Заснування школи при Києво-Печерській лаврі

Історія вітчизняної педагогіки

Колишній ректор Київської братської школи митрополит Іов Борецький у своєму заповіті під страхом неблагословення доручив Петрові Могилі та його близькому співробітнику Луцькому єпископові Ісакію Борисковичу, щоб засновували (фундували) школи тільки при братстві. Заповіт було підписано 1 березня 1631 р. Петро ж Могила мріяв про заснування вищої школи не при братстві, як це заповідав Іов Борецький, а при лаврі. Петро Могила записався до братства 11 березня 1631 р. як старший брат і довічний опікун, оскільки прагнув усунути опозицію братчиків проти свого плану.

Восени 1631 р. у Києві відкрилася Лаврська школа. Її засновником був архімандрит Києво-Печерської лаври Петро Могипа (1596-1647), видатний церковний і культурний діяч, що відіграв велику роль у розвитку освіти України. Син молдавського господаря Сімеона та угорської княжни Маргарет. Рід Могил був давнім і шанованим у Молдавії, дотримувався православної віри. Жорстока боротьба за молдавський престол вимусила княжну разом із сином після смерті Сімеона (1608) залишити рідний край і перебратися до Польщі, де їх прийняли родичі князі- магнати Стефан Полоцький, Самуїл Корецький, Михайло Вишневецький (усі троє були одружені з дочками діда Петра Могили). Початкову освіту отримував у Львівській братській школі, потім навчався в єзуїтському колегіумі, вищу освіту здобував у європейських університетах. Лицарському мистецтву та шляхетним справам навчався при дворі свого опікуна польського канцлера й коронного гетьмана Станіслава Жолкевського; брав участь у битвах під Цецорою (1620) і Хотином (1621). З часом прийняв чернечий сан (1625), був обраний архімандритом Києво-Печерської лаври (1627), митрополитом Київським і Галицьким (1631). Помер у Києві; похований у Києво-Печерській лаврі. Прилучений до сонму святих.

Петро Могила більшою мірою спирався на західноєвропейські зразки, ніж на братство. Його школа була створена на зразок єзуїтських колегіумів для того, щоб молодь "у добрих звичаях та вільних науках освічена була".

Школа розгорнула свою діяльність у приміщенні Троїцької церкви лікарняного монастиря Печерської лаври. Ще до заснування школи Петро Могила потурбувався про досвідчених наставників і викладачів. Він підібрав групу молодих людей і на свої кошти відправив їх учитися за кордон. Майбутні викладачі навчалися в латинських академіях Польщі, Литви, Відня. Разом із тим Петро Могила запросив відомих педагогів зі Львова – Ісаю Трохимовича-Козловського та Сільвестора Косова, підписавши влітку (червні) 1631 р. в Успенській церкві Львова з ними угоду. Школа нараховувала 100 учнів. Навчання велося латинською й польською мовами. У школі були нижчі (граматичні) і виші (поетики, риторики, філософії) класи.

Переважно навчалися діти української шляхти та козацької старшини. Рівень навчання був достатньо високим. Філософію викладав ректор І. Трохимович-Козловський (закінчив Віденську, Любленську та Замойську академії; перший в Україні отримав звання доктора богослов'я за активну діяльність щодо захисту східної православної церкви), риторику – С. Косов (освіту отримав у Віленській, Любленській та Замойській академіях; з 1634 р. – Мстиславський єпископ, з 1647 – митрополит Київський).

Заснування школи при Києво-Печерській лаврі викликало обурення серед київських братчиків, які були занепокоєні, чи не підкорить Петро Могила справу виховання молоді винятково релігійним потребам. Хвилювали їх також родинні зв'язки Могили з польськими панівними колами, чистота його релігійних переконань, європейська спрямованість школи з переважанням латинської та польської мов. Однак скоріш за все найголовнішою причиною було те, що Лаврська школа Петра Могили могла стати конкурентом для братської школи. Члени братства рішуче висунули вимогу Петру Могилі: об'єднати Лаврську школу з братською під їх наглядом, розташувати її на території братства. У справу втрутилося навіть козацтво. Гетьман Війська Запорозького Іван Петражицький (лист від його імені підписав Сава Гробневський) обіцяв Петру Могилі всіляку підтримку. Під тиском братства, від імені якого виступили українські шляхтичі Київщини, духівництва на чолі з митрополитом Ісайєю Колимським і запорозьких козаків Петро Могила змушений був погодитися на об'єднання лаврської школи з братською. Конфлікт закінчився компромісом. Митрополит П. Могила погодився об'єднати обидві школи в один навчальний заклад за умови, що буде його опікуном.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія вітчизняної педагогіки» автора Москаленко А.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Заснування школи при Києво-Печерській лаврі“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Понятійний апарат

  • Зв'язок історії педагогіки з іншими науками

  • Зв'язок з іншими дисциплінами

  • Контроль і оцінка знань студентів

  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНА ПЕДАГОГІКА – ДЖЕРЕЛО ІСТОРІЇ ПЕДАГОГІКИ УКРАЇНИ

  • Мета, зміст, форми виховання й навчання в українській народній педагогіці

  • Розділи української народної педагогіки

  • Народні прислів'я та приказки

  • Колисанки

  • Жартівливі віршики та пісні

  • ВИХОВАННЯ, ПИСЕМНІСТЬ, ПЕДАГОГІЧНІ ІДЕЇ ПРАУКРАЇНЦІВ

  • Велесова книга як писемна пам'ятка праукраїнців

  • Писемність “неписемних" першоукраїнців

  • ВИХОВАННЯ, ШКОЛА ТА ПЕДАГОГІЧНА ДУМКА КИЇВСЬКОЇ РУСІ

  • Заснування й функціонування монастирських шкіл

  • Діяльність майстрів грамоти

  • Педагогічні пам'ятки Київського періоду

  • РОЗВИТОК НАВЧАННЯ, ВИХОВАННЯ, ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ (ДРУГА ПОЛОВИНА XIII-XV ст.)

  • СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ВИХОВАННЯ, ПЕДАГОГІКИ В ЕПОХУ УКРАЇНСЬКОГО ВІДРОДЖЕННЯ (XVI-XVIII ст.)

  • Острозька слов'яно-греко-латинська академія

  • Діяльність братських шкіл

  • Заснування школи при Києво-Печерській лаврі
  • Утворення та діяльність Київської колегії, надання їй статусу академії

  • Січові (запорозькі) і козацькі школи. Полкові й сотенні школи гетьманської України

  • Діяльність Глухівської музично-співацької школи та спеціальної адміністративно-старшинської школи

  • Діяльність українських просвітителів і педагогів

  • Заснування головних і малих народних училищ

  • ГОЛОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ОСВІТИ ТА ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ XIX – ПОЧАТКУ XX ст.

  • "Статут гімназій і училищ, підпорядкованих університетам" (1828)

  • Становлення й розвиток університетської освіти

  • Стан жіночої освіти

  • Діяльність недільних шкіл

  • Колегія Павла Галагана

  • Заснування першого дитячого садка в Києві

  • РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОГО ШКІЛЬНИЦТВА ТА ПЕДАГОГІКИ В 1917-1919 pp.

  • та II Всеукраїнські учительські з'їзди, Всеукраїнський учительський професійний з'їзд

  • СТАН РОЗВИТКУ ОСВІТИ ТА ПЕДАГОГІКИ УКРАЇНИ У 20-80-ті pp. XX ст.

  • Розвиток національних шкіл за часів українізації

  • Педологія як наука. Представники та напрями розвитку вітчизняної педології

  • Розвиток освіти в 30-ті pp. XX ст.

  • Школа та педагогіка в передвоєнні, воєнні та перші повоєнні роки

  • Підготовка педагогічних кадрів

  • Особливості розвитку освіти в 50-ті pp. XX ст.

  • Радянська школа в 60-ті pp.

  • Стан освіти в 70-80-ті pp. XX ст.

  • ВІДРОДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ВИХОВАННЯ, ШКОЛИ, ПЕДАГОГІКИ В ПЕРІОД СТАНОВЛЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ

  • Державна національна програма "Освіта " (Україна XXI ст.)

  • Національне виховання дітей і молоді

  • Нормативно-правові документи, що регулюють діяльність системи освіти