Жартівливі віршики та пісні

Історія вітчизняної педагогіки

• Твоя голова пелехата.

Як бачимо, останні слова в дитячих кепкуваннях переважно римуються, у прізвиськах – теж: "Іван-побиван", "Остап-цап", "Михайло-попихайло", "Юлька-цибулька", "Федька-редька". Наслідуючи дорослих або сперечаючись між собою, діти створюють ущипливі пісеньки-дражнилки.

На Івана:

Ванька-встанька требуха

З'їв корову і бика,

Сімсот поросят,

Самі ніжки висять.

На Дмитра:

Мицьку-миць, Мицьку-миць,

Ходи, дам ти вариниць:

Вариниці посолені

Та ще й салом помащені.

Дражнилки можуть осуджувати ненажерливість і захланність ("Ненажера – тлуста бочка і химера"), брехливість ("Брехач- клепач, трюкач, пустий квач"), злодійство ("Злодій-злодій, вкрав коралі, сидів місяць в криміналі"), наклепництво ("Наклепник – шпик, зашкарублий черевик").

Необхідно зазначити, що кепкування та дражнилки з погляду народної педагогіки мають суперечливий характер. З одного боку, вони шкідливі, оскільки здатні рознервувати, зіпсувати на якийсь час добрі стосунки між дітьми, можуть містити лайливі слова. Тож якогось особливого педагогічного чи художньо- естетичного значення вони не мають. Та й, до речі, викликають осуд не тільки дорослих, а навіть самих дітей. Про любителів дражнити кажуть: "Дражнило – собаче рило!"

Однак як дражнилки, так і кепкування серед дітей живуть, тому що відповідають імпульсивній психіці дитини, потягу до словесної творчості. Що робити? Може, категорично заборонити? А що дасть така заборона? Хіба що відіб'є бажання від щирого волевиявлення настрою, від захоплення римуванням слів, критичного ставлення до вчинків, придушить мовну ініціативу, позбавить можливості пізнати полеміку, відчути суть міжособистісних стосунків, набувати вміння відстоювати свою гідність, усувати непорозуміння, бути стриманим, статечним, уміти попросити пробачення, помиритися, якщо вчинив необачно чи посварився, не ображатися на критику, якщо вона справедлива, не бути злопам'ятним. Між іншим, діти не злопам'ятні. Якщо вони посварилися, то швидко миряться, забуваючи про недавні непорозуміння.

Отже, категорична заборона дитячої словесної творчості, зокрема дражнилок, мало що дасть. Діти, може, й менше, але потайки, однак будуть дражнитися. Цей жанр дитячої словесної творчості допустимий, але у відповідних межах. Якщо батько чи вихователь помітив, що дражнилки ведуть до занадто гострого конфлікту – сварки чи бійки, то треба їх припинити, а дітей помирити за принципом: "Уміли посваритися – умійте й помиритися". Народна педагогіка має на такі випадки навіть мирилки.

Ці слова співають двом дітям, якщо вони посварилися:

Мир – миром,

Пироги із сиром,

Вареники в маслі,

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія вітчизняної педагогіки» автора Москаленко А.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Жартівливі віршики та пісні“ на сторінці 18. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Понятійний апарат

  • Зв'язок історії педагогіки з іншими науками

  • Зв'язок з іншими дисциплінами

  • Контроль і оцінка знань студентів

  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНА ПЕДАГОГІКА – ДЖЕРЕЛО ІСТОРІЇ ПЕДАГОГІКИ УКРАЇНИ

  • Мета, зміст, форми виховання й навчання в українській народній педагогіці

  • Розділи української народної педагогіки

  • Народні прислів'я та приказки

  • Колисанки

  • Жартівливі віршики та пісні
  • ВИХОВАННЯ, ПИСЕМНІСТЬ, ПЕДАГОГІЧНІ ІДЕЇ ПРАУКРАЇНЦІВ

  • Велесова книга як писемна пам'ятка праукраїнців

  • Писемність “неписемних" першоукраїнців

  • ВИХОВАННЯ, ШКОЛА ТА ПЕДАГОГІЧНА ДУМКА КИЇВСЬКОЇ РУСІ

  • Заснування й функціонування монастирських шкіл

  • Діяльність майстрів грамоти

  • Педагогічні пам'ятки Київського періоду

  • РОЗВИТОК НАВЧАННЯ, ВИХОВАННЯ, ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ (ДРУГА ПОЛОВИНА XIII-XV ст.)

  • СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ВИХОВАННЯ, ПЕДАГОГІКИ В ЕПОХУ УКРАЇНСЬКОГО ВІДРОДЖЕННЯ (XVI-XVIII ст.)

  • Острозька слов'яно-греко-латинська академія

  • Діяльність братських шкіл

  • Заснування школи при Києво-Печерській лаврі

  • Утворення та діяльність Київської колегії, надання їй статусу академії

  • Січові (запорозькі) і козацькі школи. Полкові й сотенні школи гетьманської України

  • Діяльність Глухівської музично-співацької школи та спеціальної адміністративно-старшинської школи

  • Діяльність українських просвітителів і педагогів

  • Заснування головних і малих народних училищ

  • ГОЛОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ОСВІТИ ТА ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ XIX – ПОЧАТКУ XX ст.

  • "Статут гімназій і училищ, підпорядкованих університетам" (1828)

  • Становлення й розвиток університетської освіти

  • Стан жіночої освіти

  • Діяльність недільних шкіл

  • Колегія Павла Галагана

  • Заснування першого дитячого садка в Києві

  • РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОГО ШКІЛЬНИЦТВА ТА ПЕДАГОГІКИ В 1917-1919 pp.

  • та II Всеукраїнські учительські з'їзди, Всеукраїнський учительський професійний з'їзд

  • СТАН РОЗВИТКУ ОСВІТИ ТА ПЕДАГОГІКИ УКРАЇНИ У 20-80-ті pp. XX ст.

  • Розвиток національних шкіл за часів українізації

  • Педологія як наука. Представники та напрями розвитку вітчизняної педології

  • Розвиток освіти в 30-ті pp. XX ст.

  • Школа та педагогіка в передвоєнні, воєнні та перші повоєнні роки

  • Підготовка педагогічних кадрів

  • Особливості розвитку освіти в 50-ті pp. XX ст.

  • Радянська школа в 60-ті pp.

  • Стан освіти в 70-80-ті pp. XX ст.

  • ВІДРОДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ВИХОВАННЯ, ШКОЛИ, ПЕДАГОГІКИ В ПЕРІОД СТАНОВЛЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ

  • Державна національна програма "Освіта " (Україна XXI ст.)

  • Національне виховання дітей і молоді

  • Нормативно-правові документи, що регулюють діяльність системи освіти