Мета: розглянути основні етапи становлення й розвитку освіти, ознайомитися з педагогічними концепціями видатних вітчизняних просвітителів.
План:
• 1. Освітня діяльність єзуїтів в Україні.
• 2. Просвітницька діяльність І. Федорова, його перший буквар 1574 р.
• 3. Острозька слов'яно-греко-латинська академія.
• 4. Діяльність братських шкіл.
• 5. Заснування школи при Києво-Печерській лаврі.
• 6. Утворення та діяльність Київської колегії, надання їй статусу академії.
• 7. Січові (запорозькі) і козацькі школи. Полкові й сотенні школи гетьманської України.
• 8. Діяльність Глухівської музично-співацької та спеціальної адміністративно-старшинської шкіл.
• 9. Функціонування Харківського, Чернігівського й Переяславського колегіумів.
• 10. Діяльність українських просвітителів і педагогів.
• 11. Заснування головних і малих народних училищ.
• 12. Педагогічна література.
Освітня діяльність єзуїтів в Україні
У XVI ст. на території України широку освітню діяльність розгорнули єзуїти. З 1560 р. вони почали засновувати школи на Київщині, Волині, Поділлі та в Галичині. Зокрема, школи були засновані в Ярославлі (1574, учився Б. Хмельницький), Львові (1608), Кам'янці на Поділлі (1610), Луцьку (1614), Фастові (1625), Києві (1647), Вінниці та інших містах; колегія була відкрита у Вільні у 1570 р. (згодом набула права академії). Відповідність цих закладів до тогочасних вимог шляхетської суспільності привертала значну кількість учнів українського походження.
В єзуїтських школах вивчали латинську граматику, грецьку й польську мови, риторику та діалектику, а у Віденській колегії – філософію та богослов'я. Велика увага приділялася вивченню схоластичної діалектики, яка базувалася на законах формальної логіки й у ті часи була символом єзуїтської науки. Її положення єзуїти використовували для виправдання своїх огидних вчинків, терору, нехтування найелементарнішими моральними нормами. Єзуїтські школи виховували молодь із зовнішнім культурним блиском, умінням вільно спілкуватися латинською мовою й писати легкі вірші.
Навколо єзуїтських шкіл згуртувалися вчені-богослови, які всіма силами захищали унію та католицизм, виступали проти православ'я, вітчизняних традицій виховання. Використання молитов і щоденне відвідування служби Божої, щотижнева, а згодом щомісячна сповідь учнів у студентських Марійських братствах, а також уся шкільна система, що базувалася на засадах сміливої самостійної думки та покорі авторитетам допомагали виконати головне завдання єзуїтів – виховати в учнів релігійний фанатизм і безоглядний послух церкві. Унаслідок такої системи виховання, що панувала в єзуїтських школах, православні переважно відрікалися від своєї віри та нації.
Українські прогресивні діячі розуміли, що насильницька полонізація загрожує самому існуванню народу, що польсько- католицькій експансії необхідно протиставити вітчизняну духовну культуру, свою систему духовних цінностей, які б зміцнювали національну самосвідомість і патріотизм народу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія вітчизняної педагогіки» автора Москаленко А.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ВИХОВАННЯ, ПЕДАГОГІКИ В ЕПОХУ УКРАЇНСЬКОГО ВІДРОДЖЕННЯ (XVI-XVIII ст.)“ на сторінці 1. Приємного читання.
