В окреслений період увага приділялася необхідності:
• посилення управління науково-дослідницькою роботою в галузі педагогіки з боку Міністерства освіти, педагогічних і психологічних науково-дослідницьких інститутів;
• залучення до роботи в останніх наукових кореспондентів із числа кращих учителів шкіл, працівників органів народної освіти, викладачів педагогічних інститутів і університетів;
• проведення наукових педагогічних з'їздів і конференцій;
• наукового дослідження важливих педагогічних проблем, створення фундаментальних наукових праць із психології, педагогіки, історії педагогіки й методик, вивчення й узагальнення передового педагогічного досвіду тощо.
Постала проблема створення республіканського педагогічного музею, республіканської науково-педагогічної бібліотеки.
Постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів (10. 08. 1964) "Про зміни терміну навчання в середніх загальноосвітніх трудових політехнічних школах з виробничим навчанням" зменшувався термін навчання в середній школі на базі восьмого класу: навчання мало тривати вже два, а не три роки. Отже, школа знову стала десятирічною. Причини, що зумовили таке рішення, були різні, зокрема демографічна криза: за фахом у виробництво йшов незначний відсоток випускників. Матеріально-технічна база виробничого навчання була надто слабкою, у багатьох школах воно не було органічно пов'язане з вивченням основ наук.
У 1966 р. були внесені часткові зміни в "Закон про школу", за якими обов'язкова професійна підготовка в загальноосвітніх школах скасовувалася.
Іншим документом, який передбачав поліпшення стану освіти, була постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР "Про заходи подальшого вдосконалення роботи середньої загальноосвітньої школи" (10. 11.1966). Курс був узятий на запровадження в країні до 1970 р. загальної обов'язкової освіти. Цією постановою були визначені:
• заходи зі зміцнення матеріально-технічної бази загальноосвітньої школи (будівництво нових навчальних приміщень, випуск обладнання для шкільних кабінетів, майстерень тощо);
• основні напрями раціоналізації шкільної мережі, що забезпечувала б охоплення середньою освітою всіх школярів старшого віку;
• система навчальних закладів, які мають давати повну середню освіту;
• завдання щодо зведення змісту освіти відповідно до вимог розвитку науки, техніки та культури;
• перебудова навчально-виховного процесу: систематичний курс основ наук став вивчатись із четвертого, а не п'ятого класу;
• завдання з підготовки нових навчальних планів і програм;
• факультативні курси з окремих навчальних дисциплін, починаючи із сьомого класу, що вибирались за бажанням учнів;
• порядок організації диференційованого навчання: створення певної кількості шкіл і класів з поглибленим теоретичним і практичним вивченням у дев'ятому – десятому класах фізики, математики, хімії, біології, гуманітарних дисциплін;
• термін розробки нового положення про нагородження медалями випускників шкіл, у якому було необхідно передбачити впровадження похвальних грамот за успіхи з окремих дисциплін (відміна з 08. 12. 1968 срібних медалей);
• завдання виховання свідомої дисципліни та культури поведінки, перетворення школи на організаційний центр виховної роботи в мікрорайоні;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія вітчизняної педагогіки» автора Москаленко А.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Радянська школа в 60-ті pp.“ на сторінці 1. Приємного читання.
