Конституція
У Конституції Естонії, прийнятій на референдумі 28 червня 1992 р., визначено Рійгикогу (Парламент) представницькою палатою народу Естонії. Згідно зі ст. 59 Конституції Естонської Республіки Рійгикогу належить законодавча влада. Проте, крім законотворчості, Рійгикогу має й інші обов'язки – затвердження державного бюджету та перевірка його виконання, нагляд за діяльністю Уряду, призначення на посаду вищих державних чиновників, представлення Естонії в міжнародних організаціях та вирішення питань місцевого самоврядування, які не віднесені до повноважень інших органів влади.
Адміністративно-територіальний поділ
Територія Естонської Республіки розділена на повіти, волості й міста. Проте тільки волості та міста визначаються Конституцією одиницями самоврядування.
В Естонії 15 повітів: Валгамаа, Вільяндімаа, Вирумаа, Гар'юмаа, Гіюмаа, Іда-Вірумаа, Иигевамаа, Ляянемаа, Ляяне-Вірумаа, Пилвамаа, Пярнумаа, Рапламаа, Сааремаа, Тартумаа, Ярвамаа. В країні існує також 226 місцевих самоуправлінь (33 міста і 193 волості і шість міст центрального підпорядкування).
Стаття 115 Конституції Естонії передбачає як можливість повернення до дворівневої системи місцевого самоврядування, так і утворення інших одиниць місцевого самоврядування.
Державний устрій
За державно-територіальним устроєм Естонія – унітарна держава. За змістом правління – конституційна. За найбільш впливовим суб'єктом державної влади – парламентська. За формою правління – республіка.
Глава держави
Відповідно до конституції Естонії Президент обирається Державними зборами (Парламентом) шляхом таємного голосування 2/3 голосів на п'ять років, але не більше як на два строки поспіль. Кандидатом може бути особа віком не молодша 40 років, яка є громадянином Естонії за народженням. У випадку, коли у першому турі Президента не обрали, то знову проводиться висування кандидатів. Якщо Президента Республіки не буде обрано знову, то в цей самий день проводиться третій тур голосування. У ньому беруть участь два кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів.
Якщо Президента не буде обрано і в третьому турі, то голова Державних зборів у місячний термін скликає для обрання Президента Республіки колегію виборців. До її складу входять члени Державних зборів та представники рад місцевого самоврядування. Кожна повітова та міська рада обирає не менше ніж одного представника до колегії виборців. Державні збори пропонують колегії виборців двох кандидатів на посаду Президента, які набрали найбільшу кількість голосів у попередньому турі виборів. Також можуть бути висунуті нові кандидати, не менше ніж 21 членом колегії виборців. Колегія виборців обирає Президента Естонської Республіки більшістю голосів.
Президент Естонії виконує здебільшого представницькі функції. У сфері внутрішньої політики він має право накладати вето на законопроекти, а також має повноваження призначати деякі категорії державних службовців за поданням Парламенту. Значний вплив Президент Естонії має на зовнішньополітичну сферу через призначення послів.
Глава держави має такі повноваження: представляє державу в міжнародних відносинах та підписує міжнародні договори; підписує закони; нагороджує державними нагородами; присвоює військові звання; здійснює помилування; оголошує чергові та позачергові вибори до Державних зборів і відкриває їх перше засідання; видає укази та підписує ратифікаційні грамоти; порушує питання про зміну Конституції; призначає кандидата на посаду Прем'єр-міністра, призначає і звільняє з посади членів Уряду; вносить до Державних зборів пропозицію про призначення на посаду Голови Державного суду, Голови ради Банку Естонії, Державного контролера, Канцлера юстиції та Головнокомандувача Сил оборони; призначає Президента Банку Естонії за пропозицією ради цього Банку; призначає суддів на пропозицію Державного суду; очолює державну оборону Естонії; вносить у Державні збори пропозиції про запровадження воєнного і надзвичайного стану, проголошення мобілізації та демобілізації; порушує питання про притягнення до кримінальної відповідальності Канцлера юстиції.
Президент очолює державну оборону Естонії, у разі потреби призначає Головнокомандувача силами оборони. На строк президентства він припиняє своє членство в партії.
Якщо Президент не в змозі виконувати свої обов'язки, його функції переходять до голови Державних зборів. Повноваження Президента Естонії припиняються у разі подання у відставку; із набуттям чинності обвинувачувального вироку суду щодо нього; у випадку його смерті та у зв'язку зі вступом на посаду нового Президента Республіки. Президент Естонії може бути притягнутий до кримінальної відповідальності лише за поданням Канцлера юстиції за згодою більшості складу Державних зборів.
Законодавча влада
Законодавча влада належить однопалатному Парламенту-Рійгикогу (Державні збори), який є фактично вищим органом Республіки. До його складу входить 101 депутат, який обирається на 4 роки прямими виборами на основі принципу пропорційного представництва.
Рійгикогу ухвалює закони і постанови; вирішує питання про проведення референдуму; обирає Президента Республіки відповідно до ст. 79 Конституції; ратифікує та денонсує міжнародні договори; надає кандидату в Прем'єр-міністри повноваження для формування Уряду Республіки; приймає державний бюджет і затверджує звіт про його виконання; за поданням Президента Республіки призначає на посаду голів Державного суду, ради Банку Естонії, державного контролера, Канцлера юстиції, командувача або головнокомандувача оборонними силами; за поданням голови Державного суду призначає на посаду членів цього суду; призначає членів ради Банку Естонії; приймає рішення про висловлення вотуму недовіри Уряду Республіки, Прем'єр-міністру або міністру; вирішує інші питання життя держави, не віднесені Конституцією до компетенції інших державних органів чи органів місцевого самоврядування.
Засідання в Державних зборах відкриті, голосування також відкрите. Закрите голосування застосовується тільки під час виборів або призначення посадових осіб.
Перш ніж приступити до виконання обов'язків, депутати Державних зборів складають присягу на вірність Естонській Республіці та її конституційному ладові. Депутати не зв'язані мандатом і не несуть юридичної відповідальності за голосування та політичні заяви в Державних зборах чи їхніх органах. Депутати користуються недоторканністю, можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності лише за поданням Канцлера юстиції зі згоди більшості складу Парламенту.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Естонія“ на сторінці 4. Приємного читання.
