Розділ 2. СИСТЕМНІ СКЛАДОВІ ВИРОБНИЧОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Основне завдання об'ємного планування є розробка конкретних виробничих завдань і показників цехам, розподіл виробничої програми за підрозділами підприємства з урахуванням термінів її поставки замовникам (споживачам) та визначенням черговості робіт (замовлень).

В умовах ринкової нестабільності та невизначеності щодо обсягів робіт на найближчий період на одних підприємствах і постійних типових замовлень на інших, проблеми черговості запуску робіт у виробництво, визначення режиму роботи структурних підрозділів, залучення до виробничого процесу субпідрядників, виконання роботи "на склад" набуло особливого значення. Однак на практиці об'ємне планування виконується з використанням трудомістких і малоефективних систем ручного планування черговості на основі здорового глузду та оцінювання виробничої ситуації.

Календарне планування передбачає визначення термінів початку і закінчення робіт в основних цехах, термінів їх передачі з цеху до цеху, передачі виробів на склад готової продукції, замовнику або на реалізацію.

Вихідними даними для складання календарних планів слугують обсяги випуску продукції на певний період, трудомісткість виконуваних робіт, терміни поставок продукції на ринок (замовникові).

Сутність оперативного регулювання полягає в оперативному контролі за ходом виробничої діяльності, його координації та регулювання при виникненні проблем у виробництві або зміні завдань, а також в оперативному обліку продукції та використаних ресурсів.

Продумане та якісне виконання основних завдань оперативно-виробничого планування сприяє реалізації зведених тактичних і стратегічних планів діяльності підприємства, поліпшує всі основні показники його роботи, сприяє організації ритмічного та рівномірного завантаження цехів і дільниць впродовж усього планового періоду (табл. 3.2).

Таблиця 3.2. Вплив ОВП і Р на результати економічної діяльності підприємства

Оперативно-виробниче планування на підприємстві здійснюється у декілька етапів: попередні розрахунки, складання планових завдань і графіків, внесення змін в оперативні плани і графіки.

Система оперативно-виробничого планування і регулювання роботи включає сукупність основних елементів:

- вибір та обґрунтування планово-облікових одиниць для кожного структурного підрозділу підприємства;

- формування цехових і дільничних виробничих завдань (програм);

- розрахунки завантаження устаткування і виробничих площ;

- розробка календарно-планових нормативів;

- календарні графіки проходження замовлень у виробництві. Сутність вибору та обґрунтування планово-облікових одиниць

полягає в оптимальному укрупненні або деталізації номенклатури виробничої програми стосовно кожного рівня оперативного планування - від більш загальних одиниць на заводському рівні до більш детальних - на рівні цеху, дільниці.

Так, обсяг книжкового замовлення на поліграфічному підприємстві визначається кількістю примірників, аркушо-відбитків, фарбо-відбитків. На рівні формного цеху - кількістю фарбо-форм, аркушів набору. На рівні дільниць: складання тексту - кількістю знаків; виготовлення ілюстративного матеріалу - кількістю квадратних сантиметрів; монтажу - кількістю полос і форм; виготовлення форм - кількістю фізичних друкарських форм.

Суть розробки календарно-планових нормативів зводиться до нормування параметрів виробничого процесу у часі. Критерієм ефективності при виборі обсягів партії виробів можуть слугувати:

- найменша кількість і тривалість переналадок устаткування;

- максимальне завантаження устаткування;

- мінімальна тривалість виробничого циклу;