Іспанія

Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу

Метрополітен є у Барселоні, Мадриді, Більбао, Пальмі-де-Мальорці, Севільї, Валенсії. Будується метро у Малагу.

Автомобільний транспорт. Протяжність автомобільних доріг-165,6 тис. км. Протяжність швидкісних трас – 16,2 тис. км. Автомобільний парк – більше 19 млн машин. По автодорогах здійснюється 90% пасажирських і 79% вантажоперевезень.

Іспанія посідає 4-те місце за обсягом вантажних перевезень в ЄС на 2010 р. Перевезення вантажів у контейнерах становили 112 млн т, що вивело Іспанію на перше місце за цим показником. Разом із Нідерландами, Бельгією, Румунією, Словенією і Болгарією Іспанія є країною з високою часткою транспортних перевезень за межі Європейського Союзу.

Торговий флот. У морському транспорті задіяно близько 300 суден загальною водотоннажністю 1,5 млн т. Суднами під іспанськими прапорами перевозиться від 30 млн т зовнішньоторговельних вантажів щорічно. 24 морських порти контролюють практично 93% усіх перевезень. Іспанські порти Альхесирас і Валенсія увійшли до рейтингу 20 найбільших портів Європи за розмірами вантажного тоннажу. За обсягом туристичних перевезень до рейтингу увійшли порт Альхесирас і порт Пальми-де-Мальорки. Пасажиропотік портів Іспанії близько 20 млн осіб на рік, що ставить її на 8-ме місце серед країн Європейського Союзу за популярністю.

Трубопроводи: газ – 9,4 тис. км; сира нафта – 560 км; обчищені нафто- або газопродукти – 3,4 тис. км.

Авіаційний транспорт. Пасажиропотік повітряних перевезень у 2011 р. перевищив 204 млн осіб. На території країни діють 152 аеропорти. Державні аеропорти Іспанії підконтрольні суспільній організації Іспанські Аеропорти і Аеронавігація (Aeropuertos Espacoles біля Navegaciyn Айгеа (Aena), яка, у свою чергу, підпорядковується Міністерству Розвитку (Ministerio de Fomento de Espaca). Згідно із Законом про автономію Каталонії від 2006 р. три каталонських аеропорти були передані у відання Женералітету Каталонії, який ними управляє спільно із суспільною організацією Aerocat.

Іспанськими авіакомпаніями є: Air Europa, Air Nostrum, Air Pullmantur, В inter Canarias, Iberia LAE, Iberworld, Is las Airways, Spanair, Vueling Airlines.

Здійснюються авіарейси в Латинську Америку, США, Канаду, Японію, Північну Африку і країни Європи. Найбільш завантаженим є аеропорт м. Пальма на острові Мальорка. Інші великі аеропорти збудовані і діють у Мадриді, Барселоні, Лас-Пальмасі (на острові Гран-Канарія), Малазі, Севільї і на острові Тенеріфе.

Зовнішньоекономічні зв'язки. Головними економічними партнерами є країни ЄС, передусім Великобританія, Франція, Німеччина і Польща. Іспанський капітал, у свою чергу, також діє на Європейському просторі через ТНК. “Ендеса” володіє потужностями з виробництва і розподілу електроенергії в усіх країнах Південної Європи, її присутність особливо помітна в Італії (7% генеруючих галузей) і у Франції (15% ринку). “Телефоніка” володіє ліцензіями на мобільний зв'язок третього покоління у Німеччині, Італії, Швейцарії і Австрії. Особливо вдало через географічне положення йде освоєння португальського ринку: залізничні, енергетичні і банківські системи обох піренейських країн усе більш тісно переплітаються і вступають у більш тісну взаємодію. Іспанський “BSCH” є третім за величиною в банківських операціях у Португалії, контролюючи 10% кредитного ринку. Іспанський капітал присутній у текстильній і харчовій промисловості, в операціях з нерухомістю, у роздрібній торгівлі (найбільші мережі “Корті Інглес”, “Індітекс”) і т. ін. Також за кордоном часто ведуть виробництво малі, іноді сімейні, фірми. Це, наприклад, “Фікоса” – виробник автозапчастин, 70% продукції якої випускається на підприємствах, розкиданих по чотирьох континентах; парфюмерна компанія “Антоніо ГГуїг”, яка придбала французьку “Ніна Річні”; кооперативний комплекс “Мондрагон” з дочірніми і спільними підприємствами у Франції, Єгипті і Марокко; “Індо”, випускаюча оправи для окулярів у Китаї, та ін.

Особливо сильна концентрація іспанського капіталу в країнах Латинської Америки. Це зумовлено як історичними, так і культурними причинами. Капітал в Аргентині, Бразилії, Чилі, Мексиці і Перу зосереджений в основному в стратегічно важливих сферах – енергетиці, телекомунікаціях, банківській системі. У сфері енергетики особливо помітна присутність іспанської “Репсоль”, із зарубіжними активами близько 30 млрд дол. США, а також іспанських компаній “Ендеса” і “Ібердрола”. “Телефоніка”, з капіталізацією 86 млрд дол. США, є найбільшою телекомунікаційною компанією в іспано- і португаломовному світі, число її абонентів наближається до 100 млн осіб. Іспанські банки контролюють 45% засобів, закумульованих у приватних пенсійних системах восьми країн Латинської Америки. У двох провідних банках “SCH” і “ВВ VA” у Латинській Америці працює набагато більше персоналу, ніж на своїй батьківщині.

Конституція

Конституція розроблена Конституційними кортесами (асамблеєю), прийнята ними 31 жовтня 1978 р., затверджена на конституційному референдумі 6 грудня 1978 р.; підписана Королем 27 грудня 1978 р. Процедура внесення змін передбачає прийняття відповідного закону обома палатами Парламенту більшістю у 3/5. Такий закон повинен бути схвалений на референдумі, якщо цього вимагає не менше як 1/10 частина будь-якої палати Парламенту.

Адміністративний поділ

Іспанія поділяється на 17 автономних областей: Андалузія, Арагон, Астурія, Балеарські острови, Країна Басків, Канарські острови, Кантабрія, Кастилія і Леон, Кастилія-Ла-Манча, Каталонія, Естремадура, Галісія, Мадрид, Мурсія, Наварра, Ріоха, Валенсія, що поєднують 50 провінцій, Мелілья та Сеута – міста на території Марокко (зі спеціальним статусом), які належать Іспанії'.

Головні принципи адміністративно-територіального устрою Іспанії закріплено в Конституції, яка наділяє провінції правом створювати автономні спільноти – основну адміністративно-територіальну одиницю Іспанії'. Територіальна організація Іспанії складається з муніципалітетів, провінцій, регіональних автономних об'єднань. Кожен елемент адміністративно-територіальної системи Іспанії наділений автономією.

Конституція Іспанії у спеціальній главі “Про місцеву адміністрацію” гарантує автономію муніципалітетів, що мають усю повноту прав юридичної особи. Управління муніципалітетами здійснюється відповідними муніципальними радами, до складу яких входять алькальди і радники. Радники обираються жителями муніципалітету шляхом загального рівного, вільного і таємного голосування відповідно до спеціального закону.

Алькальд (голова ради) обирається радниками чи безпосередньо самими жителями муніципалітету.

Початковою територіальною одиницею Іспанії є муніципалітет, яким керує муніципальна рада. Члени муніципальної ради (радники) обираються мешканцями муніципалітету. Головою виконавчого органу муніципалітету є алькальд, який обирається або мешканцями муніципалітету, або членами муніципальної ради.

Муніципалітети утворюють провінцію, а їх кордони можуть змінюватися лише за рішенням Генеральних кортесів (двопалатний Парламент Іспанії). Представницьким органом провінції є збори представників.

Конституція Іспанія надає можливість провінціям, які мають спільні кордони, історичні, культурні і економічні особливості, утворювати автономні спільноти.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Іспанія“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретичні та методологічні засади адміністративно-територіального устрою

  • Сутність та зміст поняття “адміністративно-територіальний устрій”

  • Форма держави та види територіального устрою

  • Парламентська і змішана форми правління

  • Президентська форма правління

  • Законодавча влада

  • Виконавча влада

  • Судова влада

  • Місцеве самоврядування та його інститути в країнах Європейського Союзу

  • Організація професійного навчання публічних службовців у країнах Європейського Союзу

  • Розділ 2. Загальна характеристика адміністративно-територіального устрою країн європейського союзу

  • Австрія

  • Бельгія

  • Болгарія

  • Велика Британія

  • Греція

  • Данія

  • Естонія

  • Ірландія

  • Іспанія
  • Італія

  • Кіпр

  • Латвія

  • Литва

  • Люксембург

  • Мальта

  • Нідерланди

  • Німеччина

  • Польща

  • Португалія

  • Румунія

  • Словаччина

  • Словенія

  • Угорщина

  • Фінляндія

  • Франція

  • Хорватія

  • Чехія

  • Швеція

  • Розділ 3. Досвід реформування адміністративно-територіального устрою в країнах європейського союзу

  • Європейська практика запровадження номенклатури територіальних одиниць для статистики

  • Адміністративно-територіальне реформування окремих країн Європейського Союзу

  • Адміністративно-територіальне реформування в Бельгії

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Болгарія

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Польща