Розділ «2.2. Провідні країни світу в зовнішній політиці Української держави: Німеччина, Італія, Франція, Велика Британія, США, Канада. Азіатські країни»

В основу стратегічного партнерства між Україною і США закладено спільні цінності, наявність спільних стратегічних інтересів у вирішенні найважливіших міжнародних проблем. У вересні 1996 р. було створено українсько-американську міждержавну комісію на чолі з Л. Кучмою та віце-президентом США А. Гором (УАМК "Кучма — Гор"). Комісія затвердила себе як важливий механізм практичної реалізації засад стратегічного партнерства та постійного діалогу з широкого кола двосторонніх і багатосторонніх питань, що становлять взаємний інтерес. Зняття певної напруги у відносинах з США дало змогу зосередитись на обговоренні кардинальних проблем безпеки України з таких питань: відносини Україна — НАТО; місце України в Центрально-Східноєвропейському регіоні; відносини України з Росією; відносини України з іншими сусідами; ситуація на просторі СНД; відносини по лінії: Азербайджан — Грузія — Україна — Молдова.

Українська позиція щодо проблеми створення нової архітектури європейської безпеки полягала в концепції єдності всіх країн регіону і міжнародних структур, в основу якої можна було покласти Модель загальної і всеохоплюючої безпеки для Європи XXI ст., що ведеться в рамках ОБСЄ. Під час переговорів з учасниками Українсько-американського консультаційного комітету (11 жовтня 1996 р.) Л. Кучма наголосив, що Україна не виступає проти розширення НАТО, а ініціює створення в ЦСЄ зони, вільної від ядерної зброї. Зазначив, що інтеграція у євроструктури є стратегічним пріоритетом української зовнішньої політики. Провідна інтеграційна інституція континенту — Євросоюз — є основним партнером України. Водночас у рамках УАМК були створені комітети.

Українсько-американський консультаційний комітет розглядав питання безпеки, економіки, промислових інвестицій тощо. За рішеннями сторін на першому засіданні УАМК в сфері діяльності Комітету з питань оборони на території України в рамках "Програми заради миру" проведено навчання "Східний сусід", надано допомогу 1996 р. на суму 10 млн. доларів для втілення Варшавської ініціативи, що забезпечило Україні участь у 37 військових навчаннях і заходах. Україна бере активну участь у міжнародних миротворчих силах IFOR (піхотний батальйон). За спільною програмою США "Зменшення загрози" Україні було надано (1993—1995) 348,4 млн. доларів, а на проведення конверсії оборонної промисловості — 65 млн. У сферу компетенції Комітету входили питання допомоги для ліквідації ядерної зброї. За законом Нанна-Лугара (1992) всім країнам-правонаступницям колишнього СРСР, на території яких розміщувалася ядерна зброя, надавалася допомога: у знищенні ядерної та інших видів зброї масового знищення (ЗМЗ) і засобів їх доставки; транспортуванні та зберіганні ЗМЗ; розробці процедур контролю для запобігання розповсюдженню ЗМЗ.

25 жовтня 1993 р. було підписано Угоду між Україною і США щодо надання допомоги Україні в ліквідації стратегічної ядерної зброї, а також запобігання розповсюдженню зброї масового знищення ("рамкова угода"), яка визначала загальні умови та механізм надання державі допомоги в ліквідації стратегічної ядерної зброї. На Комітет з питань зовнішньої політики Українсько-американської міждержавної комісії було покладено проведення консультацій і підготовку відповідних рекомендацій з питань двосторонніх відносин і загальних проблем міжнародного характеру, координацію найважливіших зовнішньополітичних заходів, контроль за реалізацією українсько-американських угод, а також діяльності дипломатичних представництв двох країн.

. За пропозицією США щодо співпраці у сфері боротьби з корупцією та організованою злочинністю в містах Києві й Одесі створено модельні ударні сили (загони), у структурі Генеральної прокуратури України створені Управління з розслідування особливо важливих справ при Генеральному прокуророві України та Відділ нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими Генеральної прокуратури України. З ініціативи Департаменту юстиції США у Вашингтоні організовано систематичне навчання груп керівників структурних підрозділів МВС, СБУ, Генпрокуратури України. Розроблено єдину правову інформаційну систему в Україні, вивчається досвід ФБР США щодо створення спільних (з Росією та Італією) робочих груп із розслідування діяльності й забезпечення взаємодії для ліквідації транснаціональних мафіозних злочинних угруповань.

Комітет з питань торгівлі та інвестицій УАМК визначив пріоритети вкладень — в агробізнес, охорону здоров'я, енергетику, аерокосмічну промисловість, стандартизацію та ін. У компетенції Комітету — питання надання Україні режиму найбільшого сприяння в торгівлі зі США на постійній основі; визнання статусу України як країни з перехідною до ринку економікою, що має стати інструментом подолання перешкод у вирішенні проблем антидемпінгових розслідувань та доступу українських товарів на ринок США; продовження терміну дії Генералізованої Системи Преференцій США (щорічно); підтримка України в процесі приєднання до системи ГАТТ/СОТ. Так, у вересні 1997 р. українська делегація за дорученням Кабінету Міністрів України парафувала Угоду про призупинення антидемпінгових розслідувань щодо імпорту до США з України деяких виробів з обрізного вуглецевого прокату. Кількісні обмеження щодо імпорту до США зазначених виробів становлять 158 тис. метричних т. Угода визначила рамки обмеження українського експорту, призначила єдиного експортера — металургійний комбінат "Азовсталь", установила високий ціновий бар'єр на українську продукцію. Умови, що закріплювалися згаданою угодою, були більш жорсткими, ніж ті, що США уклали з Росією і Китаєм (за кількістю метричних тонн і ціною). Комітет з питань економічного співробітництва УАМК постійно проводить моніторинг реформ в Україні.

Робота комітету стала поштовхом для макроекономічної стабілізації, роздержавлення та приватизації, розвитку приватного сектору на засадах конкуренції, реформування сільського господарства, енергетичної галузі, зокрема підвищення ефективності та надійності енергетичних і промислових підприємств, реформування системи соціального захисту населення України з підвищення її надійності, зниження бюджетних витрат на соціальний сектор. Комітет сприяв поліпшенню інвестиційного клімату в Україні, брав участь у реалізації наступної американської ініціативи (попередньо передбачалася для Росії) — "Партнерство заради свободи", яка на відміну від традиційної технічної допомоги стосувалась підтримки інвестиційних і торговельних проектів з метою розвитку малого бізнесу.

Поступово зростав товарообіг між країнами, який у 90-х роках в середньому становив понад 1 млрд. доларів. При цьому імпорт із США, як правило, перевищував український експорт. На початку нового тисячоліття намітилася позитивна тенденція у співвідношенні експорту й імпорту. У 2004 р. експорт становив 1507,8 млн доларів, а імпорт — 763,6 млн. Сальдо склалося позитивне —

743,2 млн доларів. США за показниками українського експорту посіли п'яте місце (4,6 %) і за імпортом — шосте (2,6 %). У 2005 р. товарообіг перевищив 1666,5 млн доларів з позитивним сальдо.

За сприяння українського уряду в Україні були реалізовані проекти американських компаній "Елайент — Київ", "Монсанто", "Джон Дір", зокрема побудовано завод із переробки соняшнику в Донецькій області та елеватори в Одеській (компанія "Каргіл"). Компанії "Х'юз Нетворк Системз" було надано ліцензію на право користування радіочастотним спектром, а радіокомпанії "ГАЛА" видано регіональні ліцензії на ведення радіопередач. Компанія "Боїнг" поставила "Авіалініям України" два далеко магістральні літаки; фірма "Київ — Атлантик" — нафтопродукти та гербіциди.

Водночас в українсько-американських відносинах з'явилися ознаки певного невдоволення адміністрацією США інвестиційним кліматом в Україні і перебігом економічних реформ, що проявилось передусім у роздмухуванні антиукраїнської кампанії американськими засобами масової інформації. Серед причин цього явища можна назвати: прихід до законодавчої влади США республіканців, які традиційно займають ізоляціоністські позиції у зовнішній політиці, виступають проти надання широкої економічної допомоги зарубіжним країнам; збільшення американської допомоги Україні, за обсягами якої держава посіла третє місце після Ізраїлю і Єгипту; пошуки альтернативних важелів впливу американської адміністрації на Росію (зокрема через Україну); ко-рупційні скандали в Україні; несанкціоновані США зовнішньоторговельні акції України; невиконання Україною умов донорів і кредиторів з програм, що підтримуються ресурсами МВФ і Світового банку, тощо. Ці фінансові структури унеможливлювали спекулятивні атаки на валютний курс гривні, які могли б призвести до виснаження валютного резерву Національного банку України і зруйнувати фінансову стабілізацію в країні.

Слід зазначити, що американська сторона надає фінансову допомогу вибірково; на ядерне роззброєння, оборонну конверсію та демократизацію громадських інститутів. Обидві країни виконують умови правонаступництва митної угоди між колишнім СРСР і США та угоду про працевлаштування членів сімей персоналу дипломатичних представництв і консульських установ. У результаті виконання рішень Спільної заяви Президентів України і США від 1995 р. Україні було надано майже 100 фантів для вчених, 60 стипендій для студентів і 300 стипендій для учнів середніх шкіл на проведення досліджень, навчання і стажування в наукових і освітніх установах США. Вузи України уклали 56 угод про співробітництво з американськими університетами та коледжами США, з них 10 угод отримали фінансову підтримку уряду США. Міжнародні фінансові структури надали Україні у цей же період фінансову підтримку у 1,5 млрд. доларів. У Києві відкрито Американський дім, який проводить різні наукові й культурні заходи.

Фактично з перших років своєї незалежності Україна очікувала від США позитивного вирішення питання про скасування поправки "Джексона — Веніка": обмеження в двосторонній торгівлі, введене Конгресом США у 1974 р. проти СРСР у відповідь на відмову дозволити еміграцію євреїв з Радянського Союзу. Скасування поправки, яке США все ж таки здійснили у 2006 p., надасть Україні режим найбільшого сприяння у торгівлі відповідно до Угоди про торговельні відносини між Україною та США (6 травня 1992 p.).

Протягом останніх років США, хоча й відчувають, за їхніми заявками, "щирі почуття" до України, в якій певною мірою вбачають противагу Росії, однак проводять щодо неї рефлекторну політику, оцінюючи її становище в системі українсько-російських відносин як залежне. Про важливість незалежної України для демократизації всієї Європи, передусім Росії, говорив відомий політичний діяч, колишній помічник Президента США з національної безпеки 36. БжезінськиЙ. На його думку, без України Росія не зможе бути імперією, а як імперська держава Росія є небезпечною. Стабільність Європи багато в чому залежить і від незалежності України. На переконання політолога, Україна може бути чинником континентального значення.

У відносинах між США та Україною останнім часом окреслилась загальна тенденція подальшого закріплення та зміцнення позитивних напрацювань попередніх років. Про це свідчить значна активізація контактів на найвищому рівні. Серія візитів і зустрічей у 2003—2005 pp. (у рамках роботи 58-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, зустріч міністра закордонних справ України з тодішнім Держ-секретарем К. Паеуллом, візит до США голови Верховної Ради України, прем'єр-міністра України) засвідчили про вихід двосторонніх відносин на новий рівень. Є підстави говорити і про потеплішання відносин на найвищому рівні. Так, у листі Дж. Буша на ім'я Президента України В. Ющенка з нагоди Дня Незалежності відзначена "особиста роль" глави Української держави в потепленні відносин між Україною і США. Аналіз змісту заяв американських посадових осіб та переговорів за участі української та американської сторін дав змогу виокремити найважливіші напрями у співробітництві двох держав: співпраця у стабілізації ситуації в Іраку, проведення прозорих парламентських виборів у 2006 p., а на перспективу — підтримка з боку США вступу України до НАТО і СОТ, питання розширення демократичних перетворень в Україні тощо.

В економічній сфері підписано Протокол про доступ на ринки товарів і послуг, надано Україні статус країни з ринковою економікою, скасовано Конгресом США поправку "Джексона — Веніка" та ін. США зайняли активну позицію щодо використання нафтопроводу "Одеса — Броди" та в намаганні посилити роль України у придністровському врегулюванні (українській митній службі передано оснащення — спеціальні пристрої для боротьби з контрабандою).

На сьогодні наявні лише мінімальні ознаки того, яким буде ставлення США до України в разі успішної реалізації конституційної реформи і збереження нинішньою українською політичною елітою своїх позицій. Незважаючи на потепління у двосторонніх відносинах, недовіра до українських властей з американської сторони зберігається. Впливові американські конгресмени виступали із заявами про необхідність повного розслідування "справи Гонгадзе", намагалися заблокувати скасування згаданої поправки "Джексона-Веніка" тощо. Отже, американська сторона зайвий раз нагадує про збереження в арсеналі США вже відомих інструментів тиску.

Президент Сполучених Штатів Америки Дж. Буш привітав новообраного Президента України з перемогою. На інавгурацію В. Ющенка 23 січня 2005 р. до Києва прибув спеціальний посланник американського Президента К. Пауелл. На початку квітня 2005 р. Президент України здійснив офіційний візит до США. "США і Україна вступили в нову еру стратегічного партнерства", — йдеться в Заяві, прийнятій за підсумками зустрічі Президентів Дж. Буша і В. Ющенка. Як відомо, жоден з лідерів країн Східної Європи (крім Б. Єльцина) не досяг такої підтримки США. На переконання української сторони, Україна і США є стратегічними партнерами. Президент США Дж. Буш всіляко наголошував, що Вашингтон готовий надати Києву максимальну підтримку в обмін на "розширення демократії і свободи".

З питань інвестицій, просування до СОТ, визнання України країною з ринковою економікою, створення зони вільної торгівлі з ЄС тощо Україна поклалася на підтримку заокеанського партнера.

Оскільки Україна заінтересована в альтернативному російському шляху постачання сирої нафти, йшлося і про конкретні проекти, зокрема про завершення будівництва нафтопроводу за маршрутом Одеса — Броди до Гданська, а далі — розбудова газопроводу на Захід. У відповідь Україна готова знизити податки інвесторам і надати певну підтримку. Обговорювались і проекти щодо створення газового консорціуму, який би отримував паливо з Туркменістану. Водночас американський Президент запропонував спільно працювати у сфері протиракетної оборони. Свого часу США цікавилися можливостями вітчизняних ракетних технологій зі створення і вдосконалення міжконтинентальних балістичних ракет.