена спеціальна підготовка державних службовців та публічної підготовки. Крім того, існують також і приватні інститути, які з-поміж своїх академічних спеціальностей мають навчальні курси для державних службовців (дипломи магістрів чи інші рівні вищої освіти). Такі приватні навчальні заклади (бізнес-школи, університети тощо) співпрацюють з інститутами підготовки державних службовців з метою підвищення

професійності державних службовців шляхом певних інструментів, таких як, наприклад, публічні договори, контракти, конвенції тощо.

Підготовка державних службовців є децентралізованою, тому кожна адміністрація має факультет для надання підготовки окремому публічному органу підготовки державних службовців.

Фактично кожна адміністрація автономії має свій інститут державного управління, центральні органи мають Національний інститут державного управління, який є автономним органом, що відповідає за підготовку управлінців та державних службовців для центральних органів влади. Інститут підтримує дослідження та вивчення діяльності центрального Уряду, а також співпрацює з іншими національними та міжнародними навчальними закладами.

Національний інститут державного управління {ШАР). Головні функції, покладені на ШАР, розподіляються на п'ять категорій: відбір персоналу, надання підготовки, навчання, публікації та міжнародні відносини. Крім того, Інститут проводить багато різноманітних навчальних та академічних заходів, здійснює міжвідомчу співпрацю та поширює інформацію про державну політику й управління шляхом проведення семінарів, конференцій та зустрічей, які мають на меті знайти відповіді для вирішення нагальних викликів для державної служби.

Каталонська школа державного управління (ЕАРС) є навчальним закладом публічної інституції на рівні автономії, яка опікується питаннями підготовки державних службовців Каталонії. Ця школа, заснована в 1912 р., є другою школою такого типу в Європі. Метою школи є покращення та модернізація державного управління з допомогою підготовки та відбору державних службовців, а також проведення досліджень у сфері публічного управління з метою підтримки спільної культури та єдиних цінностей державної служби. Підготовча діяльність школи спрямована на працівників служб Генералітету, університетів, місцевого уряду та інших адміністрацій.

Тристороння фундація підготовки державних службовців (.Fozcem-Afcap) належить до державного публічного сектору, є однією з установ, яка впливає на організаційну та інституціональну роль структур професійної підготовки. Вона має троїсту функцію, а її керівний склад довірених осіб формується публічною адміністрацією, найбільш зразковими службовцями та представниками профспілок.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Іспанія“ на сторінці 11. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретичні та методологічні засади адміністративно-територіального устрою

  • Сутність та зміст поняття “адміністративно-територіальний устрій”

  • Форма держави та види територіального устрою

  • Парламентська і змішана форми правління

  • Президентська форма правління

  • Законодавча влада

  • Виконавча влада

  • Судова влада

  • Місцеве самоврядування та його інститути в країнах Європейського Союзу

  • Організація професійного навчання публічних службовців у країнах Європейського Союзу

  • Розділ 2. Загальна характеристика адміністративно-територіального устрою країн європейського союзу

  • Австрія

  • Бельгія

  • Болгарія

  • Велика Британія

  • Греція

  • Данія

  • Естонія

  • Ірландія

  • Іспанія
  • Італія

  • Кіпр

  • Латвія

  • Литва

  • Люксембург

  • Мальта

  • Нідерланди

  • Німеччина

  • Польща

  • Португалія

  • Румунія

  • Словаччина

  • Словенія

  • Угорщина

  • Фінляндія

  • Франція

  • Хорватія

  • Чехія

  • Швеція

  • Розділ 3. Досвід реформування адміністративно-територіального устрою в країнах європейського союзу

  • Європейська практика запровадження номенклатури територіальних одиниць для статистики

  • Адміністративно-територіальне реформування окремих країн Європейського Союзу

  • Адміністративно-територіальне реформування в Бельгії

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Болгарія

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Польща