TextBook Погляди пізніх меркантилістів започаткували перехід до кількісної теорії грошей та системи монометалізму. Вони розглядали гроші не лише як засіб нагромадження, але і як засіб обігу; визнавали залежність рівня цін від співвідношення кількості наявних коштів та обсягів товарного обороту. Причиною інфляції вважали або збільшення першого фактора, або зменшення другого.
Найбільш відомими представниками пізнього меркантилізму були англієць Томас Мен (1571-1641), італієць Антоніо Серра (точні дати життя не встановлено), французи Жан Батист Кольбер (1619-1683) і Антуан Монкретьєн (1575-1621).
А. Монкретьєн у праці "Трактат політичної економії" (1616) вперше визначив предмет економічної науки - як практичні правила господарської діяльності держави та мистецтво управління нею, дав назву економічній науці - політична економія (political economy). Поняття складається з трьох грецьких слів: politicos - державний, суспільний, oikos - дім, домашнє господарство та nomos - правило, закон. Отже, політична економія - це наука про державне управління народним господарством.
Ідеї та політика меркантилізму мали прогресивне значення для розвитку економічної науки.
Вони формувалися в умовах становлення ринкової економіки, визначалися рівнем трансформаційних процесів. Погляди меркантилістів - це перше теоретичне осмислення ринкового господарства, обмежене наявними умовами його становлення. Меркантилістські погляди та програми конкретних економічних заходів розвивалися у всіх країнах, але різнилися залежно від рівня їх економічного розвитку.
Значення ідей меркантилізму:
o визначено предмет економічної науки: сутність національного багатства, його джерела. Термін "політична економія" дав назву економічній науці і залишався незаперечним до кінця XIX ст. Економічна наука виокремилася як самостійна галузь людського знання, з'явилася спеціальна література;
o започатковано пізнання законів розвитку і внутрішнього механізму функціонування ринкової економіки;
o більшість емпіричних висновків і рекомендацій були об'єктивно правильними і в цьому розумінні науковими. У науковий обіг були введені такі економічні категорії, як торговельний баланс, національне багатство тощо:
o осмислення національної економіки як єдиного цілого. Було поставлено питання економічної ролі держави;
o розроблялося питання значення еластичності грошової системи в економічному розвитку, металістичної теорії грошей, системи бі- та монометалізму;
o започатковано теорію міжнародної торгівлі, доведено прямий зв'язок зовнішньої торгівлі з внутрішнім розвитком країни, необхідність політики активного протекціонізму;
o сформовано доктрину активного торговельного балансу (позитивного сальдо зовнішньої торгівлі);
o англійський вчений Дж.М. Кейнс позитивно оцінював погляди меркантилістів щодо браку грошей і зростання імпорту як причини безробіття (меркантилісти розглядали безробіття як вияв "лінощів" або "розбещеності"), високих цін як фактора розширення виробництва і торгівлі, зв'язку між обсягом грошей і ставками процента1.
Обмеженість вчення меркантилістів з погляду представників класичної політичної економії та сучасної економічної науки полягає в такому:
o досліджувалася лише сфера обігу, зокрема торгівля. Виробництво розглядалося лише як засіб для забезпечення припливу грошей у країну;
o приріст і нагромадження капіталу розумілися не як результат виробництва, а як результат обміну, особливо зовнішньої торгівлі;
o не надавалося значення залученню в національну економіку іноземних інвестицій;
o як зазначав А. Сміт, реалізація ідей меркантилізму приносить вигоду виробникові за рахунок споживача і робить економічну систему неефективною.
Упродовж XVII - першої половини XVIII ст., політичну економію розглядали переважно як науку про державне господарство, економіку національної централізованої держави. У XVIII ст. з утвердженням мануфактурного виробництва та комерціалізацією сільського господарства, зростанням значення промислового капіталу в економіці меркантилізм втратив своє значення як теоретична концепція та економічна політика, поступившись місцем економічному лібералізму, ідеям свободи промисловості та торгівлі. Почався процес становлення напряму економічної думки, що отримав назву "класична політична економія" у працях В. Петті (Англія), П. Буагільбера (Франція), фізіократів (Ф. Кене, А. Тюрго). Економічна наука сформувалася як система знань про сутність економічних процесів та явищ (А. Сміт).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економіки та економічної думки» автора Козюка В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „6.2. Становлення ринкового господарства у країнах Європейської цивілізації. Розвиток меркантилістської доктрини“ на сторінці 4. Приємного читання.