РОЗДІЛ І. КОНСУЛЬТАЦІЙНА РОБОТА АДВОКАТА

На основі одержаної інформації адвокат викладає події, що містять юридичні проблеми довірителя, у хронологічному порядку. Тобто на цій стадії він відбирає юридично значимі обставини і знову перевіряє, чи правильно зрозумів те, в чому полягають правові проблеми довірителя, чи не припустив помилки у хронології подій тощо.

Підсумок бесіди адвокат викладає, наприклад, так: "Отже, зробимо висновки з нашої бесіди. В однокімнатній квартирі, яка вас цікавить, гр. Д. проживає сама. Після смерті її чоловіка є двоє спадкоємців: Д. і внучка М. Після оформлення спадщини у Д. буде 3/4 квартири, а в онуки 14 і в цьому ви бачите перепону для укладення спадкового договору. Внучка М. має свою сім'ю і проживає в окремій квартирі. Перейти на проживання в однокімнатну квартиру, де проживає Д., наміру не має, але висловила побажання у майбутньому заволодіти квартирою. Ви погодились би взяти Д. до себе, а квартиру продати та поділити отримані кошти з онучкою, ви також готові викупити в онуки її частку. Вас також цікавить, чи є можливість передати вам 14 квартири, якщо внучка проти цього заперечуватиме і чи є можливість незалежно від волі внучки оформити право власності на 34 квартири, а також можливість поселитись у цій квартирі, якщо вам належатиме 3/4 однокімнатної квартири? Ви б хотіли також знати, чи має судову перспективу скарга на дії нотаріуса, який має намір видати внучці свідоцтво про право власності у порядку спадкування за правом представлення за померлим батьком. Чи правильно я вас зрозумів?"

Значення резюмування полягає в тому, що допущену адвокатом помилку у встановленні юридично значимих фактів у їх послідовності можна усунути своєчасно за допомогою клієнта. Під час викладення обставин адвокатом може бути виявлено, що клієнт з чимось не згоден, щось його турбує і він знову повертається до своїх пояснень. Адвокат має бути терпеливим, хоча це нелегко, і все-таки довести до кінця з'ясування всіх обставин та усунення причин, які турбують клієнта. У будь-якому разі неприпустимо висловлювати своє роздратування або давати оцінку інтелектуальним можливостям клієнта, неспроможного логічно та послідовно викласти свої думки. Зміщення акцентів та використання реплік на кшталт "Як ви не розумієте, що..." або "Адже кожному зрозуміло, що..." переводить діалог з конструктивного обговорення на оцінювання особистих якостей довірителя, що може призвести до неприязні та психологічного антагонізму. Важливо одержати підтвердження клієнта, що адвокат його правильно зрозумів. У відомому детективному серіалі Рекса Стаута помічник легендарного детектива Hipo (Нерона) Вулфа Арчі Гудвін обов'язково веде записи зустрічей з клієнтами та складає коротке резюме. Адвокат має взяти собі за правило викладати письмове резюме за підсумками зустрічі та вести відповідний архів таких записів.

Хоч яким би підготовленим був адвокат, життя підкидає такі правові ситуації, які або не мають однозначного вирішення, або ж неможливо одразу дати на них вичерпну відповідь. І навіть якщо обставини більш-менш зрозумілі для адвоката, йому потрібен певний час, аби ще раз проаналізувати одержану інформацію. Іноді адвокати (зазвичай молоді юристи) поспішають з висновком, намагаючись продемонструвати компетентність і підготовленість, що може призвести до серйозних помилок. Є ситуації, коли одержаної інформації недостатньо для висновку, потрібно одержати додаткові документи та час, щоб ознайомитись з ними. Тоді варто перенести зустріч. Навіть у випадку, коли адвокат уже склав свою думку щодо правової ситуації, доцільно зробити невеличку перерву, попросивши довірителя під пристойним приводом зачекати.

Якщо фактів недостатньо, але адвокат все ж вирішив дати консультацію, потрібно попередити клієнта, що правовий висновок, який він дає (консультацію), ґрунтується на обмежених фактах, а тому ця консультація є неповною або попередньою. При цьому адвокат має роз'яснити, якої інформації не вистачає, як її здобути, в якому вигляді вона має бути надана. В деяких випадках адвокат може підготувати письмову пам'ятку про те, що належить додатково надати і де цю інформацію можна одержати. Проблема може стосуватись питання, яким адвокат володіє недостатньо і через його складність не готовий запропонувати способи вирішення. У США, наприклад, практикується вузька спеціалізація адвокатів. І якщо клієнт прибув з питанням, яке знаходиться поза межами спеціалізації адвоката, то останній дає адресу того захисника, який безпосередньо займається саме цими проблемами. Ринок правових послуг в Україні ще не настільки структурований. Якщо клієнт звернувся до юридичної фірми, де є спеціалізація адвокатів, то його направляють до адвоката, що спеціалізується на певній групі правових проблем.

Отже, якщо адвокат переконаний, що зможе заповнити прогалину в певній галузі знань, то він може запропонувати перенести зустріч на інший час. У цьому випадку довіритель погоджується на подальшу зустріч або вибирає собі іншого адвоката.

Консультування потребує певних професійних навичок. Консультацію визначають як процес взаємодії адвоката та довірителя з приводу проблеми останнього та з метою виявлення можливих правових варіантів та їх наслідків, з'ясування шляхів і способів реалізації обраного варіанта вирішення проблеми.

Адвокату процесі консультування має не лише добре знати право, а й володіти вмінням аналізувати фактичну інформацію, орієнтуватись у нормативному матеріалі та знаходити правову основу для вирішення проблеми довірителя, а також вміти вишукувати альтернативні способи вирішення проблеми. Адвокат має не тільки вказати на можливі способи вирішення проблеми, а й с прогнозу вати як позитивні, так і негативні наслідки таких дій.

Показником професійної майстерності адвоката є його вміння моделювати правові ситуації на базі одержаної інформації. Консультуючи довірителя, адвокат має не лише роз'яснити ті чи інші положення закону та практики їх застосування, а й перевірити, чи правильно довіритель його зрозумів. Адвокат має потурбуватись, щоб клієнт усвідомив, чим йому загрожує і що передбачає та чи інша дія. Адвокат вибудовує відносини з довірителем, спираючись на його інтереси. Такий підхід одержав назву "опори на довірителя" . Це, звичайно, не означає, що адвокат повинен танцювати під дудку клієнта. Опора на довірителя вимагає від адвоката не лише з'ясування суті правової проблеми, а й з'ясування дійсних бажань, мети і намагань довірителя. Адвокат може запропонувати кілька варіантів вирішення проблеми, однак вибір конкретного варіанта залишається за довірителем.

Іноді висновок про наявність чи відсутність позиції, а відтак і про можливість досягнення бажаного результату скласти нескладно. Наприклад, право позивача оформлено борговою розпискою і строк платежу вже настав.

Проте є справи значно складніші, де належить: встановити фактичний склад вимог або заперечень довірителя, визначити докази, потрібні для підтвердження фактів, які підлягають доказуванню, чи наявні вони, де можна їх одержати і в який спосіб, визначитись з нормою закону, що регулює спірні правовідносини сторін, чи не пропущено позовну давність, чи є поважні підстави для поновлення пропущеного строку, чи є можливість компромісу сторін, провести аналіз процесуального становища учасників справи.

Отже, між співбесідою і власне консультацією має бути певна перерва, яка полягає у підготовці консультації або поради. Така перерва може бути різною за обсягом роботи: від відтворення у пам'яті тексту закону до вивчення багатьох фактів, документів, нормативних актів, судової практики. Вона може тривати від кількох хвилин до кількох тижнів або навіть місяців. Така перерва по суті має бути обов'язковою стадією консультування, яку в літературі називають основою консультації. Автори книги "Адвокат. Навыки профессионального мастерства" (М.: Волтерс Клівер), базують свої висновки, зокрема, на досвіді адвокатів США і Європи. Надскладний цивільний процес у США передбачає потребу надати суду докази та висновки експертів, спеціальну процедуру обміну змагальними паперами (так званий плідінг (pleading), плідирування), вимогу щоб справу було вирішено в одному судовому засіданні (при цьому допускається кілька підготовчих засідань) - це вимагає системи підготовки, яка дійсно може тривати кілька місяців.

У практиці України, переважно щодо надання консультацій, такі обсяги робіт майже не трапляються. Проте і в адвокатів України бувають ситуації, коли для підготовки консультації потрібен тиждень, два, а то Й кілька місяців. Потрібно витребувати додаткові документи за допомогою запитів адвоката, а якщо це не вдається, можна звернутись по допомогу до суду (ст. 133 ЦПК України). В цьому разі слід подати позовну заяву протягом 10 днів з дня постановляння ухвали про забезпечення доказів. Що стосується КАС, то питання забезпечення доказів не містить таких обмежень, як ЦПК. Ст. 73 КАС передбачає, що особи, які беруть участь у справі, мають право просити суд забезпечити ці докази. Забезпечення доказів за ч. 2 ст. 73 КАС здійснюється також за заявою заінтересованої особи до відкриття провадження у справі.

У період перерви адвокат знову резюмує всі відомі йому факти, одержані під час співбесіди та в результаті вивчення документів. Він має звернутись до нормативних актів: уточнити та з'ясувати текст законів, зміст правових норм, вивчити судову практику з цього питання. Слід також визначити шляхи реалізації пропозицій, що надаватимуться у процесі консультування, можливі витрати, а також зусилля, які потрібно докласти для вирішення проблеми.

Упродовж підготовки до консультації рекомендують складати відповідні схеми, в яких викладають різні варіанти вирішення справи, обмірковуючи при цьому плюси та мінуси кожної пропозиції.

Після того як консультацію підготовлено, відбувається зустріч з довірителем, де адвокат знову викладе резюме та надасть консультацію, в якій запропонує не лише варіанти вирішення справи, а й прогноз можливих наслідків. Для спокійного й усебічного обговорення перед початком зустрічі варто з'ясувати, чи не змінились плани довірителя, скільки часу має довіритель, і з урахуванням цього обумовити порядок проведення зустрічі. Встановлення порядку проведення обговорення дозволяє адвокату провести консультування організованіше, не витрачаючи часу на суперечки та обговорення сторонніх проблем.

Предметом консультації є не тільки роз'яснення правових позицій, у яких опинився клієнт, а й варіанти вирішення проблеми та прогноз можливих наслідків. Адвокат має наголосити і на варіантах, які можуть обернутися проти довірителя, а також про можливі невдачі у вирішенні питання.

Приклад. Т. звернувся з проханням надати консультацію про можливість стягнення через суд дивідендів з фірми "Темп", у якій йому належало 20% акцій. Суть проблеми полягала в тому, що власник акцій ухилявся навіть ставити питання про виплату дивідендів і прийняв рішення не розподіляти їх. Консультуючи клієнта, адвокат звернув його увагу на те, що судова практика схиляється до негативного вирішення таких спорів. Разом з тим окремі норми Конституції та Закону "Про господарські товариства" дають підстави для подання позову та зміни судової практики у цих питаннях. І дійсно, в судах першої та другої інстанції позови про стягнення дивідендів було відхилено, проте Вищий господарський суд скасував рішення і направив справу на новий розгляд.

Консультація надається у письмовій формі, як правило, тільки на прохання довірителя. Адвокат також має допомогти довірителю обрати найоптимальніший варіант рішення шляхом порівняння, а також прогнозування часу та затрат, потрібних для того чи іншого рішення.

З усіх запропонованих рішень довіритель за допомогою адвоката віддає одному з них перевагу, і на цьому, по суті, консультація завершується.