Стан освіти в 70-80-ті pp. XX ст.

Історія вітчизняної педагогіки

Новий статут середньої загальноосвітньої школи, прийнятий у 1970 р., визначив шляхи розв'язання проблеми набуття повної середньої освіти в поєднанні з професійною підготовкою молоді до праці, окреслив можливості випускників восьмирічних шкіл щодо продовження освіти: вони могли отримувати подальшу освіту в загальноосвітніх повних середніх (десятирічних) школах (дев'яті – десяті класи), середніх спеціальних навчальних закладах – технікумах (три – чотири роки навчання), школах робітничої й селянської молоді (дев'яті – одинадцяті класи). Усі названі заклади без винятку давали повну середню освіту й атестат зрілості.

Постановою "Про завершення переходу до загальної середньої освіти молоді та подальший розвиток загальноосвітньої школи" (20. 06. 1972) були визначені конкретні завдання, а саме: завершити до 1975 р. здійснення середнього всеобучу, перехід на нові навчальні плани та програми. Органи освіти мали вжити заходів щодо повнішого охоплення молоді середньою освітою; школи орієнтувалися на створення спеціалізованих кабінетів і навчання за кабінетною системою, ефективне використання технічних засобів навчання (ТЗН), кіно, радіо і телебачення. Запроваджувалася атестація вчителів, вводилися звання "старший учитель", "учитель-методист".

У постанові "Про подальше покращення навчання, виховання учнів загальноосвітніх шкіл і підготовки їх до праці" (22.12.1977) зазначалася важливість єдності навчання й виховання, тісного взаємозв'язку розумового, трудового та морального виховання, поєднання навчання з участю у виробничій діяльності, удосконалення змісту й методів навчання, усього навчального- виховного процесу. Допомога учням оволодівати глибокими знаннями основ наук і трудовими навичками визначалася як обов'язок школи. Однак у навчальних закладах усе ж надто рідко застосовувалися технічні засоби, украй не вистачало наочних матеріалів.

У 70-ті pp. почали найбільше виявлятися командно-адміністративні методи управління школою. Наслідки парадності та урочистості керування успішністю не зумовили позитивного результату. У 70-ті pp. практично було завершено перехід до загальної освіти. У цей період почали розвиватися нові форми організації трудової підготовки, зокрема утворювалися міжшкільні навчально-виробничі комбінати трудового навчання та профорієнтації для учнів дев'ятих – десятих класів.

• 80-ті pp. стали новим етапом реорганізації освіти. У 1984 р. розпочалася реформа загальноосвітньої та професійної школи, метою якої було подолання недоліків у системі освіти, змісті й методах навчання та виховання. Реформа була спрямована на:

  – підвищення якості освіти та виховання;

  – забезпечення вищого рівня викладання дисциплін, міцне оволодіння основами наук;

  – покращення ідейно-політичного, трудового та морального виховання, естетичного й фізичного розвитку;

  – удосконалення навчальних планів і програм, підручників і посібників, методів навчання;

  – усунення перевантаження учнів, надмірної ускладненості навчального матеріалу;

  – поліпшення трудового виховання, навчання та професійної орієнтації в загальноосвітній школі;

  – посилення політехнічної, практичної спрямованості викладання;

  – збільшення відповідальності учнів за якість навчання, дотримання ними навчальної та трудової дисципліни, підвищення їхньої громадської активності на основі розвитку самоврядування в учнівських колективах;

  – підйом громадського престижу та авторитету вчителя, повне забезпечення потреб країни в педагогічних кадрах, підвищення заробітної плати вчителям і майстрам виробничого навчання, поліпшення їхніх житлово-побутових умов;

  – зміцнення матеріально-технічної бази навчальних закладів;

  – удосконалення структури загальноосвітньої та професійної школи та управління народною освітою;

  – здійснення переходу дітей на навчання з шестирічного віку;

  – уведення одинадцятирічного терміну навчання;

  – формування нової структури загальноосвітньої школи: початкова (перший – четвертий), неповна середня (перший – дев'ятий), середня школа (перший – одинадцятий класи);

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія вітчизняної педагогіки» автора Москаленко А.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стан освіти в 70-80-ті pp. XX ст.“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Понятійний апарат

  • Зв'язок історії педагогіки з іншими науками

  • Зв'язок з іншими дисциплінами

  • Контроль і оцінка знань студентів

  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНА ПЕДАГОГІКА – ДЖЕРЕЛО ІСТОРІЇ ПЕДАГОГІКИ УКРАЇНИ

  • Мета, зміст, форми виховання й навчання в українській народній педагогіці

  • Розділи української народної педагогіки

  • Народні прислів'я та приказки

  • Колисанки

  • Жартівливі віршики та пісні

  • ВИХОВАННЯ, ПИСЕМНІСТЬ, ПЕДАГОГІЧНІ ІДЕЇ ПРАУКРАЇНЦІВ

  • Велесова книга як писемна пам'ятка праукраїнців

  • Писемність “неписемних" першоукраїнців

  • ВИХОВАННЯ, ШКОЛА ТА ПЕДАГОГІЧНА ДУМКА КИЇВСЬКОЇ РУСІ

  • Заснування й функціонування монастирських шкіл

  • Діяльність майстрів грамоти

  • Педагогічні пам'ятки Київського періоду

  • РОЗВИТОК НАВЧАННЯ, ВИХОВАННЯ, ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ (ДРУГА ПОЛОВИНА XIII-XV ст.)

  • СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ВИХОВАННЯ, ПЕДАГОГІКИ В ЕПОХУ УКРАЇНСЬКОГО ВІДРОДЖЕННЯ (XVI-XVIII ст.)

  • Острозька слов'яно-греко-латинська академія

  • Діяльність братських шкіл

  • Заснування школи при Києво-Печерській лаврі

  • Утворення та діяльність Київської колегії, надання їй статусу академії

  • Січові (запорозькі) і козацькі школи. Полкові й сотенні школи гетьманської України

  • Діяльність Глухівської музично-співацької школи та спеціальної адміністративно-старшинської школи

  • Діяльність українських просвітителів і педагогів

  • Заснування головних і малих народних училищ

  • ГОЛОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ОСВІТИ ТА ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ XIX – ПОЧАТКУ XX ст.

  • "Статут гімназій і училищ, підпорядкованих університетам" (1828)

  • Становлення й розвиток університетської освіти

  • Стан жіночої освіти

  • Діяльність недільних шкіл

  • Колегія Павла Галагана

  • Заснування першого дитячого садка в Києві

  • РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОГО ШКІЛЬНИЦТВА ТА ПЕДАГОГІКИ В 1917-1919 pp.

  • та II Всеукраїнські учительські з'їзди, Всеукраїнський учительський професійний з'їзд

  • СТАН РОЗВИТКУ ОСВІТИ ТА ПЕДАГОГІКИ УКРАЇНИ У 20-80-ті pp. XX ст.

  • Розвиток національних шкіл за часів українізації

  • Педологія як наука. Представники та напрями розвитку вітчизняної педології

  • Розвиток освіти в 30-ті pp. XX ст.

  • Школа та педагогіка в передвоєнні, воєнні та перші повоєнні роки

  • Підготовка педагогічних кадрів

  • Особливості розвитку освіти в 50-ті pp. XX ст.

  • Радянська школа в 60-ті pp.

  • Стан освіти в 70-80-ті pp. XX ст.
  • ВІДРОДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ВИХОВАННЯ, ШКОЛИ, ПЕДАГОГІКИ В ПЕРІОД СТАНОВЛЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ

  • Державна національна програма "Освіта " (Україна XXI ст.)

  • Національне виховання дітей і молоді

  • Нормативно-правові документи, що регулюють діяльність системи освіти