Естонія

Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу

Усього 32% населення є членами церковних та релігійних груп: 14,8% – естонська євангельська лютеранська церква; 13,9% – православні (Естонська Апостольсько-Православна Церква та Естонська Православна Церква Московського Патріархату); близько 6000 – баптисти; близько 3500 – римо-католики. Також є кілька менших протестантських та іудейських громад.

Площа території

Загальна площа становить 45,2 тис. км2. Площа сільськогосподарських угідь складає 1 млн га, ріллі – 0,6 га.

Географічне положення

Естонія лежить між 57,3° і 59,5° північної широти та між 21,5° і 28,1° східної довготи, на східному узбережжі Балтійського моря, на рівній північно- західній частині східної Європейської платформи. Середня висота над рівнем моря становить лише 50 м. Вища – південно-східна частина Естонії з височинами Хаанья (найвища точка Республіки – гора Суур Мунамяґі, висота 318 м). Рельєф рівнинний та горбистий. Домінують льодовикові і водно-льодовикові форми рельєфу – хвилясті моренні і водно-льодовикові рівнини, моренні горби, ками, ози, друмліни. Вздовж північного узбережжя Естонії простягається Північно-Естонський глінт (західна частина Балтійсько-Ладозького уступу). На виходах карбонатних порід силуру і ордовика розвинений карст. Відомі метеоритні кратери – Каалі, Ілуметса, Тсиирікмяе і Кярдласька астроблеми. Ріки – Нарва і Емайигі. В Естонії близько 1200 озер, що займають 4,8% території країни. Найбільші – Чуцське та Виртс'ярв. В Естонії багато боліт, 3,8 тис. км узбережжя з численними затоками, протоками та фіордами. Число островів та острівців – близько 1500, два з них великі – Сааремаай Гіюмаа.

Клімат

Клімат перехідний від помірно-морського до помірно-континентального з м'якою зимою та прохолодним літом. Естонія лежить у помірному поясі, на півночі та заході омивається Балтійським морем. На клімат впливають атлантичні циклони, повітря через близькість моря завжди вологе. Завдяки впливу Гольфстріму – зима тепліша, ніж у материкових районах Євразії. Літо порівняно прохолодне. Найбільш теплий місяць року – липень, найхолодніший – лютий. Переважає похмура та хмарна погода.

Середня температура повітря в Естонії, за даними багаторічних спостережень, становить від +4,1 °С до +6,3°С, однак спостерігається тенденція поступового потепління. Середня швидкість вітру в Естонії – від 2,7 м/с на материку до 6,6 м/с на островах.

Середньорічна сума опадів – від 535 мм на острові Кихну до 727 мм у Куузику. Відносна вологість повітря, як правило, висока і за рік становить від 79% у Виру до 84% на островах. Кількість днів з опадами – від 102 на острові Кихну до 127 на материку. Хмарність становить 4,8-5,7 балів.

Середня довжина сонячного сяйва у році – від 1628 год у Тиравері до 1926 год у Вілсанді.

Економіка

Естонія – індустріально-аграрна країна. Серед провідних галузей промисловості – фосфатна, сланцева, суднобудівна, електромоторна, гірниче машинобудування (екскаватори), легка та харчова, паперова, приладобудівна, хімічна, цементна.

Валовий внутрішній продукт становить 24,5 млрд дол. США. ВВП на душу населення – 18,5 тис. дол. США.

Естонія стала однією з перших країн світу, що запровадила єдиний податок: в Естонії єдина ставка не залежно від доходів платника становить 26%.

Промисловість. Основними галузями промисловості є паливна, електроенергетика, хімічна, машинобудування, целюлозно-паперова та деревообробна промисловості.

Промислові підприємства в країні зосереджені в найбільших містах. У Таллінні переважають машинобудування, металообробка і приладобудування, розвинена легка промисловість. У Нарві функціонує великий бавовняний комбінат (Кренгольмська мануфактура), у Сілламяе – завод з виробництва рідких металів (Сільмет). У містах Кохтла-Ярве, Сілламяе і Нарва зосереджені основні паливно-енергетичні комплекси. Невеликі підприємства харчової і деревообробної промисловості рівномірно розподілені по всій країні. Найменш промислово розвиненими районами Естонії є два великих острови в Балтійському морі – Сааремаа і Хійумаа, де переважають землеробство, м'ясо-молочне тваринництво і рибальство. В обробній, газовій промисловості, енергетиці, водопостачанні, будівництві зайнято 34,7% працюючих, у сільському, мисливському, лісовому, рибному господарствах – 7, в секторі послуг – 58,3 (у тому числі в освіті – 7,8%, у державному апараті і обороні – 5,6%).

Хімічна промисловість. Галузь розвивається на основі сланцевої промисловості. Кількість підприємств досягає кількох десятків. Потужним холдингом є Viru Keemia Grupp, який займається також виробництвом електроенергії. При переробці сланців підприємство “Нарвські електростанції” виробляє сланцеву золу, яка потрібна для використання в будівництві та синтезуванні нафти. Хімічні комбінати в Кохтла-Ярві і Ківіилі виробляють азотні добрива, феноли, фарбники, сланцеву олію і синтетичні дизельні палива. Працюють підприємства з вироблення готових виробів із пластмас, лакофарби, герметиків, пінних та еластичних матеріалів, товарів побутової хімії міжнародних концернів Henkel, Akzo Nobel, Eskaro та ін.

Машинобудування представлене як нематеріалоємними (вироблення електрообладнання, радіоапаратури та інше), так і металоємними (обладнання для видобутку і переробки сланців) галузями.

Однією з найпотужніших машинобудівних компаній Естонії є фірма BLRT Grupp (колишній Балтійський судноремонтний завод), яка здійснює суднобудування, судноремонт, металообробку, ремонт вагонів та інші види діяльності. Суднобудуванням також займається Локсаський суднобудівний завод.

Сільське господарство. Частка сільського господарства в структурі внутрішнього валового продукту становить 3,6%, промисловості – 30,7%, сфери послуг – 65,7%. На частку легкої промисловості припадає 27% всієї валової продукції, харчової промисловості – 24%, машинобудування – 15%, лісозаготівельної, лісообробної і целюлозно-паперової промисловості – 9%, хімічної промисловості – 9%, інших галузей – 16%.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Естонія“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретичні та методологічні засади адміністративно-територіального устрою

  • Сутність та зміст поняття “адміністративно-територіальний устрій”

  • Форма держави та види територіального устрою

  • Парламентська і змішана форми правління

  • Президентська форма правління

  • Законодавча влада

  • Виконавча влада

  • Судова влада

  • Місцеве самоврядування та його інститути в країнах Європейського Союзу

  • Організація професійного навчання публічних службовців у країнах Європейського Союзу

  • Розділ 2. Загальна характеристика адміністративно-територіального устрою країн європейського союзу

  • Австрія

  • Бельгія

  • Болгарія

  • Велика Британія

  • Греція

  • Данія

  • Естонія
  • Ірландія

  • Іспанія

  • Італія

  • Кіпр

  • Латвія

  • Литва

  • Люксембург

  • Мальта

  • Нідерланди

  • Німеччина

  • Польща

  • Португалія

  • Румунія

  • Словаччина

  • Словенія

  • Угорщина

  • Фінляндія

  • Франція

  • Хорватія

  • Чехія

  • Швеція

  • Розділ 3. Досвід реформування адміністративно-територіального устрою в країнах європейського союзу

  • Європейська практика запровадження номенклатури територіальних одиниць для статистики

  • Адміністративно-територіальне реформування окремих країн Європейського Союзу

  • Адміністративно-територіальне реформування в Бельгії

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Болгарія

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Польща