Розділ «ПЕРЕДМОВА»

Суди потребують довіри з боку суспільства, але їм потрібно допомогти у становленні судової системи. Введення виборного інституту мирових суддів, допуск у судовий процес представників народу (народних засідателів і присяжних) та посилення контролю за законністю з боку вищестоящих судів сприяли б цьому.

До критики суддів долучаються час від часу й адвокати. Вважаю, що для адвокатів це недопустимо. Професійна робота у процесі, відстоювання законних інтересів клієнта - це одне, а огульна, часом необґрунтована критика - це інше. Ще більш недопустимим є заробляння авторитету на критиці судів, коли власну непрофесійну роботу в процесі намагаються приховати за звинуваченнями в упередженості суду. Однак це не означає, що адвокат не може критикувати правові позиції судів, оспорювати їх, висловлювати свою думку щодо тлумачення тих чи інших правових норм;

4) змінити порядок відводу суддів. Розгляд заяв про відвід судді слід передати на вирішення вищестоящого суду або принаймні до голови суду.

Що робити, якщо адвокат вважає, що суддя діє недобросовісно, допускає упередженість, порушує процесуальні права сторони й адвоката. По-перше, адвокат має бути й у цій ситуації зразком дисциплінованості, витримки та неухильного дотримання вимог закону. І якщо з боку судді дійсно мають місце порушення закону, то дії судді можна оскаржити до дисциплінарно-кваліфікаційної комісії суддів. Це крайній і дуже небажаний засіб, адвокати йдуть на це лише у виняткових випадках.

Суддя К. у справах, які стосувались одного і того самого відповідача А., ухвалила низку незаконних рішень і постанов. Зокрема, для забезпечення позовів про зобов'язання реєстратора акцій подати перелік акціонерів, внести зміни до часток акціонерів та виділити пай у натурі на суму 600 грн., постановила ухвали про накладення арешту на майно підприємства з вартістю понад 70 мли грн., що явно не відповідало вимогам співмірності, заборонила проведення загальних зборів акціонерів товариства 3., на яких мав бути затверджений звіт про роботу за рік, питання виплати дивідендів тощо.

В адміністративному позові до цього ж відповідача, заявленого фізичною особою, яка не була акціонером цих 14 товариств, було задоволено вимогу до державного реєстратора про їх ліквідацію у порядку приєднання, без притягнення до участі у справі цих юридичних осіб. Щодо юридичних осіб, які заявили клопотання про вступ у справу як третіх осіб, суддя їм відмовила у попередньому засіданні. Того ж дня слухання справи було відкладено на післяобідній час і вирішено без участі відповідача. Вимоги до державного реєстратора про виключення з Державного реєстру 14 підприємств були задоволені.

При цьому суддя повністю проігнорувала вимоги ст. 34 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", зокрема, надання нотаріально посвідчених копій рішень засновників щодо припинення цих 14 юридичних осіб документів, що посвідчують внесення плати за публікацію про повідомлення про прийняття засновниками рішення щодо припинення юридичної особи у спеціальному друкованому засобі масової інформації, дотримання вимог про підписання рішення у випадку приєднання уповноваженими особами юридичних осіб, що припиняються, та юридичної особи правонаступника.

Заборону на проведення загальних зборів акціонерів було накладено без поданої у суд позовної заяви. Ухвала судді була датована 28 грудня 2005 року, тобто у дні, коли суди фактично не вирішують справ, займаючись підготовкою статистичних звітів. Постановлення ухвали до подання позовної заяви суперечило вимогам ч. 4 ст. 151 ЦПК, яка передбачає таку можливість тільки з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності. Постановляючи ухвалу, суддя К. внесла до тексту ухвали неправдиві відомості про те, що заявник буцімто подав до суду позовну заяву про зобов'язання реєстратора надати відомості про склад акціонерів. Подальша перевірка виявила, що ніхто такої позовної заяви не подавав узагалі.

Аналіз справ засвідчив, що до провадження були прийняті позовні заяви з істотними недоліками, з несплаченим у належному розмірі судовим збором, з копіями документів, які не були належно засвідчені. Інтереси позивача представляла особа, яка була родичем голови апеляційного суду. В розмовах з місцевими адвокатами було з'ясовано, що всі справи щодо відповідача А. вирішуються у суді тільки одним суддею К. Всі рішення, прийняті цим суддею в апеляційному суді, залишались чинними. Складність полягала ще й у тому, що на момент звернення зі скаргою на суддю рішення та ухвали ще не було скасовано судом другої інстанції.

Приступаючи до оскарження дій судді, адвокат звернувся до голови апеляційного суду та звернув його увагу на те, що допущено низку порушень і що стороною в цих справах є його родич, що викликає підозри про використання його авторитету під час вирішення справ. На ім'я голови апеляційного суду було направлено скаргу надії судді К. з проханням порушити питання про вжиття заходів до перевірки дотримання суддею вимог присяги.

Адвокат також направив скарги до Вищої Ради юстиції та до Ради суддів відповідного регіону. Як і очікувалось, результати перевірок були невтішні для заявника. У задоволенні скарг було відмовлено. Однак після повторних звернень Вища Рада юстиція призначила перевірки за фактами заяв і скарг. У своїх скаргах адвокат наголошував, що порушення, які мали місце, дають підстави для застосування заходів дисциплінарного впливу на суддю, яка ще молода людина і, можливо, піддалась впливам з боку інших осіб. Застосування ж до неї заходів, не пов'язаних із звільненням з посади судді, тільки допомогло б їй у майбутньому стати зразковим суддею.

Активна та принципова позиція адвоката призвела до того, що й у апеляційному суді було нарешті розглянуто скарги на рішення та ухвали судді. До честі суддів апеляційного суду, вони зайняли принципову позицію і скасували всі незаконні рішення та ухвали судді К.

Коментар