РОЗДІЛ V. ПРАВОВІ ПІДСТАВИ ПРЕДСТАВНИЦТВА В СУДІ

Адвокат: цивільні справи

Повноваження представника сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, посвідчені документами, зазначеними в ч. 1-3 ст. 42 ЦПК, а повноваження адвоката - також і ордером, який видається відповідним адвокатським об'єднанням, або договором, дозволяють йому вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа. До ордера адвоката обов'язково додається витяг з договору, в якому зазначають повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій (відповідно до внесених змія). До набрання чинності нового ЦПК суди керувалися ЦПК 1963 p. І тут також існували невирішені проблеми. Якщо адвокатом подавалась довіреність у справу, то його записували представником. Якщо ж він подавав ордер - його записували адвокатом. Мабуть, все це тільки непорозуміння. "Ордер замінює загальну довіреність" - стверджував Д. П. Ватман[1]. В ордері не перераховані окремі процесуальні дії і право їх здійснення, але за змістом ст. 115 ЩІК (1963 р.) ордер давав представнику право на вчинення від імені довірителя всіх процесуальних дій, крім повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, зміни предмета позову, укладення мирової угоди, передачі повноважень іншій особі, оскарження рішення суду, одержання присудженого майна або грошей. На вчинення цих дій адвокат повинен був мати письмове повноваження, оформлене у порядку, передбаченому законом.

З прийняттям ЦПК 2004 року ситуація змінилася. Новий ЩІК не передбачає для адвоката якоїсь особливої ролі, відмінної від ролі представника у судовому процесі. "Повноваження адвоката як представника сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, можуть посвідчуватись, крім довіреності, також ордером, який видається відповідним адвокатським об'єднанням".

Приклад. У серпні 2011 р. у цивільну справу вступив адвокат на підставі довіреності, в якій було зазначено, що він має повноваження на ведення справи у суді і може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа.

Суддя не бажала допустити адвоката до участі у справі, оскільки вважала, що тут не визначені достатньо його повноваження. Адвокату довелось докласти чимало зусиль, щоб переконати суддю у правильності довіреності.

Приклад. Вищий спеціалізований суд України, розглядаючи скаргу, яку подав адвокат на підставі ордера і витягу з договору з такими ж повноваженнями, поставив вимогу, щоб у витягу були застережені повноваження про право представляти довірителя у Вищому спеціалізованому суді. Щоб не сперечатись із суддею Вищого спеціалізованого суду, адвокат надіслав, крім витягу, повний текст договору з довірителем, де було зазначено і це право. Хоча вимога суду була помилковою[2].

Законом України "Про адвокатуру" передбачено дві форми діяльності: індивідуальну й у складі об'єднань (ст. 4). Лише ордер, виданий адвокату адвокатським об'єднанням, є документом, що посвідчує його повноваження (з додатком до нього витягу з договору, підписаного адвокатом і довірителем). Ордер, виданий адвокатом, який працює індивідуально, не є документом, що посвідчує його повноваження, і він має надати суду договір з учасником процесу на представництво його інтересів або довіреність.

Відповідно до ст. 44 ЦПК представник може вчиняти від імені особи усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа. Обмеження повноважень представника мають бути застережені у виданій йому довіреності (для адвоката також у витягу з договору). Отже, адвокат, який вступив у справу на підставі ордера, має всі права, зокрема перелічені у ст. 31 ЦПК, що має й особа, яку він представляє[3]. Ці повноваження адвоката вказують також у витягу з договору, який додається до ордера. Надання такого витягу є обов'язковим. Якщо витяг з договору, підписаний адвокатом і клієнтом, не надано, то суд може не допустити адвоката до участі у справі. Адвокат може подати позов від імені свого довірителя та в його інтересах на підставі ордера (та витягу з договору), що є каменем спотикання для багатьох судів щодо прийняття позовної заяви. Адвокат, а також інший представник може визнати позов, і на підставі визнання суд може ухвалити рішення.

Мали місце випадки, коли окремі суди Києва відмовляли у стягненні гонорару, якщо адвокат діяв на підставі довіреності, бо, мовляв, він виконує функції представника, а не адвоката. В результаті адвокат, який працював індивідуально, ставився у нерівне становище щодо адвоката, який є членом адвокатського об'єднання[4]. Це помилкова позиція. У цивільному процесі адвокат має статус представника, незалежно від того, чи діє на підставі довіреності або ордера.

Отже, у Законі "Про адвокатуру" передбачено дві форми діяльності: індивідуальну й у складі адвокатських об'єднань. Так, ст. 4 Закону "Про адвокатуру" встановлює, що адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань.

В результаті адвокати, які працюють індивідуально і не є членами адвокатських об'єднань, перетворені на адвокатів другого сорту, адже в судах, як правило, їм відмовляють у прийнятті ордера як документа, який посвідчує повноваження, якщо такий видано самим адвокатом.

Запозичувати чужий досвід щодо написання проектів законів, звичайно, корисно. Це полегшує роботу над законодавчим актом. Але ж не до тієї міри, щоб ігнорувати вимоги власного законодавства та створювати колізії. І якщо запозичувати, то варто бути принаймні точним. Якщо б у ЦПК України записали так, як у росіян, тобто вказали, що адвокат вступає в процес на підставі ордера, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, то такий запис охоплював би діяльність і тих адвокатів, які працюють індивідуально.

Зразки ордера затверджено Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України.


Документи адвоката


[1]

Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України затверджено зразок бланка Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та зразок ордера на ведення справи.

Ордер має розмір 150x105 мм, тобто 1/4 аркуша А-4, що значно полегшує його виготовлення в адвокатському об'єднанні. Бланк ордера є універсальним для ведення будь-яких справ. Для цього в першому рядку вказується: кримінальної, цивільної, адміністративної, господарської тощо. Далі зазначають прізвище, ім'я та по батькові клієнта або найменування юридичної особи. Нижче - установу, де виконується доручення, і на якій стадії. Наприклад: "Вінницькій обласній прокуратурі на досудовому слідстві", "Вищому господарському суді України в 1-й інстанції", "Верховному суді України в касаційній інстанції" тощо. В ордері зазначається дата його видачі. Адвокат, для адвокатського об'єднання - керівник, ставить свій підпис і печатку (особисту або адвокатського об'єднання).

Зразок ордера

Зразок ордера

вимагається, щоб ордер був виданий відповідним адвокатським об'єднанням. Отже, у процесуальному законодавстві України виникла проблема уніфікації процесуальних норм у цивільному, господарському, адміністративному та кримінальному процесах щодо допуску адвоката у процес на підставі бланка ордера, який би був універсальним для ведення будь-яких справ. У вирішенні цього питання не варто озиратись на досвід Росії, а слід керуватись ст. 59 Конституції України, Законом "Про адвокатуру" і просто здоровим глуздом, аби не створювати на рівному місці проблем для суддів і практичних працівників.

Отже, практикуючому індивідуально адвокату належить представляти довіреність або договір на правову допомогу для посвідчення своїх повноважень. Виправити становище міг би Верховний Суд України, визнавши, що відповідно до ст. 59 Конституції та ст. 4, 7Закону "Про адвокатуру" адвокати, які працюють в об'єднанні, та адвокати, які працюють індивідуально, користуються рівними процесуальними правами, а, отже, можуть виступати в суді на підставі ордера, виданого як адвокатом, так і адвокатським об'єднанням.

Кодекс поклав на суддю обов'язок засвідчити копію оригіналу довіреності або іншого документа. Саме суддя має пересвідчитися у належності та достовірності документа, який надається представником для підтвердження його повноважень. Повноваження адвоката як представника у господарському процесі також можуть посвідчуватись ордером, виданим відповідним адвокатським об'єднанням, або договором. До ордеру адвоката обов'язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адвокат: цивільні справи» автора Зейкан Л.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ V. ПРАВОВІ ПІДСТАВИ ПРЕДСТАВНИЦТВА В СУДІ“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • РОЗДІЛ І. КОНСУЛЬТАЦІЙНА РОБОТА АДВОКАТА

  • РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИКА РОЗРОБЛЕННЯ ПРАВОВОЇ ПОЗИЦІЇ У СПРАВІ

  • РОЗДІЛ III. ПІДГОТОВКА АДВОКАТОМ ДОКАЗОВОЇ БАЗИ

  • РОЗДІЛ IV. ОСОБИ, ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У СПРАВІ

  • РОЗДІЛ V. ПРАВОВІ ПІДСТАВИ ПРЕДСТАВНИЦТВА В СУДІ
  • Глава 21. Законні представники

  • Глава 22. Особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб

  • РОЗДІЛ VI. СКЛАДАННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ДОКУМЕНТІВ

  • Глава 26. Дії сторони щодо пред'явлення зустрічного позову

  • Глава 27. Забезпечення позову

  • Глава 28. Судові виклики та повідомлення

  • РОЗДІЛ VII. АДВОКАТ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

  • РОЗДІЛ VIII. УЧАСТЬ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

  • Стаття 296. Порядок подання апеляційної скарги.

  • Стаття 297. Порядок прийняття апеляційної скарги до розгляду.

  • Стаття 298. Надіслання копій апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів особам, які беруть участь у справі.

  • Стаття 299. Приєднання до апеляційної скарги

  • Стаття 300. Доповнення, зміна апеляційної скарги або відкликання її чи відмова від неї.

  • Стаття 301. Підготовка розгляду справи апеляційним судом.

  • Стаття 302. Призначення справи до розгляду в апеляційному суді.

  • Стаття 303. Межі розгляду справи апеляційним судом.

  • Стаття 303—1. Строк розгляду апеляційної скарги.

  • Стаття 304. Порядок розгляду справи апеляційним судом.

  • Стаття 304—1. Особливості розгляду в апеляційному порядку окремих категорій справ.

  • Стаття 305. Наслідки неявки в судове засідання осіб, які беруть участь у справі.

  • Стаття 306. Відмова позивача від позову та мирова угода сторін.

  • Стаття 307 ЦПК визначає повноваження апеляційного суду

  • Стаття 308 передбачає підстави для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

  • Стаття 309. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення.

  • Стаття 309-1. Підстави для скасування судового наказу.

  • Стаття 310. Підстави для скасування рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду.

  • Стаття 311. Підстави для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

  • Стаття 312. Підстави для відхилення скарги на ухвалу суду першої інстанції або зміни чи скасування ухвали.

  • Стаття 313. Порядок ухвалення рішень та постановлений ухвал апеляційним судом.

  • Стаття 315. Зміст ухвали апеляційного суду.

  • Стаття 316. Зміст рішення апеляційного суду.

  • Стаття 318. Порядок розгляду апеляційної скарги, що надійшла до апеляційного суду після закінчення апеляційного розгляду справи.

  • Стаття 320. Окрема ухвала апеляційного суду.

  • Глава 52. Пояснення адвоката і дебати в апеляційній інстанції

  • Глава 53. Прийняття рішення апеляційним судом

  • Глава 54. Особливості розгляду апеляційної скарги, яка надійшла після закінчення апеляційного розгляду справи

  • РОЗДІЛ IX. АДВОКАТ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

  • РОЗДІЛ X. ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ ВЕРХОВНИМ СУДОМ УКРАЇНИ

  • РОЗДІЛ XI. АДВОКАТ У ПРОВАДЖЕННІ У ЗВ'ЯЗКУ З НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ

  • РОЗДІЛ XII. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ, ПОВ'ЯЗАНІ З ВИКОНАННЯМ СУДОВИХ РІШЕНЬ У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ТА РІШЕНЬ ІНШИХ ОРГАНІВ (ПОСАДОВИХ ОСІБ)

  • РОЗДІЛ XIII. СУДОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ СУДОВИХ РІШЕНЬ

  • РОЗДІЛ XIV. ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ ТРЕТЕЙСЬКИХ СУДІВ

  • РОЗДІЛ XV. ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО ВИДАЧУ ВИКОНАВЧИХ ЛИСТІВ НА ПРИМУСОВЕ ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ ТРЕТЕЙСЬКИХ СУДІВ

  • РОЗДІЛ XVI. ПРО ВИЗНАННЯ ТА ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ ІНОЗЕМНИХ СУДІВ В УКРАЇНІ

  • РОЗДІЛ XVII. ВІДНОВЛЕННЯ ВТРАЧЕНОГО СУДОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ

  • РОЗДІЛ XVIII. ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ЗА УЧАСТЮ ІНОЗЕМНИХ ОСІБ

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи