Понятійний апарат

Історія вітчизняної педагогіки

Задатки – природжені анатомо-фізіологічні риси індивіда, що під впливом середовища у процесі виховання перетворюються на здібності.

Здібності – індивідуальні властивості особистості, які є передумовою успішного виконання певних видів діяльності.

Знання – особлива форма духовного засвоєння результатів пізнання, процесу відображення дійсності, що характеризується усвідомленням їх істинності.

Уміння – здатність належно виконувати певні дії, заснована на доцільному використанні людиною набутих знань і навичок.

Навичка – автоматизована дія, вироблена на основі багаторазових повторень.

Концепція педагогічна – система поглядів на те чи інше педагогічне явище, процес, спосіб розуміння, тлумачення якихось педагогічних явищ, подій; провідна ідея педагогічної теорії.

Парадигма – теорія (або модель постановки проблем), прийнята за зразок розв'язання дослідницьких завдань певним науковим співтовариством.

Доктрина – теорія, система поглядів, світогляд.

Засіб – вид суспільної діяльності, який може впливати на особистість.

Принципи – переконання, правила, норми, якими користується вихователь з метою кращого впливу на вихованця.

Методи – шляхи, способи досягнення мети навчання чи виховання.

Лекція – систематизований, послідовний виклад навчального матеріалу, будь-якого питання, теми, розділу, дисципліни, методів науки.

Семінар навчальний – один з основних видів навчальних практичних занять. Полягає в самостійному вивченні учнями чи студентами за завданнями педагога окремих питань і тем.

Робота самостійна – різноманітні види індивідуальної діяльності учнів чи студентів, що здійснюється ними на навчальних заняттях або вдома за завданнями викладача чи вчителя під його керівництвом.

Урок – форма організації навчальної роботи, яка відбувається в межах точно визначеного часу з усталеним складом учнів приблизно однакового рівня підготовленості й віку відповідно до розкладу та включає різні види роботи як учителя, так і учнів, необхідні для досягнення навчальних результатів.

Історія педагогіки як галузь педагогіки

Нинішні проблеми навчально-виховного процесу в Україні неможливо розв'язувати, не знаючи, як розвивалася теорія та практика виховання, навчання в минулому. Простежити та зрозуміти закономірність цих процесів допомагає надзвичайно важлива й багатогранна галузь педагогіки – історія педагогіки.

Історія педагогіки – це наука, що вивчає педагогічні теорії та системи, які існували в різних країнах світу в різні історичні епохи, простежує розвиток педагогічної думки, аналізує внесок найвидатніших просвітителів-педагогів світу в скарбницю педагогічних здобутків.

Предмет педагогіки – процес виникнення, становлення й розвитку основних педагогічних категорій, педагогічних систем і концепцій, досвіду світової виховної та освітньої практики.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія вітчизняної педагогіки» автора Москаленко А.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Понятійний апарат“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Понятійний апарат
  • Зв'язок історії педагогіки з іншими науками

  • Зв'язок з іншими дисциплінами

  • Контроль і оцінка знань студентів

  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНА ПЕДАГОГІКА – ДЖЕРЕЛО ІСТОРІЇ ПЕДАГОГІКИ УКРАЇНИ

  • Мета, зміст, форми виховання й навчання в українській народній педагогіці

  • Розділи української народної педагогіки

  • Народні прислів'я та приказки

  • Колисанки

  • Жартівливі віршики та пісні

  • ВИХОВАННЯ, ПИСЕМНІСТЬ, ПЕДАГОГІЧНІ ІДЕЇ ПРАУКРАЇНЦІВ

  • Велесова книга як писемна пам'ятка праукраїнців

  • Писемність “неписемних" першоукраїнців

  • ВИХОВАННЯ, ШКОЛА ТА ПЕДАГОГІЧНА ДУМКА КИЇВСЬКОЇ РУСІ

  • Заснування й функціонування монастирських шкіл

  • Діяльність майстрів грамоти

  • Педагогічні пам'ятки Київського періоду

  • РОЗВИТОК НАВЧАННЯ, ВИХОВАННЯ, ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ (ДРУГА ПОЛОВИНА XIII-XV ст.)

  • СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ВИХОВАННЯ, ПЕДАГОГІКИ В ЕПОХУ УКРАЇНСЬКОГО ВІДРОДЖЕННЯ (XVI-XVIII ст.)

  • Острозька слов'яно-греко-латинська академія

  • Діяльність братських шкіл

  • Заснування школи при Києво-Печерській лаврі

  • Утворення та діяльність Київської колегії, надання їй статусу академії

  • Січові (запорозькі) і козацькі школи. Полкові й сотенні школи гетьманської України

  • Діяльність Глухівської музично-співацької школи та спеціальної адміністративно-старшинської школи

  • Діяльність українських просвітителів і педагогів

  • Заснування головних і малих народних училищ

  • ГОЛОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ОСВІТИ ТА ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ XIX – ПОЧАТКУ XX ст.

  • "Статут гімназій і училищ, підпорядкованих університетам" (1828)

  • Становлення й розвиток університетської освіти

  • Стан жіночої освіти

  • Діяльність недільних шкіл

  • Колегія Павла Галагана

  • Заснування першого дитячого садка в Києві

  • РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОГО ШКІЛЬНИЦТВА ТА ПЕДАГОГІКИ В 1917-1919 pp.

  • та II Всеукраїнські учительські з'їзди, Всеукраїнський учительський професійний з'їзд

  • СТАН РОЗВИТКУ ОСВІТИ ТА ПЕДАГОГІКИ УКРАЇНИ У 20-80-ті pp. XX ст.

  • Розвиток національних шкіл за часів українізації

  • Педологія як наука. Представники та напрями розвитку вітчизняної педології

  • Розвиток освіти в 30-ті pp. XX ст.

  • Школа та педагогіка в передвоєнні, воєнні та перші повоєнні роки

  • Підготовка педагогічних кадрів

  • Особливості розвитку освіти в 50-ті pp. XX ст.

  • Радянська школа в 60-ті pp.

  • Стан освіти в 70-80-ті pp. XX ст.

  • ВІДРОДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ВИХОВАННЯ, ШКОЛИ, ПЕДАГОГІКИ В ПЕРІОД СТАНОВЛЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ

  • Державна національна програма "Освіта " (Україна XXI ст.)

  • Національне виховання дітей і молоді

  • Нормативно-правові документи, що регулюють діяльність системи освіти