Розділ «5.3. Фактори впливу на хід педагогічного експерименту»

Експериментальні фактори

У ході експерименту свідомо змінюють хід якого-небудь явища шляхом введення в нього нових факторів. Новий фактор, що вводиться або змінюється експериментатором, називається експериментальним фактором, чи незалежною змінною (НЗ). Фактор, що змінився під впливом незалежного перемінного, називається залежною змінною (ЗЗ).

Якщо, наприклад, дослідник випробує новий навчальний метод і перевіряє, як він впливає на швидкість засвоєння знань, то незалежною змінною виступає сам метод, а залежним змінним - знання учнів. Залежними змінними можуть бути також уміння, навички та ін.

З огляду на вищевикладене, можна відзначити, що педагогічний експеримент - це експеримент особливого роду, задачею якого є з'ясування порівняльної ефективності застосовуваних у навчально-виховній роботі методів.

Незалежними змінними в педагогічному експерименті можуть бути досліджувані педагогічні фактори, в ролі яких можуть, зокрема, виступати: нові методи й прийоми навчання (наприклад, використання опорних сигналів або схем, коментоване письмо, випереджаюче навчання та ін.), нові форми організації навчально-виховного процесу (наприклад, кабінетна система, застосування навчальних модулів, "занурення" за М.Щетиніним, покласна або внутрікласова диференціація тощо.), певний стиль взаємодії між учителем і учнями, коротко кажучи, - будь-який інноваційний фактор, ефективність якого ми хотіли б визначити. До формальних ознак незалежної змінної звичайно відносять такі особливості:

1) це та змінна, яку експериментатор у ході експерименту планомірно варіює відповідно до свого задуму (посилює або зменшує в кількісному відношенні, включає в педагогічну ситуацію або виключає з неї, включає то в одних, то в інших варіантах, модифікаціях тощо);

2) незалежна змінна розглядається як передбачувана причина очікуваних змін у залежних змінних;

3) незалежна змінна є основою для виділення залежної змінної; іншими словами, залежна змінна визначаються відповідно до характеру незалежної змінної, обраної як предмет дослідження;

4) незалежна змінна повинна бути досить вагомим фактором, вплив якого міг би протистояти різним "шумам" і відбитися у виділених залежних змінних;

5) поняття, в якому відображена незалежна змінна, має бути визначене чітко й з достатньою повнотою.

Якщо варіювання незалежної змінної має кількісний характер, повинні виконуватися й фіксуватися підрахунки за певними показниками (обсяг використовуваного матеріалу, кількість і тривалість його експонувань, кількість зауважень, які вчитель зробив протягом уроку на адресу окремих учнів чи класу в цілому, тощо). Крайнім випадком кількісних відмінностей є наявність чи повна відсутність даної незалежної змінної.

Переходячи до детальнішої характеристики залежних змінних, спинимося насамперед на їхній природі. У цій ролі виступають певні зміни або в поведінці та учбових діях випробуваних (що може бути зафіксоване за допомогою відповідних спостережень чи тестів, зокрема, тестів успішності, тестів здібностей або особистісних методик), або в їхніх внутрішніх, психічних станах і установках, що виявляється за допомогою різних опитувальних методів (опитувальники, інтерв'ювання, анкетування, твори та ін.).

Якщо досліджується ефективність дидактичної новинки, першорядне значення, звичайно, матимуть характеристики успішності (підвищення рівня знань, умінь і навичок). При цьому повинні враховуватись як безпосередні ефекти, так і довгочасні наслідки досліджуваного впливу (міцність засвоєння).

Конкретними показниками при цьому можуть бути, зокрема, повнота відтворення, кількість допущених помилок. Іноді показником ефективності даного дидактичного прийому виступає середня кількість повторень або часу, потрібних учням для досягнення заданого рівня засвоєння.

Як правило, для визначення показників, що характеризують стан залежних змінних у педагогічному експерименті, використовуються традиційні форми контролю успішності, а саме письмові самостійні роботи. Але в останні роки з цією метою все частіше використовуються більш стандартизовані засоби - тести успішності (або тести досягнень).

Оскільки нині ефективною вважається лише така дидактична новинка, яка забезпечує не тільки високий навчальний ефект, а й певний позитивний вплив на розумовий і моральний розвиток учнів, серед залежних змінних повинні фігурувати адекватні характеристики та показники. Останні дістають за допомогою відповідно інтелектуальних і особистісних тестів. В експериментах, присвячених проблемам виховання, особистісні тести взагалі є основним засобом контролю залежних змінних.

Для використання психологічних тестів (як інтелектуальних, так і особистісних) потрібна спеціальна кваліфікація, й тому цю функцію в педагогічному експерименті повинні здійснювати спеціалісти-психологи.

Проте не тільки вони - кожний учасник експерименту мусить добре усвідомлювати, що конкретно розуміється під тією чи іншою залежною змінною, у чому її суть, у яких показниках вона відображуватиметься. Припустимо, в експерименті, де перевіряються нові виховні впливи (наприклад, розв'язування молодшими школярами задач з етичним змістом, включаючи самостійне їх складання), як одну із залежних змінних передбачається використати розвиток у випробуваних почуття доброти, альтруїзму тощо. У такому разі треба добре з'ясувати, що означають ці терміни, в яких поведінкових показниках можуть відображуватись позначувані ними характерологічні якості. Адже не секрет, що дехто з учителів добрими вважає тихих учнів, які нікого не кривдять, але й нікому активно ні в чому не допомагають. Тобто саму тільки відсутність злобливості, агресивності вчителі вже трактують як доброту, тоді як справжня доброта завжди діяльна, активна. Таким непорозумінням треба запобігти ще в процесі підготовки експерименту, під час розробляння його задуму. Взагалі вибирання адекватних залежних змінних - одне з найважливіших питань у розроблянні конструкції експерименту. Від його правильного розв'язання (а воно обумовлюється, звичайно, теоретико-методологічною озброєністю експериментатора) величезною мірою залежить успіх усього заходу. Звернемося ще до одного прикладу.

Зазначимо, що в експериментах на оцінювання ефективності різних дидактичних факторів треба враховувати як безпосередні, короткочасні, так і відстрочені, довгочасні показники засвоєння та запам'ятовування навчального матеріалу.