TextBook Одним з типових патологічних процесів є некроз (змертвіння), який визначає перебіг багатьох захворювань: опіки, відмороження, гангрена кінцівок, трофічні виразки, остеомієліт.
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ
Некроз- загибель клітин, тканин або органів в живому організмі.
Некробіоз – незворотні дистрофічні зміни, що передують некрозу.
Гангрена – змертвіння частини тіла (органа), що контактує із зовнішнім середовищем.
Інфаркт – ішемічний некроз.
Детрит – кашкоподібний продукт розпаду некротизованих тканин.
Секвестр – ділянка некротизованої тканини, що вільно розташована серед живих тканин і втратила з ними анатомічний зв'язок.
Причини некрозу
Окремі види некрозу
Суха гангрена (муміфікація). сухий (коагуляційний) некроз.
Етіологія і патогенез. Виникає при повільному прогресуванні порушень кровообігу (атеросклероз, відмороження), у виснажених хворих, в тканинах багатих на білки і бідні на рідину. Розвивається коагуляційний некроз. Гангрена починається з периферичних відділів кінцівок, розповсюджується проксимально до рівня достатнього колатерального кровообігу. На межі змертвілих і життєздатних тканин розвивається демаркаційний вал (реактивне запалення, розширення і повнокрів'я судин, набряк тканин, скупчення великої кількості лейкоцитів), який перешкоджає всмоктуванню токсинів. Кров'яний пігмент просякає мертві тканини і надає їм темно-коричневого, сіро-жовтого, чорного забарвлення. Мікрофлора розвивається погано.
Патоморфологія. Коагуляційний некроз (денатурація білка, утворення важкорозчинних сполук, що тривалий час не піддаються гідролітичному розщепленню, зневоднення тканин, відсутність гниття), збереження нервових клітин серед змертвілих тканин. Демаркаційний вал, що обмежує ділянки некрозу.
Клініка. Парестезія, сильний біль нижче місця закупорки артерії. Шкіра бліда, далі – мармурова, холодна. Пульс не визначається. Гіпоестезія. Рухи можуть бути збережені (за рахунок роботи м'язів, що зберегли життєздатність). Тканини сухі, зморщені, муміфіковані, щільні, чорні, темно-коричневі, сіро- жовті. Загальна симптоматика відсутня або слабо виражена.
Перебіг. Некротичні змін не прогресують. Через тривалий час можливе відторгнення некротизованих тканин. На початку можливий розвиток гнильної флори і перехід гангрени у вологу.
Лікування. Підсушування некротизованих тканин (півспиртові компреси, вологопоглинаючи сорбенти). Покращення трофіки тканин та профілактика інфекції (асептичні пов'язки, антибіотики, висушування тканин). Некректомія або ампутація після появи чіткої демаркаційного валу.
Волога (гнильна) гангрена. Вологий (колікваційний) некроз.
Психологічні аспекти при лікуванні хворих із змертвіннями, виразками і нориці ями
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Загальна хірургія з клінічною психологією» автора Саждера С.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „2.2. Змертвіння і виразки“ на сторінці 1. Приємного читання.