Гала, гала до води.
Сила педагогічного впливу пісень-ігор велика. Пісні-ігри вчать дитину вправно володіти словом, аналізувати як свої, так і чужі вчинки, додержуватися етичних норм поведінки, узгоджувати свої дії з діями інших, бути дисциплінованими, спонукають до сміливості, витривалості, спритності й винахідливості, виробляють гарну поставу, грацію, красиву ходу, пробуджують мистецький хист – до художнього слова, пантоміми, танцю, співу, хореографічного й театрального мистецтва. Деякі пісні-ігри дуже нагадують невеличкі театральні вистави:
Звідки ти? Діти бігають навколо дівчинки, у якої зав'язані очі, торкаючись її злегка, щоб не знала, кого ловити. Між ними відбувається такий діалог:
• Звідки ти?
• З Яворова.
• Чия ж ти?
• Ковальова.
• Бувай здорова, Ковальова!
• Бувай здорова, Ковальова!
На чім стоїш? Цей самий діалог відбувається, коли очі зав'язують хлопцеві:
• На чім стоїш?
• На шпильках.
• Чому тебе не колють?
• Бо я в червоних чобітках.
• А хто тобі їх робив?
• Стефанко.
• Біжи, біжи! Лови його!
Мета кожної народної пісні-гри – підготувати дитину до життя та праці. У деяких піснях-іграх бачимо спадкування трудової діяльності дорослих. Наприклад, пісні "Огірочки", "Мак", "А ми просо сіяли" відображають трудові операції, пов'язані з вирощуванням цих культур. Через багаторазове повторення ігрових дій народна дидактика прагне прищепити дітям повагу до праці, народних традицій і звичаїв, бажання й уміння працювати, поєднувати працю з відпочинком, раціонально проводити своє дозвілля.
В аспекті мовного розвитку дітей істотне значення має жанрова розгалуженість ігрових пісень. Переважна більшість із них має казковий зміст, що свідчить про давність їх походження. Корінням дитячі ігрові пісні сягають у сиву давнину, у сферу життя й побуту наших далеких предків, які, вірячи в якісь надприродні сили, вигадали різні міфічні божества (Ярило, Коляда, Коструб) і влаштовували на їх честь різноманітні ігрища. З часом ігрові пісні, створені дорослими, повністю осіли в дитячому репертуарі.
Граючись, діти люблять змагатися між собою. Реалізувати це прагнення допомагають голосилки (змагання в можливості найтриваліше "тягнути" певні звуки чи звукосполучення) і мовчанки, до яких діти вдаються після бурхливих ігор для заспокоєння й відпочинку.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія вітчизняної педагогіки» автора Москаленко А.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Жартівливі віршики та пісні“ на сторінці 14. Приємного читання.
