Розвиток освіти в 30-ті pp. XX ст.

Історія вітчизняної педагогіки

У 30-ті pp. XX ст. на діяльності освітніх установ усе більш позначався вплив загальної ситуації, що мала місце в країні, відбувалися зміни в Наркомосі УРСР. Замість головних комітетів соцвиху, просвіти й політосвіти було створено кілька відділів і секторів, серед яких і шкільний відділ.

У 1931–1934 pp. розпочалася повна реорганізація шкільництва, повне підпорядкування його центральній московській системі. Виявилося це в ліквідації багатьох українських шкіл і шкіл національних меншин в Україні та розбудові мережі російських шкіл. Мала місце уніфікація освітньої галузі (приймалися однакові навчальні програми, не враховувалися національні особливості різних регіонів країни). В українських школах різко посилювалося вивчення російської мови (стверджувалося, що це не чужа мова, а друга). Зі школи було усунуто національну духовність, історію народу, розгорнуто атеїстичне виховання. У шкільних підручниках і програмах перекручувалося минуле України, замовчувалася праця передових діячів української культури або їх зображували як слуг капіталізму, фашизму, націоналізму. Послідовно здійснювалася русифікація вищої школи, куди поступово запрошували на роботу російських викладачів, а від українських вимагали переходити на викладання російською мовою.

В організації навчального процесу набувала сили тенденція словесного навчання. Постановою ЦК ВКП(б) "Про навчальні програми та режим у початковій і середній школі" (25. 08.1932) регламентувалася організаційна форма навчання – універсальний комбінований урок і методи книжного навчання. У практику повернувся найгірший тип навчального процесу традиційної школи навчання та її негативні риси: догматизм, академізм, формалізм знань, неуспішність, другорічництво. Було засуджено комплексну систему навчання, бригадно-лабораторний метод, метод цілих слів у навчанні грамоти, недооцінку класно-урочної системи, керівної ролі вчителя в навчальному процесі.

У 1932/1933 навчальному році почали відкриватися восьмі, а згодом дев'яті та десяті класи середньої школи. У 1934 р. була запроваджена нова система шкільної освіти: початкова школа (перший – четвертий класи), неповна середня (перший – сьомий), середня школа (перший – десятий класи). У 1935 р. відбувся перший випуск десятого класу. З цього ж року діяльність піонерської та комсомольської організації підпорядковувалася директору школи, націлювалася на боротьбу за успішність і дисципліну. Педагогічний процес стали поділяти на навчальну (визначалася як домінуюча) і виховну роботу. Педагогічна наука все більш адаптувалася до офіційної ідеології та політики. Радянська школа перестала займатися вихованням особистостей. Головною стала проблема виховання осіб, відданих комуністичній партії, не здатних самостійно мислити, сліпих виконавців її волі та проповідників її ідеології. Була відкинута та почала переслідуватися ідея національної школи.

Постанова ЦК ВКП(б) (04. 07. 1936) "Про педологічні перекручення в системі Наркомосу" засуджувала педологію та діяльність педологів як шкідливу, затверджувала наукову однодумність. Разом зі знищенням педології припинилося вивчення вікових та індивідуальних особливостей дітей. Педологів звинувачували у використанні бухаринської теорії рівноваги, недостатній увазі до ленінської спадщини, недооцінці геніальних праць Сталіна, некритичному використанні буржуазних ідей на шкоду розвитку марксистської науки про дітей, політичному дворушництві, саботажі керівних директив. Педологи були на

звані відвертими ворогами народу, шкідниками, такими, хто погано ставився до найдорожчого – дітей. Наука перетворювалася на служницю політики.

Масові репресії зачепили й учительство. У 1937 р. у Києві було заарештовано наркома освіти В. П. Затонського (1888– 1938). Для багатьох педагогів були створені умови, що перешкоджали їхній плідній діяльності.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія вітчизняної педагогіки» автора Москаленко А.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розвиток освіти в 30-ті pp. XX ст.“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Понятійний апарат

  • Зв'язок історії педагогіки з іншими науками

  • Зв'язок з іншими дисциплінами

  • Контроль і оцінка знань студентів

  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНА ПЕДАГОГІКА – ДЖЕРЕЛО ІСТОРІЇ ПЕДАГОГІКИ УКРАЇНИ

  • Мета, зміст, форми виховання й навчання в українській народній педагогіці

  • Розділи української народної педагогіки

  • Народні прислів'я та приказки

  • Колисанки

  • Жартівливі віршики та пісні

  • ВИХОВАННЯ, ПИСЕМНІСТЬ, ПЕДАГОГІЧНІ ІДЕЇ ПРАУКРАЇНЦІВ

  • Велесова книга як писемна пам'ятка праукраїнців

  • Писемність “неписемних" першоукраїнців

  • ВИХОВАННЯ, ШКОЛА ТА ПЕДАГОГІЧНА ДУМКА КИЇВСЬКОЇ РУСІ

  • Заснування й функціонування монастирських шкіл

  • Діяльність майстрів грамоти

  • Педагогічні пам'ятки Київського періоду

  • РОЗВИТОК НАВЧАННЯ, ВИХОВАННЯ, ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ (ДРУГА ПОЛОВИНА XIII-XV ст.)

  • СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ВИХОВАННЯ, ПЕДАГОГІКИ В ЕПОХУ УКРАЇНСЬКОГО ВІДРОДЖЕННЯ (XVI-XVIII ст.)

  • Острозька слов'яно-греко-латинська академія

  • Діяльність братських шкіл

  • Заснування школи при Києво-Печерській лаврі

  • Утворення та діяльність Київської колегії, надання їй статусу академії

  • Січові (запорозькі) і козацькі школи. Полкові й сотенні школи гетьманської України

  • Діяльність Глухівської музично-співацької школи та спеціальної адміністративно-старшинської школи

  • Діяльність українських просвітителів і педагогів

  • Заснування головних і малих народних училищ

  • ГОЛОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ОСВІТИ ТА ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ XIX – ПОЧАТКУ XX ст.

  • "Статут гімназій і училищ, підпорядкованих університетам" (1828)

  • Становлення й розвиток університетської освіти

  • Стан жіночої освіти

  • Діяльність недільних шкіл

  • Колегія Павла Галагана

  • Заснування першого дитячого садка в Києві

  • РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОГО ШКІЛЬНИЦТВА ТА ПЕДАГОГІКИ В 1917-1919 pp.

  • та II Всеукраїнські учительські з'їзди, Всеукраїнський учительський професійний з'їзд

  • СТАН РОЗВИТКУ ОСВІТИ ТА ПЕДАГОГІКИ УКРАЇНИ У 20-80-ті pp. XX ст.

  • Розвиток національних шкіл за часів українізації

  • Педологія як наука. Представники та напрями розвитку вітчизняної педології

  • Розвиток освіти в 30-ті pp. XX ст.
  • Школа та педагогіка в передвоєнні, воєнні та перші повоєнні роки

  • Підготовка педагогічних кадрів

  • Особливості розвитку освіти в 50-ті pp. XX ст.

  • Радянська школа в 60-ті pp.

  • Стан освіти в 70-80-ті pp. XX ст.

  • ВІДРОДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ВИХОВАННЯ, ШКОЛИ, ПЕДАГОГІКИ В ПЕРІОД СТАНОВЛЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ

  • Державна національна програма "Освіта " (Україна XXI ст.)

  • Національне виховання дітей і молоді

  • Нормативно-правові документи, що регулюють діяльність системи освіти