Муха борщ пролила,
Півень задавив коня -
Нічим їхать до млина.
А бабині коноплі
На печі попріли,
А дідові постоли
На льоду згоріли.
Ходить дід по току,
Баба по городу,
Несе дід кочергу,
Баба – сковороду.
Відступ від правдивого робиться навмисно для того, щоб відтінити реальні зв'язки. Дитина відразу відчуває, що в житті так не буває, як розповідає небилиця, і обмірковує, як усе мало б бути в даній ситуації насправді. Педагогічне значення такого мудрого прийому народної дидактики цілком очевидне. Він мобілізує дитину до активного мислення, загострює розум, відточує кмітливість і логіку, учить бачити реальні відносини та взаємозв'язки в навколишньому світі.
Казки захоплюють дітей несподіваністю змісту й високим злетом творчої вигадки. Вони теж, як і пісні для дітей, насичені діалогами ("Рукавичка", "Лисичка-сестричка і вовк-панібрат", "Солом'яний бичок", "Горобець-молодець"), можуть бути віршованими:
Був собі дід та баба
Та була в них курочка ряба,
Та влізла на поличку,
Та знесла яєчко.
Мишка бігла,
Хвостиком зачепила -
Яєчко впало й розбилось.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія вітчизняної педагогіки» автора Москаленко А.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Жартівливі віршики та пісні“ на сторінці 10. Приємного читання.
