Розділ 2. СИСТЕМНІ СКЛАДОВІ ВИРОБНИЧОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

У результаті всі процеси, що відбуваються у цеху, стають керованими, досягається "прозорість" та визначеність матеріальних потоків виробництва відповідно до вимоги прийнятих стандартів.

Для обчислення реальної собівартості продукції необхідно проводити детальний фінансово-економічний аналіз виробництва. У MES-системах будується точна динамічна модель виробництва, що забезпечує докладну калькуляцію поточних витрат як у зв'язку з конкретними робочими місцями, так й у розрізі окремих виконуваних замовлень.

Застосовуваний у MES-системах апарату розрахунку виробничих розкладів дає можливість урахувати взаємозв'язок всіх елементів оперативного плану, забезпечити вибір альтернативних технологічних маршрутів, а також адаптувати управління матеріальними потоками у відповідності до поточного замовлення.

Слабкість більшості систем автоматизованого планування (ERP, APS) полягає у тому, що ресурси виробництва оцінюються орієнтовно або взагалі вважаються невичерпними. Розбиваючи замовлення на частини і розраховуючи дату початку їхнього виготовлення, ці системи, на жаль, не враховують доступність ресурсів у конкретний момент часу. Адже абстрактна наявність ресурсу зовсім не означає його доступність для виконання кожного замовлення у певний момент часу. Таким чином, розклад, складений без урахування інформації про фактичний стан ресурсів виробництва, не відповідає дійсності та не може бути виконаний.

Одним з основних принципів, покладених в основу розглянутих систем, є принцип кінцевого планування ресурсів. Суть даного принципу полягає у тому, що ресурси (як основні, так і додаткові) завжди обмежені, тому виконання робіт планується тільки тоді, коли достеменно відомо, що ресурси доступні. Так, крім незапланованого виходу устаткування з ладу і впливу інших непередбачених чинників, що змінюють доступний обсяг ресурсів виробництва, у цехах існує регламент проведення профілактичних ремонтів устаткування (див. практичне заняття №3).

За допомогою МББ- системи можна змоделювати поточну ситуацію, програти кілька сценаріїв її розвитку і домогтися такого розкладу, при якому профілактичний ремонт устаткування мінімально позначиться на своєчасності виконання плану.

Світовий досвід показав високу ефективність таких систем, що має вираження у значному поліпшенні фінансових показників підприємств. Зазначимо деякі з них:

- на 15% підвищується продуктивність;

- на 45% збільшується коефіцієнт завантаження устаткування;

- на 30% зменшується обсяг незавершеного виробництва;

- на 40% знижуються обсяги матеріально-виробничих запасів;

- на 60% поліпшується дотримання строків поставки.