Діяльність Глухівської музично-співацької школи та спеціальної адміністративно-старшинської школи

Історія вітчизняної педагогіки

У 1737 (1738) р. у м. Глухів було відкрито козацьку школу музичної грамоти та церковного співу. Тут готували співаків придворної царської капели. Постійно навчалося 20 учнів. Вони оволодівали хоровим співом, навчалися грати на скрипці, гуслах, бандурі (по нотах). Вихідці з цієї школи в середині століття створили капели в деяких містах України, зокрема в 1763 р. – інструментальну капелу при київському магістраті. Саме в Глухівській музично-співацькій школі отримали початкову музичну освіту багато з тих, хто в майбутньому стали діячами української культури XVIII ст., зокрема відомий український композитор Д. Бортнянський. Функціонувала школа майже сорок років.

У 1754 р. була відкрита адміністративно-старшинська школа, яка готувала кадри козацької старшини, працівників гетьмансько-козацької адміністрації. За змістом і характером навчання прирівнювалася до кращих братських шкіл. Учні вивчали піїтику, риторику, математику, географію, астрономію, військову справу, велика увага приділялася патріотичному вихованню.

Функціонування Харківського, Чернігівського й Переяславського колегіумів

Певну роль у розвитку українського шкільництва (середньої освіти) відіграли Чернігівський (1690), Харківський (1727), Переяславський (1738) колегіуми.

Засновником Чернігівського колегіуму був Іоан Максимович (1651–1715). Колегіум був створений на базі слов'яно-латинської школи, яка була переведена в Новгород-Сіверський із Чернігова. У ньому навчалися переважно діти козацької старшини та багатих міщан. Термін навчання був шість років. Викладалися передусім загальноосвітні дисципліни. Добре поставлена навчально-виховна справа в колегіумі зробила його популярним культурно-освітнім центром Слобідської України. У 1776 р. колегіум був реорганізований у духовну семінарію.

Харківський колегіум було створено за зразком Києво-Могилянської колегії в 1727 р. Він був заснований у 1721 р. у Бєлгороді як слов'яно-латинська школа вихованцем Київської академії єпископом Єпіфанієм Тихорським, потім його перевели до Харкова. У ньому навчалися представники різних станів, за винятком кріпаків. З другої половини XVIII ст. у колегіумі викладали основи математики, інженерну справу, геодезію (наука про методи визначення форми, розмірів і гравітаційного поля Землі, зображення земної поверхні на планах і картах, а також вимірювання на місцевості під час проведення наукових та інженерних робіт), історію, географію, теологію, медицину та ін. У 1734 р. було відкрито клас богослов'я, у 1765 – класи французької та німецької, у 1773 – музичні (вокальний та інструментальний). У 1790 р. класи, у яких викладалися геодезія, інженерна та артилерійська справи, були реорганізовані в окреме училище. Тут у різні роки викладав Г. С. Сковорода (1759/1760) – учитель піїтики, (1762/1763) – синтаксису та грецької мови, (1768/1769) – катехізису, або християнської доброзвичайності, як це розумів Г. С. Сковорода). Після заснування в 1805 р. Харківського університету колегіум став становим навчальним закладом, а з часом його було реорганізовано в духовну семінарію.

У 1738 р. відкрився колегіум у Переяславі (нині м. Пере- яслав-Хмельницький Київської обл.). Він був заснований за зразком Київської академії. У ньому навчалися переважно діти духовенства, козацької старшини, міщан, заможних селян. Колегіум мав характер загальноосвітнього навчального закладу. Вивчали кілька мов, у тому числі латинську, поетику, риторику, діалектику, арифметику, геометрію, історію, музику. При колегіумі був гуртожиток – бурса. У ньому в різний час працювали викладачами Г. Сковорода (з 1753 викладав поетику), А. Козачинський та інші. У 80-ті pp. XVIII ст. був реорганізований у духовну семінарію (підпорядковувався Київській академії). У 1799 р. додатково було відкрито клас філософії, а в 1800 р. – богослов'я, після чого це став суто духовний навчальний заклад. У 1862 р. його було переведено до Полтави.

Отже, колегіуми втратили своє загальноосвітнє значення, перетворившись на богословські семінарії. Однією з причин цього було відкриття університетів.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія вітчизняної педагогіки» автора Москаленко А.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Діяльність Глухівської музично-співацької школи та спеціальної адміністративно-старшинської школи“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Понятійний апарат

  • Зв'язок історії педагогіки з іншими науками

  • Зв'язок з іншими дисциплінами

  • Контроль і оцінка знань студентів

  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНА ПЕДАГОГІКА – ДЖЕРЕЛО ІСТОРІЇ ПЕДАГОГІКИ УКРАЇНИ

  • Мета, зміст, форми виховання й навчання в українській народній педагогіці

  • Розділи української народної педагогіки

  • Народні прислів'я та приказки

  • Колисанки

  • Жартівливі віршики та пісні

  • ВИХОВАННЯ, ПИСЕМНІСТЬ, ПЕДАГОГІЧНІ ІДЕЇ ПРАУКРАЇНЦІВ

  • Велесова книга як писемна пам'ятка праукраїнців

  • Писемність “неписемних" першоукраїнців

  • ВИХОВАННЯ, ШКОЛА ТА ПЕДАГОГІЧНА ДУМКА КИЇВСЬКОЇ РУСІ

  • Заснування й функціонування монастирських шкіл

  • Діяльність майстрів грамоти

  • Педагогічні пам'ятки Київського періоду

  • РОЗВИТОК НАВЧАННЯ, ВИХОВАННЯ, ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ (ДРУГА ПОЛОВИНА XIII-XV ст.)

  • СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ВИХОВАННЯ, ПЕДАГОГІКИ В ЕПОХУ УКРАЇНСЬКОГО ВІДРОДЖЕННЯ (XVI-XVIII ст.)

  • Острозька слов'яно-греко-латинська академія

  • Діяльність братських шкіл

  • Заснування школи при Києво-Печерській лаврі

  • Утворення та діяльність Київської колегії, надання їй статусу академії

  • Січові (запорозькі) і козацькі школи. Полкові й сотенні школи гетьманської України

  • Діяльність Глухівської музично-співацької школи та спеціальної адміністративно-старшинської школи
  • Діяльність українських просвітителів і педагогів

  • Заснування головних і малих народних училищ

  • ГОЛОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ОСВІТИ ТА ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ XIX – ПОЧАТКУ XX ст.

  • "Статут гімназій і училищ, підпорядкованих університетам" (1828)

  • Становлення й розвиток університетської освіти

  • Стан жіночої освіти

  • Діяльність недільних шкіл

  • Колегія Павла Галагана

  • Заснування першого дитячого садка в Києві

  • РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОГО ШКІЛЬНИЦТВА ТА ПЕДАГОГІКИ В 1917-1919 pp.

  • та II Всеукраїнські учительські з'їзди, Всеукраїнський учительський професійний з'їзд

  • СТАН РОЗВИТКУ ОСВІТИ ТА ПЕДАГОГІКИ УКРАЇНИ У 20-80-ті pp. XX ст.

  • Розвиток національних шкіл за часів українізації

  • Педологія як наука. Представники та напрями розвитку вітчизняної педології

  • Розвиток освіти в 30-ті pp. XX ст.

  • Школа та педагогіка в передвоєнні, воєнні та перші повоєнні роки

  • Підготовка педагогічних кадрів

  • Особливості розвитку освіти в 50-ті pp. XX ст.

  • Радянська школа в 60-ті pp.

  • Стан освіти в 70-80-ті pp. XX ст.

  • ВІДРОДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ВИХОВАННЯ, ШКОЛИ, ПЕДАГОГІКИ В ПЕРІОД СТАНОВЛЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ

  • Державна національна програма "Освіта " (Україна XXI ст.)

  • Національне виховання дітей і молоді

  • Нормативно-правові документи, що регулюють діяльність системи освіти