Судова влада
Судочинство здійснюється виключно судами, незалежними у своїй діяльності, які чинять правосуддя відповідно до законів. Судді призначаються на посаду довічно, можуть бути звільнені з посади лише за рішенням суду, не можуть обіймати інших посад.
До судів загальної юрисдикції Естонії входять повітові, міські та адміністративні суди, які є судами першої інстанції; окружні суди, які є судами другої інстанції (розглядають в апеляційному порядку рішення судів першої інстанції). Державний суд є найвищою судовою інстанцією держави, яка розглядає судові рішення в касаційному порядку. Він є одночасно судом конституційного нагляду. Створення надзвичайних судів заборонене. За поданням Президента Парламент призначає голову Державного суду. Судді Державного суду також призначаються Парламентом, але на пропозицію голови Державного суду А суддів усіх інших судів призначає глава держави за поданням Державних зборів.
До складу Державного суду входить 17 суддів. Судді обираються на посаду Парламентом за поданням Голови Державного суду Голова Державного суду також обирається Парламентом за пропозицією Президента Естонії. Строк його повноважень – дев'ять років. Інші судді Державного суду обіймають посади пожиттєво.
В Естонії немає Конституційного суду Нагляд за відповідністю правових актів законодавчої та виконавчої влади здійснює незалежна посадова особа – Канцлер юстиції. Він аналізує пропозиції, внесені йому з метою зміни, прийняття нових законів, а також пропозиції, що стосуються роботи державних установ, за потреби подає Державним зборам доповідь. Канцлер юстиції призначається на посаду терміном на сім років Парламентом за поданням Президента. Усунути його з посади може тільки суд. У питаннях керівництва своєю канцелярією Канцлер юстиції має такі самі права, як і міністр у питаннях свого міністерства.
Організація влади в територіальних одиницях
Муніципалітет або місцеве самоврядування є найменшою встановленою Конституцією адміністративною одиницею Естонії. Уся територія країни розділена між органами самоврядування.
Відповідно до закону наявність місцевого самоврядування має на увазі право та обов'язок демократичним чином сформованих місцевих органів влади самостійно здійснювати в межах закону керівництво місцевим життям виходячи з обгрунтованих інтересів та очікувань місцевих жителів та з урахуванням особливостей розвитку конкретного самоврядування.
Самоврядування в Естонії є двох типів: міста й волості. У 39 міських та 202 сільських муніципалітетах функціонують органи місцевого самоврядування на чолі з мерами. Мер (лінапе в містах, валаванем у селах) призначається радою на 4 роки. Він не може одночасно очолювати і раду, і виконавчий орган.
Муніципальна рада (волікогу) обирається населенням шляхом прямих виборів на 4 роки. Може звільнити голову ради та мера, який, до речі, не може бути її головою. Виконавчий орган (валітцус) складається з мера та призначених ним/нею осіб. Затверджується радою. Члени виконавчого комітету не можуть бути членами ради.
У кожному самоврядуванні є представницький орган влади, що називається зборами, який обирається постійними жителями самоврядування на чотирирічний термін на вільних, прямих, загальних та одноманітних виборах шляхом таємного голосування. Характерною особливістю місцевих виборів в Естонії порівняно з парламентськими є те, що право голосу на них залежить не від наявності громадянства Естонії, а від факту постійного проживання на території муніципалітету. Брати участь у голосуванні мають право всі постійні жителі цього місцевого самоврядування, які досягли 18 років (включаючи осіб без громадянства та громадян інших держав). Виставляти свої кандидатури можуть, однак, тільки громадяни Естонії чи громадяни будь-якої іншої країни, що входить до Європейського Союзу. Обраними не можуть бути кадрові військовослужбовці, а також особи, засуджені судом за скоєння злочину та які перебувають у місцях позбавлення волі (останні не можуть також і брати участі в голосуванні).
Кількість членів місцевих зборів коливається залежно від кількості жителів. Міські збори Таллінна налічують 79 членів (максимум). Мінімальна кількість членів зборів становить 7 осіб. Керівництво роботою місцевих зборів здійснює голова, який є членом цих зборів, він веде засідання, здійснює представницькі функції та підписує нормативні акти, що ухвалюються радою.
Поряд зі зборами у кожному місцевому самоврядуванні є також і виконавчий орган влади – управа. На чолі управи стоїть або мер – у містах, або волосний старійшина – у волостях, які призначаються зборами на термін до чотирьох років (дострокове усунення з посади можливе за рішенням зборів). Глава управи подає зборам муніципалітету на затвердження кандидатів на посади членів управи, організує роботу управи, готує та веде засідання, видає накази для організації роботи управи й підвідомчих їй органів та установ, підписує розпорядження й постанови управи, а також виконує представницькі функції. Мери та волосні старійшини не можуть одночасно займати будь-яку іншу державну чи муніципальну посаду чи входити до складу ради комерційної компанії за муніципальної участі.
Муніципалітет може включати до свого складу один чи кілька населених пунктів. Крупні самоврядування можуть поділятись на міські чи волосні райони, що мають свої управи з обмеженими повноваженнями. Глава управи такого району призначається та звільняється управою муніципалітету за поданням мера чи волосного старійшини. Так, м. Таллінн складається з 8 міських районів: Хааберсті, Кесклінн, Крістійне, Ласнамяе, Мустамяе, Нимме, Піріта, Пихья-Таллінн. Муніципалітети розрізняються за розміром від Таллінна з населенням понад 400 тис. осіб до Рухну лише з 60 жителями. Понад дві третини самоврядувань мають населення по 3 тис. осіб. Відповідно до Конституції місцеві самоврядування автономно вирішують у межах законів усі питання місцевого життя. До їхньої компетенції, зокрема, належать: організація надання соціальної допомоги, соціальних послуг, догляду за людьми похилого віку та роботи з молодцю на території муніципалітету; житлове й комунальне господарство; водопостачання й каналізація, організація прибирання та підтримання чистоти, вивезення сміття й відходів; місцевий громадський транспорт; міське планування (встановлення загальних і детальних планувань), утримання доріг. Ці повноваження здійснюються в тому обсязі, в якому вони не передані законом до відомства інших органів.
Також до обов'язків самоврядувань входить утримання дошкільних закладів, що перебувають у їх власності, шкіл, гімназій, гуртків за інтересами, бібліотек, музеїв, спортивних баз, будинків догляду й закладів охорони здоров'я, встановлення правил поведінки у громадських місцях.
Органи місцевого самоврядування можуть формувати структури, що здійснюють контроль за громадським порядком та виконанням нормативних актів місцевого самоврядування (наприклад муніципальна поліція Таллінна).
Муніципалітети в Естонії мають власний бюджет і право встановлювати деякі місцеві податки та збори (наприклад податок на рекламу, на закриття вулиць і доріг, на домашніх тварин, на розважальні заклади й заходи, платню за паркування тощо).
Представники місцевих самоврядувань можуть також брати участь у виборах Президента Республіки як члени колегії виборців.
Відповідно до судової практики Державного суду принцип автономії муніципалітетів від державної влади припускає, передусім, право самостійно вирішувати й організовувати на місцевому рівні всі місцеві питання (так зване “право самоорганізації місцевих самоврядувань”). Це, зокрема, передбачає, що для місцевих самоврядувань має забезпечуватись належне фінансування для виконання своїх функцій, так само як і можливість членів місцевих зборів приймати рішення самостійно, не залежно від центральної державної влади, вино- сячи на перше місце, передусім, інтереси місцевої громади (за необхідності навіть усупереч органам державної влади).
Законодавство Естонії встановлює також і механізм захисту автономії місцевого самоврядування – у разі, якщо, на думку муніципалітету, будь-який закон або постанова міністра чи Уряду порушують конституційні гарантії місцевого самоврядування, то цей муніципалітет має право звернутись безпосередньо до Державного суду з клопотанням про визнання такого акта неконституційним. Також Конституція забороняє змінювати кордони муніципалітетів, не заслухавши попередньо думку відповідного муніципалітету.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Естонія“ на сторінці 6. Приємного читання.
