Мета виховання – сукупність властивостей людини, до виховання яких прагне народ – виховати людину.
Зміст виховання – процес формування особистості й підготовка її до активної участі у виробничому, суспільному, духовному житті. Зміст виховання охоплює:
• піклування про здоров'я та фізичний розвиток дитини;
• передавання знань, трудових умінь і навичок;
• привчання до організації домашнього побуту;
• забезпечення професійної обізнаності в певній галузі виробництва;
• підготовку до сімейного життя;
• формування духовного світу.
Форми виховання – спосіб організації виховного впливу:
• індивідуальна – охоплює догляд старшими членами сім'ї за дитиною; забезпечує індивідуальний підхід до дитини, усебічне вивчення її особливостей;
• групова – застосовується в родинному вихованні, коли кілька дітей; у різноманітних об'єднаннях дітей; поєднує засоби індивідуального й колективного впливу на кожного члена групи;
• фронтальна (масова) – реалізується в процесі організації різноманітних видів праці, участі дітей у народних святах, іграх.
Мета навчання – сукупність знань, умінь і навичок людини, яку прагне сформувати народ, тобто сформувати освічену, культурну, духовно багату, доброзичливу, працьовиту, підготовлену до певного виду трудової діяльності людину.
Зміст навчання – система знань, умінь і навичок, оволодіння якими забезпечує теоретичну та практичну підготовку людини:
• засвоєння рідної мови;
• праця;
• обізнаність із географії;
• знання із суспільствознавства;
• фізико-математична підготовка;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія вітчизняної педагогіки» автора Москаленко А.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Мета, зміст, форми виховання й навчання в українській народній педагогіці“ на сторінці 1. Приємного читання.
