Суд дійшов помилкового висновку, що Сідляренко допустив порушення, бо одночасно стояв і на квартирному обліку, і на кооперативному обліку. При цьому суд безпідставно стверджує, що Сідляренко В. Д. увів в оману посадових осіб, стаючи на кооперативний облік, не вказавши, що він перебуває на квартирному обліку для одержання комунальної квартири.
Висновок суду є помилковим і суперечить правилам кооперативного обліку. Так, суд не врахував, що згідно п. З Правил обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, "кожна сім'я може перебувати на кооперативному обліку за місцем роботи одного з членів сім'ї (за їх вибором) і у виконавчому комітеті Ради народних депутатів за місцем проживання. Сім'я може одночасно перебувати на кооперативному і квартирному обліку" . Тобто якщо Сідляренко стояв на обліку, і на одержання державної квартири і на одержання кооперативної квартири, а також, якщо він перебував на обліку у підприємстві, де працював, і за місцем проживання, то це не є порушенням Правил обліку громадян, які перебувають на кооперативному обліку.
Суд цієї обставини не врахував, і застосував п. 18 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській PCP, замість норми ст. 3 Правил кооперативного обліку.
Відповідно до ст. 8,9 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Радою Міністрів УРСР від 30 квітня 1985 р. № 185, "у першу чергу до членів житлово-будівельного кооперативу приймаються громадяни:
1) які перебувають на обліку для одержання жилих приміщень у будинках державного або громадського житлового фонду;
2) які користуються відповідно до ст. 45 Житлового кодексу УРСР правом першочергового одержання жилих приміщень у будинках державного або громадського житлового фонду".
Таким чином, якщо б Сідляренко і не вказав, що він перебуває на квартирному обліку, то це тільки позбавляло його права на першочергове одержання квартири в ЖБК, і жодним чином не позбавляло його права на вступ в ЖБК. Застосовуючи до відносин за кооперативним обліком норми, які стосуються правил обліку квартир у державному фонді, суд заплутався у наслідках тих чи інших дій та прийшов до помилкових висновків про те, що ненадання відомостей при вступі до ЖБК про перебування на квартирному обліку для одержання державної квартири тягне за собою визнання недійсним ордера на одержання кооперативної квартири. При цьому суд посилається на ст. 59 ЖК, яка стосується надання комунальних квартир, а не кооперативних квартир.
Сідляренко В. Д. ставав на облік у ЖБК у зв'язку з хронічною душевною хворобою сина і довідку про це він надав відповідним органам. На ці обставини звертав увагу в Ухвалі від 19 квітня 2000 р. Верховний Суд України: "Громадяни, відповідно до п. 22 Правил знімаються з кооперативного обліку у випадку поліпшення житлових умов, внаслідок якого займана ними квартира відповідає вимогам пункту 28 примірного статуту ЖБК. Ці правові норми суд не застосував і не з'ясував чи відповідала квартира, яку отримали відповідачі, зазначеним вимогам, з урахуванням доводів відповідачів відносно того, що на час її отримання їх сім'я складалася з шести осіб".
Незважаючи на цю вказівку Верховного Суду, яка є обов'язковою, суд не дав оцінки наявній у матеріалах довідці про склад сім'ї. Таким чином, суд не виконав вказівки Верховного Суду України.
Не врахував суд і п. 8 підпункту 3 Правил про те, що незалежно від розміру комунальної квартири право на одержання кооперативної квартири мають особи, які страждають хронічним захворюванням, у зв'язку з чим не можуть проживати у комунальній квартирі. Цій обставині суд взагалі не дав оцінки, оскільки керувався не Правилами обліку громадян, які бажають вступити в ЖБК, а зовсім іншими Правилами, які регулюють надання державних квартир.
У зв'язку з відсутністю документів, які були підставою для прийняття на кооперативний облік, суд обґрунтовує незаконність вступу Сідляренка в ЖБК документами, які стосуються постановки на облік і одержання не кооперативної, а комунальної квартири. Але предметом спору є виселення з кооперативної квартири, а не державної.
На цю обставину, а також на те, що в цьому випадку слід керуватись не правилами обліку на одержання державної квартири, а правилами, які регулюють прийом на кооперативний облік, вказував і Верховний Суд України під час вирішення справи. Але суд, замість того щоб виконати вказівку Верховного Суду і витребувати документи, які були підставою для вступу в члени ЖБК, обґрунтовує своє рішення документами, які були підставою для прийняття на квартирний облік для одержання державної квартири, тобто документами, які не стосувалися ні вступу в ЖБК, ні постановки на кооперативний облік.
Таким чином, суд під час вирішення справи не тільки допустив неправильне застосування закону (застосував не ті Правила і не ті норми ЖК), а й не виконав вимог Верховного Суду України та не врахував, що сім'я, у якої є хворий на тяжке хронічне психічне захворювання, має право на квартиру в ЖБК незалежно від розміру квартири, в якій він проживає.
4. Сідляренко В. Д. було зараховано до ЖБК "Автотранспортник-10" на підставі списків, поданих міською державною адміністрацією. Від надання цих списків суду і позивач, і третя особа (у яких ці списки мають знаходитись) ухилилися. Неповнота матеріалів так і не була усунута. Вирішуючи питання про виселення з кооперативної квартири на тій підставі, що були надані неправдиві відомості, суд зобов'язаний з'ясувати, які документи були подані для вступу на кооперативний облік та в члени кооперативу, і які з цих відомостей є неправдивими, а також правомірність прийняття в члени ЖБК. Цих обставин суд так і не з'ясував.
У матеріалах справи є статут ЖБК "Автотранспортник-10". Верховний Суд України, скасовуючи рішення, наголосив, що "судом не був досліджений статут ЖБК "Автотранспортник-10". Суд так і не дослідив цей статут у повному обсязі і не дав оцінки положенням цього статуту.
У статуті зазначено, що він прийнятий загальними зборами згідно з протоколом № 1 від 21 червня 1993 р. Всього членів ЖБК - 333, присутні на загальних зборах - 330. Однак суд так і не витребував список членів кооперативу, хоч Сідляренко В. Д. і пояснив, що він був присутній на цих загальних зборах і разом з іншими членами кооперативу голосував за прийняття статуту.
Відповідно до п. 9, 10 статуту ЖБК Сідляренко В. Д. став членом кооперативу з дня реєстрації статуту. Зокрема, п. 10 статуту передбачає, що "громадяни, яких включено до затвердженого виконавчим комітетом списку осіб, що вступають до організовуваного житлово-будівельного кооперативу, вважаються членами цього кооперативу з дня реєстрації статуту". Список затверджено, реєстрація статуту проведена 21 червня 1993 р. Ця обставина підтверджується відміткою на статуті в якій вказано, що його зареєстровано 21 червня 1993 р. Отже, Сідляренко В. Д. став членом кооперативу з 21 червня 1993 р. Для вирішення питання, чи були правдивими відомості, подані Сідляренком В. Д., належало витребувати документи про постановку на кооперативний облік та вступ в кооператив станом на 21 червня 1993 р. Цього суд не зробив. Сідляренко, ставши членом кооперативу з 21 червня 1993 р., одержав право на трикімнатну кооперативну квартиру.
Не дав суд оцінки і рішенню про затвердження списку громадян, які бажають вступити до ЖБК (рішення від 17.04.95 № 127), яким повторно затверджено список членів ЖБК "Автотранспортник-10".
Цим рішенням та статутом ЖБК "Автотранспортник-10", спростовується висновок, що суду не надано документів, на підставі яких Сідляренко В. Д. став членом ЖБК "Автотранспортник-10". Суд просто не дав оцінки цим документам, допустивши явну неповноту судового розгляду.
Отже, Сідляренко став членом ЖБК з 21 червня 1993 р. і з цього моменту мав право на одержання кооперативної квартири ще до видачі ордера на державну квартиру. При наданні документів на вступ в ЖБК Сідляренко не подавав неправдивих відомостей і на законних підставах був прийнятий в члени ЖБК. Державна квартира була надана значно пізніше, ніж Сідляренко був прийнятий до ЖБК і одержав право на кооперативну квартиру. Ці важливі обставини суд не врахував.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адвокат: цивільні справи» автора Зейкан Л.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стаття 320. Окрема ухвала апеляційного суду.“ на сторінці 2. Приємного читання.