Розділ II. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИМІР ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ

ГЛАВА 2. ДВОСТОРОННЄ СПІВРОБІТНИЦТВО ЯК ДЖЕРЕЛО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

2.1. Західноєвропейські сусіди України: Польша, Угорщина, Словаччина, Болгарія, Румунія. Країни Балтії

2.2. Провідні країни світу в зовнішній політиці Української держави: Німеччина, Італія, Франція, Велика Британія, США, Канада, азіатські країни

2.3. Стратегічне партнерство

2.1. Західноєвропейські сусіди України: " Польща, Угорщина, Словаччина, Болгарія, Румунія. Країни Балтії

Українсько-польські відносини

Українсько-угорські відносини

Серед важливих партнерів України стратегічне місце посідає Угорська Республіка, яка однією з перших (3 грудня 1991 р.) визнала суверенність Української держави. 23 грудня 1991 р. країни встановили дипломатичні відносини, невдовзі відкрили посольства. 26 грудня 1991 р. укладено базовий Договір про основи добро-сусідства та співробітництво між Україною та Угорщиною, який набув чинності 16 червня 1992 р. Цей важливий документ став першим міждержавним договором, який суверенна Україна уклала з іншою іноземною державою. У травні 1991 р. було підписано дев'ять двосторонніх документів, які стали підґрунтям договірної бази українсько-угорського співробітництва. У лютому 1993 р. відбувся офіційний візит Президента України Л. Кравчука до Угорщини, під час якого підписано новий пакет угод, що визначили пріоритетні напрями подальшого розвитку співробітництва. Активно і на всіх рівнях розвиваються міждержавні контакти. У 1995 р. в Україні з офіційним візитом перебував прем'єр-міністр Угорщини, делегація Державних зборів Угорщини. Сторони уклали низку угод, серед яких і

Договір про режим українсько-угорського державного кордону та взаємодопомогу з прикордонних питань. У рамках урочистого засідання з нагоди святкування 50-річчя ООН 24 жовтня 1995 р. у Нью-Йорку відбулася зустріч Президентів України та Угорщини, 11 січня 1996 р. лідери обох країн обговорили питання двостороннього співробітництва в Парижі. Регулярні зустрічі парламентарів відбуваються в Дебрецені, Будапешті, Києві та Ужгороді.

Пріоритетними у двосторонніх зв'язках за пропозицією угорської сторони визначено кілька напрямів: забезпечення прав національних меншин, торгово-економічне співробітництво, а також прикордонна співпраця. Такий підхід випливає з основних засад угорської зовнішньополітичної концепції, що спирається на "три кити": територіальну незалежність, дружбу з сусідами, захист прав угорців у всьому світі. Ці засади втілюються на практиці: створено міжурядові українсько-угорські комісії з питань забезпечення прав національних меншин, здійснюється торгово-економічне співробітництво, впроваджується прикордонне співробітництво.

Комісія з питань забезпечення прав національних меншин у своїй діяльності ґрунтується на засадах, закладених у Декларації про принципи співробітництва між УРСР та Угорською Республікою із забезпечення прав національних меншин, що підписана 31 травня 1991 р. У Береговому Закарпатської області відкрито угорський професійний театр (1993). Створено розгалужену мережу національних угорських шкіл та бібліотек у місцях компактного проживання угорської меншини, запроваджено спрощений порядок перетину кордону з Угорщиною, відкрито нові пункти пропуску. Для задоволення потреб української національної меншини в Будапешті відкрито недільну школу та бібліотеку української книги, уряд Угорщини фінансує діяльність культурного товариства українців.

Країни поступово долають проблемні питання, що постають у двосторонніх відносинах. Досить складною виявилась проблема, пов'язана зі встановленням пам'ятника угорцям, що 1100 років тому (у 897 р.) віднайшли свою історичну батьківщину. За переказами, саме в ті далекі часи угорські племена дійшли до Верецького перевалу в Карпатах. У цьому місці керівництво сучасної Угорщини запропонувало встановити пам'ятний знак. Громадськість Закарпатської області не підтримала згадану ініціативу, бо саме в тих місцях з угорськими фашистами воювали воїни Карпатської Січі Закарпатської України — держави, утвореної в тилу німецько-фашистських загарбників під час Другої світової війни. Питання було залагоджено дипломатичними каналами: посольство Угорської Республіки в Україні макет пам'ятного знака встановило поблизу Аскольдової могили на схилах Дніпра.

В результаті поступового виконання вимог Європейського Союзу Угорщина вжила конкретних заходів щодо обмеження випадків нелегальної міграції в країну. Певних змін зазнали домовленості з угорською стороною з питань перетину українсько-угорського кордону. 17 липня 2003 р. затверджено Постанову Кабінету Міністрів України "Про припинення Угоди між Урядом України і Урядом Угорської Республіки про спрощений порядок перетину державного кордону громадянами, які проживають в прикордонних областях". Припинення дії згаданої Угоди було ініційоване Угорською Республікою з урахуванням її зобов'язань перед Європейським Союзом щодо адаптації міграційно-візової політики до стандартів ЄС. 22 липня 2003 р. українська сторона передала до МЗС Угорщини ноту про свою згоду на припинення дії Угоди з ЗІ липня 2003 р. Відповідно до зазначеного з 1 серпня режим взаємних поїздок громадян України та Угорщини став регулюватися Угодою між Урядом СРСР і Урядом УНР про умови взаємних безвізових поїздок громадян від 24 листопада 1978 р. (діє в порядку правозаступництва), яка передбачає на умовах, визначених у цій Угоді, безвізовий порядок в'їзду громадян України до Угорщини тільки на підставі загальногромадянського закордонного паспорта та інших документів, дійсних для поїздок за кордон і зазначених у ст. 2 Угоди. Такий порядок був чинним до 1 листопада 2003 p., але заздалегідь сторони домовилися про спрощений порядок перетину кордону: в Україну угорці в'їжджатимуть без віз, а українські громадяни — за безкоштовними візами.

Реалізація спрощеного перетину кордону наштовхнулась на непередбачену перепону: Угорщина, спираючись на внутрішній закон про статус закордонних угорців, що надає їм певні пільги, з 3 січня 2002 р. почала впроваджувати спеціальну систему видачі посвідчень усім бажаючим "закордонним угорцям", не врахувавши, що серед осіб угорського походження — 170 тис. громадян України, які проживають на Закарпатті. Незадоволення угорською політикою висловила і Словаччина, де також проживає чимало угорців.

Питання розвитку двосторонньої співпраці вирішує міжурядова комісія з торгово-економічного та науково-технічного співробітництва, створена 1992 р. Зокрема, це реконструкція автомобільного мосту через р. Тиса на українсько-угорському кордоні (угода підписана 16 січня 1996 p.), надання статусу міжнародних пунктів пропуску "Лужанка — Берегшурань" і "Вилок — Тисабеч", створення вільних економічних зон у формі двох акціонерних товариств (у Чопі і Загоні) за участі обох сторін, взаємодія правоохоронних органів України та Угорщини в боротьбі з організованою злочинністю, нелегальною міграцією та контрабандою. На рівні міністерств закордонних справ у травні 1995 р. створено консультаційний комітет з питань зовнішніх зв'язків.

Проблемі формування загальноєвропейської архітектури безпеки, зокрема розширенню НАТО, сторони приділяли неослабну увагу. Україна зайняла виважену позицію у цьому питанні: процес мав бути еволюційним, прозорим, враховувати інтереси нейтральних позаблокових країн і не призводити до виникнення в Європі нових розділових ліній. Особливо Україну турбували питання розміщення ядерної зброї на територіях країн ЦСЄ — потенційних членів НАТО. Угорщина, зі свого боку, досить стримано сприймала українську ініціативу щодо нерозміщення ядерної зброї, що вносило деякі неузгодження в позиції сторін. Враховуючи досвід військового співробітництва з Польщею, Україна пропонувала угорській стороні створити спільний українсько-угорський підрозділ, який діяв би в рамках програми НАТО "Партнерство заради миру" і брав участь у миротворчих операціях ООН. За підтримки НАТО був створений багатонаціональний інженерний батальйон "Тиса" із залученням України, Угорщини, Румунії та Словаччини.

У період становлення незалежних держав активно розвивалося торговельно-економічне співробітництво. За товарооборотом Угорщина посідала друге місце серед країн Центральної та Східної Європи (після Польщі). Динаміка торгівлі постійно зростала: якщо у 1992 р. цей показник становив 259 мли доларів США, то у 2005 р. він перевищив 1,3 млрд. доларів. Україна імпортує лікарські засоби, виноградні натуральні вина, води, зокрема мінеральні та газовані; мідний дріт, кондитерські вироби, свійську птицю тощо. Експортує алюміній необроблений, електроенергію, вуглеводи ациклічні, руди та концентрати залізні, похідні вуглеводів, нафту і нафтопродукти. За даними угорської сторони, цифри економічної співпраці перевищували українські показники у півтора рази: товарооборот 1995 р. становив 664,4 млн. доларів. Проблему статистичних розбіжностей опрацьовувала робоча група експертів з питань установлення режиму вільної торгівлі, створена в рамках діяльності міжурядової українсько-угорської комісії з питань торгово-економічного та науково-технічного співробітництва.

За попередні роки стан інвестиційного співробітництва не поліпшився. На території України діяло понад 140 спільних українсько-угорських підприємств у таких галузях, як внутрішня торгівля, машинобудування і металообробка, медична промисловість, громадське харчування, лісова, деревообробна, целюлозно-паперова промисловість та ін. Українські інвестори вкладали кошти в основному в хімічну промисловість та внутрішню торгівлю. Договірно-правова база двосторонніх зовнішньоекономічних відносин спиралася на міжурядові угоди про вільну торгівлю, свободу транзиту, співробітництво в галузі енергетики, транскордонне співробітництво тощо. Розвивається співробітництво в галузі транспортного машинобудування: виробництво мостів і передніх осей транспортування, виробництво двигунів Д-10, міських автобусів "Ікарус", використання шасі та агрегатів заводу "Раба".

Співпрацювали інститути в галузі металургії та металознавства, промислові підприємства, наприклад Калуський комбінат і Тисайське підприємство, Боршодський хімкомбінат і нафтогазова компанія "МОЛ". Створене на базі останніх спільне підприємство виробляє понад 400 тис. тонн бензину з відходів олефінового виробництва. Передбачається спільне будівництво мережі автозаправних станцій в Україні. Наша країна традиційно постачає на угорські металургійні підприємства "Дунафер" та "Мішкольц" залізорудну сировину. Планується постачання слябів Маріупольського металургійного комбінату "Азовсталь" для подальшої переробки в Угорщині. Дунайварошський металургійний комбінат виявляє інтерес до приватизації гірничорудних підприємств України, а також до завершення будівництва Криворізького гірничозбагачувального комбінату окислених руд (КГЗКОР). Обидві сторони зацікавлені у співпраці в галузі фармацевтичної промисловості та з виробництва медичної техніки. Це стосується препаратів для лікування серцево-судинних захворювань, протимікробних, хіміко-терапевтичних засобів, нейропрепаратів. Україна та Угорщина уклали угоду про співробітництво в енергетиці: йдеться про спорудження підстанцій постійного струму, виробництво енергетичного обладнання, а також про спільні зусилля для підвищення безпеки Рівненської АЕС та АЕС "Пакш".