Для прикладу подано конкретну справу, яка вирішувалась судами протягом понад 8 років. У цьому випадку правовий інтерес має не тільки форма апеляційної скарги, адаптована до вимог нового Кодексу, а й правові позиції, які стосуються складного і заплутаного спору, та посилання на потребу врахування норм Конституції під час вирішення спорів щодо примусового відчуження спірної квартири.
Великий обсяг скарги викликано складною структурою спору, тривалим його розглядом в судах, неоднозначністю правових позицій. Водночас слід визнати, що скарга надмірно ускладнена і недостатньо підготовлена для сприйняття її суддями. В ідеалі апеляційна скарга повинна мати обсяг не більше двох сторінок. Саме такий обсяг апеляції дозволяє судді швидко розібратись у суті справи та визначитися з рішенням.
Під час оскарження ухвал про забезпечення позову слід насамперед перевіряти дотримання вимог сумірності, а також наявність на момент розгляду заяви належно оформленого позову. Забезпечення позову до подання позовної заяви, відповідно до ч. 4 ст. 151 ЦПК, допускається тільки з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності.
Слід також мати на увазі, що обмеження у забезпеченні позову, встановлені ч. 3, 4, 5 ст. 152, не є вичерпними. Законом можуть бути встановлені й інші обмеження. У наведеному прикладі таке обмеження передбачено ст. 23 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Цікаво, що в апеляційного суду, який скасував на підставі наведеної вище апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції, були сумніви щодо такої заборони. Тому, постановляючи скаргу, апеляційний суд мотивував рішення тільки посиланням на порушення вимог сумірності.
Проблемним є і дотримання строків щодо оскарження ухвали про забезпечення позову. Відповідно до ст. 153 ЦПК суд розглядає заяву про забезпечення позову в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Копія ухвали надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення. Проте у тих випадках, коли ухвала постановляється без повідомлення особи, щодо якої просять вжити заходи забезпечення позову, копія ухвали надсилається особі, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, негайно після її виконання. За такого порядку важко дотриматись строків оскарження ухвали, встановлених ст. 294 ЦПК, тобто з дня проголошення ухвали. Оскільки суд розглядає заяву без повідомлення відповідача та інших заінтересованих осіб, то ухвала про забезпечення позову на практиці взагалі не проголошується.
Слід визнати, що це питання урегульовано ЦПК незадовільно. Ст. 293 ЦПК встановлює право оскаржити забезпечення позову, а також щодо скасування забезпечення позову, але не враховує специфіки такої дії. Ст. 154 ЦПК встановлює, що особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення, протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали може подати до суду заяву про їх скасування, яка розглядається протягом двох днів. У контексті ст. 154 ЦПК, як можна зрозуміти, йдеться про суд першої інстанції. Таким чином, ні ст. 154, ні ст. 294 та 295 ЦПК не враховують специфіки розгляду заяв про забезпечення позову.
Очевидно, що строк на оскарження ухвали про забезпечення позову мав би відраховуватись з дня отримання копії ухвали. Отже, поки судова практика з цих питань не стабілізується, доцільно для підстраховки заявляти клопотання про поновлення строку у випадках, коли з дня постановлення ухвали минуло понад п'ять днів і строк є формально пропущеним.
Заява про апеляційне оскарження й апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення. Новелою Кодексу є обов'язок особи, яка подає апеляційну скаргу, одночасно надіслати її і до суду апеляційної інстанції.
Така норма коментованої статті дозволяє завчасно доручити справу певному судді апеляційного суду для моніторингу за своєчасністю надсилання справи до апеляційного суду і може бути ка Володимира Дем'яновина, Сідляренка Сергія Володимировича та відмову у визнанні права власності на квартиру скасувати.
Постановити нове рішення, яким у задоволенні вимог первісного позивача відмовити, а зустрічні вимоги Сідляренка про визнання права власності на квартиру задовольнити.
Додаток: докази оплати державного мита, дві копії позовної заяви для позивача та третьої особи.
01.09.2005 р. Г.О. Сідляренко
Для прикладу подано конкретну справу, яка вирішувалась судами протягом понад 8 років. У цьому випадку правовий інтерес має не тільки форма апеляційної скарги, адаптована до вимог нового Кодексу, а й правові позиції, які стосуються складного і заплутаного спору, та посилання на потребу врахування норм Конституції під час вирішення спорів щодо примусового відчуження спірної квартири.
Великий обсяг скарги викликано складною структурою спору, тривалим його розглядом в судах, неоднозначністю правових позицій. Водночас слід визнати, що скарга надмірно ускладнена і недостатньо підготовлена для сприйняття її суддями. В ідеалі апеляційна скарга повинна мати обсяг не більше двох сторінок. Саме такий обсяг апеляції дозволяє судді швидко розібратись у суті справи та визначитися з рішенням.
Під час оскарження ухвал про забезпечення позову слід насамперед перевіряти дотримання вимог сумірності, а також наявність на момент розгляду заяви належно оформленого позову. Забезпечення позову до подання позовної заяви, відповідно до ч. 4 ст. 151 ЦПК, допускається тільки з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності.
Слід також мати на увазі, що обмеження у забезпеченні позову, встановлені ч. 3, 4, 5 ст. 152, не є вичерпними. Законом можуть бути встановлені й інші обмеження. У наведеному прикладі таке обмеження передбачено ст. 23 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Цікаво, що в апеляційного суду, який скасував на підставі наведеної вище апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції, були сумніви щодо такої заборони. Тому, постановляючи скаргу, апеляційний суд мотивував рішення тільки посиланням на порушення вимог сумірності.
Проблемним є і дотримання строків щодо оскарження ухвали про забезпечення позову. Відповідно до ст. 153 ЦПК суд розглядає заяву про забезпечення позову в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Копія ухвали надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення. Проте у тих випадках, коли ухвала постановляється без повідомлення особи, щодо якої просять вжити заходи забезпечення позову, копія ухвали надсилається особі, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, негайно після її виконання. За такого порядку важко дотриматись строків оскарження ухвали, встановлених ст. 294 ЦПК, тобто з дня проголошення ухвали. Оскільки суд розглядає заяву без повідомлення відповідача та інших заінтересованих осіб, то ухвала про забезпечення позову на практиці взагалі не проголошується.
Слід визнати, що це питання урегульовано ЦПК незадовільно. Ст. 293 ЦПК встановлює право оскаржити забезпечення позову, а також щодо скасування забезпечення позову, але не враховує специфіки такої дії. Ст. 154 ЦПК встановлює, що особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення, протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали може подати до суду заяву про їх скасування, яка розглядається протягом двох днів. У контексті ст. 154 ЦПК, як можна зрозуміти, йдеться про суд першої інстанції. Таким чином, ні ст. 154, ні ст. 294 та 295 ЦПК не враховують специфіки розгляду заяв про забезпечення позову.
Очевидно, що строк на оскарження ухвали про забезпечення позову мав би відраховуватись з дня отримання копії ухвали. Отже, поки судова практика з цих питань не стабілізується, доцільно для підстраховки заявляти клопотання про поновлення строку у випадках, коли з дня постановлення ухвали минуло понад п'ять днів і строк є формально пропущеним.
Заява про апеляційне оскарження й апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення. Новелою Кодексу є обов'язок особи, яка подає апеляційну скаргу, одночасно надіслати її і до суду апеляційної інстанції.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адвокат: цивільні справи» автора Зейкан Л.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стаття 320. Окрема ухвала апеляційного суду.“ на сторінці 4. Приємного читання.