де г - число вибірок (у даному разі г = 3),
^ - число характеристик, якими різняться вибірки (у даному випадку і = 4). Отже, V = (3-1) (4-І) = 6.
За таблицею значень хг (таблиця Додатку А.4) для а = 0,05 і V = 6 верхньою границею хг є ж02 = 12,59.
Порівняємо хг з ж02 бачимо, що %г = 2,31 < х02 = 12,59. Це дає підставу зробити висновок, що з імовірностей Р = 1 - 0,05 = 0,95 можна стверджувати: учні VIII, IX, Х класів майже однаково віддають перевагу цим предметам.
Для оцінки нуль-гіпотези за критерієм %г можна також користуватися іншими таблицями імовірності Р(хг), за якими визначимо імовірність того, що Хг набуде даного значення, тобто знайдемо Р(хг). В розглянутому прикладі Р(2,31) = 0,92.
При імовірностях, що значно відхиляються від нуля, розходження між теоретичними і спостережуваними частотами можна вважати випадковими, тобто нуль-гіпотеза не заперечується, що має місце у попередньому прикладі.
Приклад. В трьох школах порівнюється якість знань учнів експериментальних класів (табл. 6.14). Визначити, чи істотно вона відрізняється у цих класах.
Таблиця 6.14. Експериментальні показники дослідження
Дані спостереження | Вибірка | ||||
Обсяг | Оцінки | ||||
"5" | "4" | "3" | "2" | ||
Школа А | 100 | 10 | 42 | 40 | 8 |
Школа Б | 75 | 8 | 30 | 31 | 6 |
Школа В | 100 | 12 | 45 | 36 | 7 |
Всього | 275 | 30 | 117 | 107 | 21 |
1. Знаходимо теоретичні частоти (див. табл. 6.15)
2. За формулою (6.29) обчислюємо %г = 0,94
3. За таблицею значень %г (таблиця Додатку А.4) знаходимо верхню границю %о при рівні значущості 0,05 і V = 6. Вона дорівнює 12,59, тобто %о = 12,59.
Таблиця 6.15
Теоретичні дані | Вибірка | ||||
Обсяг | Оцінки | ||||
"5" | "4" | "3" | "2" | ||
Школа А | 100 | 11 | 43 | 39 | 8 |
Школа Б | 75 | 8 | 31 | 29 | 6 |
Школа В | 100 | 11 | 43 | 39 | 5 |
Всього | 275 | 30 | 117 | 107 | 21 |
4. Порівнюємо обчислене значення %г = 0,94 із верхньою межею ^02 = 12,59. Як видно, хг < ;г02. Отже, можна зробити висновок, що істотних відмінностей у якості знань учнів експериментальних класів шкіл А, Б, В не виявлено.
Критерій х2 можна застосувати і для вирішення більш загального завдання - завдання про встановлення наявності або відсутності зв'язку між двома ознаками, що мають ряд якісних градацій.
Нехай група з п спостережень водночас класифікується за двома різноманітними ознаками у відповідності до таблиці 6.16.
Таблиця 6.16. Класифікація спостережень за двома ознаками
пу - число об'єктів, водночас відповідних і-й градації за 1-ю ознакою та]-й градації за 2-ю ознакою;
пі = Епу - сума чисел пу в і-му стовпчику; п = Епу - сума чисел пу в прядку;
п = = £п - загальна сума чисел пу по всіх клітинах таблиці.
Міра розбіжності
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Методологія педагогічного дослідження» автора Тверезовська Н.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „6.4. Прийоми статистичного опрацювання експериментальних даних“ на сторінці 6. Приємного читання.