Валовий внутрішній продукт становить 330,6 млрд дол. США, у тому числі на душу населення – 58,9 тис. дол. США.
У Данії, як і Швеції, Норвегії, Фінляндії, високий рівень фіскальної автономії – державне управління, зокрема фіскальних функцій держави, децентралізовано. Данія демонструє пріоритет фіскальної автономії з домінуванням місцевих податків у доходах місцевих бюджетів. Самостійність комун спирається насамперед на власну податкову базу, за рахунок місцевих податків формується 51% комунальних доходів у Данії.
Промисловість і енергетика. Виробничий сектор Данії випускає велику кількість товарів як на експорт, так і для внутрішнього використання. Фабрики з виробництва бекону, молочних продуктів, заводи з переробки кукурудзи та пивоварні є важливими складовими харчового сектору – харчової, тютюнової промисловості та виробництва пива і безалкогольних напоїв. Пальне, інсулін, вироби з пластику складають серйозну основу хімічної промисловості. Машинобудівна галузь виготовляє мотори, сільськогосподарські машини, насоси, термостати, холодильники, телекомунікаційне обладнання та судна. Нарешті, серед промислових товарів, що реалізуються у великій кількості, – данські меблі, одяг, іграшки та газети.
Велика частина виробничих потужностей, що раніше розташовувалися у столичному регіоні, розміщується на заході країни – в західній частині Ютландії і на острові Фюн. У 2005 р. експортувалося 58% виробленої продукції.
З 1972 р. Данія розробляє нафто- і газоносні родовища в Північному морі (всього 19 родовищ). Частина видобутку експортується. Основними покупцями нафти були Швеція і Нідерланди, газу – Німеччина і Нідерланди.
Данія є одним зі світових лідерів у використанні відновлювальних джерел енергії, зокрема енергії вітру. У 2011 р. вона займала перше місце за часткою доходів від використання поновлюваних джерел енергії в ВВП країни. Вона становила 3,1% або 6,5 млрд євро.
Виробництво енергії у Данії загалом спирається на імпорт вугілля, нафти та природного газу з регіону Північного моря, що належить Данії, а також на енергію вітру. У Данському районі Північного моря нафта та природний газ видобуваються у великій кількості, більш ніж це необхідно для внутрішнього вжитку. Нафта і газ транспортуються на берег і подаються чи експортуються через газо- та нафтопроводи. Газ експортується до Швеції та Німеччини, тоді як надлишки нафти загалом продаються на вільному ринку.
Сільське господарство. Економіка Данії опирається на високотехнологічне сільське господарство, сучасні малі підприємства, високий ступінь соціального захисту населення і обшир ну зовнішню торгівлю. В основі сільського господарства Данії лежить індивідуальне володіння землею і сімейна ферма. Сільське господарство Данії є одним із найінтенсивніших і найпродуктивніших у Західній Європі. У промисловості переважають дрібні і середні підприємства, а сільське господарство виробляє продукцію, достатню для забезпечення 15 млн осіб, що в три рази переважає кількість населення Данії. Данія займає перше місце у світі з виробництва продуктів харчування на душу населення.
Данія – одна з країн із найвищою в Європі часткою штучного лісовідновлення, яке становить 87%, природне – 6%, решта – комбіноване (60% лісів – це насадження хвойних порід). Площа лісів та інших насаджень – 579 тис. га, з яких у приватних руках перебуває 67% лісів (26,2 тис. лісоволодінь). Існує багато малих лісоволодінь із загальною площею 391 тис. га, у державних – 33% (360 лісоволодінь). Вирощування різдвяних ялинок, яке оцінюється в 38 млн дол. США, і полювання, яке оцінюється в 21 млн дол. США, – у сукупності дає більше, ніж вартість продукції з деревини (52,1 млн дол. США). Оскільки лісовий сектор не задовольняє високих вимог країни у лісопродукції, потужна меблева промисловість Данії покладається на імпортну сировину і експортує основну частину продукції. Більше половини ринку забезпечується за рахунок імпорту, а високоякісна деревина твердолистяних порід імпортується з Китаю та інших азійських країн.
Торгівля. Економіка Данії дрібна, відкрита та великою мірою залежить від торгівлі з іншими країнами. Німеччина є найважливішим торговим партнером Данії, хоч значимими також є Швеція, Великобританія та Норвегія; з неєвропейських країн – це США та Японія. Залежність від торгівлі визначає зацікавленість Данії у вільній торгівлі товарами та послугами з іншими країнами. Тому Данія є членом спільних організацій, таких як ЄС, ОЕСР та СОТ, та активно бере участь у пропаганді вільної торгівлі без бар'єрів.
Транспорт. Транспорт є одним із найважливіших секторів економіки Данії. Цей сектор виключно різноманітний за масштабом приватних підприємств. З одного боку, кількість великих державних чи приватних підприємств у галузі громадського транспорту, судноплавства та авіації незначна. З другого – значна кількість дрібних фірм, які працюють як із транспортуванням товарів (контракти на перевезення), так і з індивідуальними перевезеннями (таксі).
Завдяки морському положенню країни морський транспорт має дуже важливе значення для пасажирського і вантажного сполучення в самій країні та за її межами. Найбільшими морськими портами країни є Копенгаген, Есб'єрг, Ольборг, Орхус, Фредесісія тощо. На частку морського транспорту припадає майже 75% усіх зовнішньоторгівельних перевезень Данії. Данія займає важливу ключову позицію на перехресті торгових шляхів із Балтійського моря в Північне і між Центральною Європою і Скандинавським півостровом.
У 2000 р. був відкритий Ересуннський міст, який з'єднав Копенгаген і шведське м. Мальме, завдяки якому між Скандинавією і центральною Європою функціонує автомобільне і залізничне сполучення. З Німеччиною, Швецією та Норвегією Данія пов'язана регулярними поромними лініями.
Нині у Данії 74,2 тис. км автомобільних доріг, у тому числі 1130 швидкісних автомагістралей. Мости через протоки Великий Бельт і Малий Бельт пов'язують континентальну Данію з островами Фюн і Зеландія відповідно.
Велика частина залізничної мережі країни обслуговується державною компанією Danske Statsbaner, є також приватні залізничні перевізники. У Копенгагені і передмістях діє система примісько-міських поїздів S-tog, у столиці також працює єдиний у країні метрополітен.
У Данії розташовані 28 аеропортів, 10 з яких здійснюють регулярні пасажирські перевезення. Найбільший аеропорт – Каструп (Копенгаген), у 2010 р. його пасажирооборот склав 21,5 млн осіб. Найбільшим авіаперевізником є авіакомпанія SAS.
Ринок праці. Порівняно з ринками праці більшості європейських країн (де основні умови регулюються законодавством) ринок праці у Данії заснований на угодах між роботодавцем та робітником. Вони забезпечують мінімальні платню, право на страйк та встановлений робочий день. Членство в профсоюзное спілках у Данії становить 80%.
Охорона здоров'я. В останні роки видатки на охорону здоров'я склали 9% від ВВП Данії. У 1973 р. була ліквідована система медичного страхування, і сьогодні лікарняна допомога і загальна лікарська практика безкоштовні. Основне джерело фінансування сфери охорони здоров'я – державні та місцеві податки. Лікарні, а також будинки престарілих в основному належать муніципалітетам і перебувають у віданні муніципальних органів (приватні лікарні становлять близько 1% ліжко-місць). Роль Уряду зводиться до розробки основних напрямів державної політики і законодавчого регулювання.
Освіта. Діюча система освіти встановлена Законом про освіту (2003 р.). Вона включає дошкільні заклади (ясла і дитячі садки), загальні середні школи, гімназії, народні школи для дорослих та вищі навчальні заклади. Обов'язкова шкільна освіта складається з трьох ланок: підготовчого класу (один рік), основної школи (дев'ять років) і додаткового класу для плануючих продовжити навчання в гімназії або на підготовчих курсах для вступників до ВНЗ. У Данії існують державні, приватні та частково фінансовані державою школи. У державних школах станом на 2005 р. навчалося 88% дітей.
Вищими навчальними закладами є університети, спеціалізовані вищі школи і коледжі та технічні інститути. Копенгагенський університет був заснований у 1479 р., Технічний університет Данії в Люнгбю-Торбек – у 1829 р. З 1916 р. кафедру теоретичної фізики Копенгагенського університету очолював один із найвидатніших фізиків XX ст. Нільс Бор, у 1920 р. він заснував Інститут теоретичної фізики, що пізніше отримав ім'я Бора. До Другої світової війни Данія була одним зі світових центрів вивчення фізики атома.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Данія“ на сторінці 3. Приємного читання.
